Рішення № 57309151, 18.04.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 квітня 2016 року Справа № 913/316/16

Провадження № 25/913/316/16

Розглянувши матеріали позовної заяви

Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Гірське, Попаснянський район, Луганська область

про стягнення 18 650 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Іноземцева Л.В.

Секретар судового засідання помічник судді Ткаченко Д.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт 2 категорії станції Синельникове-1 структурного підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", довіреність № 2040 від 10.12.2015;

від відповідача: представник не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного підприємства "Первомайськвугілля" про стягнення штрафу у розмірі 18 650 грн. 00 коп.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 307 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України), статті 118, 122 Статуту залізниць України обґрунтовані неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у перевізних документах (накладній № 53574034 від 13.08.2015).

Відповідач проти позову не заперечує, у відзиві № 01/4-1/114 від 10.03.2016 визнає факт перевантаження вагону на 3, 25 т. Одночасно відповідач просить максимально зменшити розмір штрафу, посилаючись на те, що Державне підприємство "Первомайськвугілля" є збитковим підприємством, яке знаходиться на території проведення антитерористичної операції, що значно ускладнює його виробничу діяльність та суттєво відбивається на фінансовому стані підприємства, обґрунтовуючи це звітом про фінансові результати за 2015 рік та балансом на 31.12.2015. Також, позивач просить суд врахувати положення статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу.

Дослідивши матеріали справи, подані докази в підтвердження заявлених вимог і заперечень проти них, вислухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Первомайськвугілля" (ДП "Первомайськвугілля" відповідач у справі) у серпні 2015 року зі станції відправлення Светланово Донецької залізниці на станцію Красноармійськ Донецької залізниці за накладною

№ 53574034 відправило вантаж (кам'яне вугілля) у вагонах № 65234775, 67387514, одержувачем за накладною відповідачем зазначено ПАТ ЦЗФ "Комсомольська".(а.с. 8)

Під час контрольного переважування вагону № 67387514 на станції Чаплине Придніпровської залізниці, використовуючи 150-тоні тензометричні ваги, було виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної у перевізному документі.

За результатами такого переваження було встановлено, що за накладною № 53574034 у вагоні № 67387514 вказана маса вантажу 69 000 кг, фактично ж маса вантажу складає 72 250 кг, що на 3 250 кг більше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено комерційний акт РА № 001920/28/116 від 18.08.2015 та акт загальної форми від 18.08.2015. Викладене також підтверджується випискою із журналу зважувань. (а.с. 11-12, 17)

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження в вагоні рівномірне, нижче бортів 20-30 см, вантаж маркований трьома продольними борознами, без скосів, виїмок та поглиблень. Двері люка закриті, течі вантажу немає.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахував штраф в сумі 18 650 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Спір між сторонами цієї справи виник з договору перевезення, у зв'язку з порушеннями, допущеними відповідачем при оформленні перевізних документів.

Правовідносини між сторонами, що пов'язані з перевезенням, регулюються Цивільним кодексом України (далі по тексту ЦК України); ГК України; Статутом залізниць України (далі по тексту Статут залізниць); Правилами перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.10.2014 № 513), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.2014 за № 1395/26172 (далі по тексту Правила перевезення вантажів).

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць визначає права, обовязки і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обовязковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Статтею 23 Статуту залізниць та Правилами оформлення перевізних документів, які є розділом 3 Правил перевезення, передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами перевезення вантажів може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення (розділ 1 Правил перевезення вантажів), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом Правила приймання вантажів), маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

У накладній № 53574034 вказано спосіб визначення маси у вагоні № 67387514, на 150-тонних вагонних вагах; у графі "Відправник" вказано найменування відправника ДП "Первомайськвугілля", тобто відповідача у справі.

Представник відправника ОСОБА_2 у графі 55 накладної підтвердив правильність внесених у накладну відомостей.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобовязана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 (розділ 2 Правил перевезення вантажів) (далі за текстом Правила видачі вантажів), передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних тензометричних вагах (державна повірка яких проведена 17.06.2015 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 67387514, що була зазначена відповідачем у перевізних документах, фактичній масі вантажу.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено комерційним актом РА № 001920/28/116 від 18.08.2015, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства, підписаний уповноваженими на це посадовими особами та визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів).

Згідно ст.ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 53574034 за вагон

№ 67387514 становить 3 730 грн. 00 коп. З її розміру позивачем визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 18 650 грн. 00 коп. (3730,00 * 5* 1 вагон).

Відповідно до ст. 921 ЦК України у разі порушення зобовязань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відправником вантажу згідно накладної № 53574034 є ДП "Первомайськвугілля", тобто відповідач у справі.

Правильність внесених відомостей в накладній № 53574034 підтверджено представником відправника згідно п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів.

Відповідно до 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач проти доводів позивача не заперечує, матеріалами справи підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 67387514, що була зазначена відповідачем у перевізному документі, фактичній масі вантажу, отже, вимоги позивача про застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення Правил оформлення перевізних документів є правомірними.

Вирішуючи питання по клопотанню відповідача про зменшення розміру штрафу, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, частиною 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 15.26 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року N 411 (далі за текстом Правила технічної експлуатації залізниць), норми ваги й довжини вантажних поїздів за напрямками і за кожною ділянкою визначається графіком руху та планом формування поїздів і мають відповідати типу локомотива, профілю колії на ділянках обертання поїздів та корисній довжині приймально-відправних колій на станціях цих ділянок, а на електрифікованих ділянках - умовам електропостачання.

Порядок формування та пропускання довгосоставних поїздів, великовагових, з'єднаних поїздів, а також вантажних поїздів підвищеної ваги й довжини визначається начальником залізниці відповідно до інструкції Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Пунктом 15.27 Правил технічної експлуатації залізниць встановлено, що забороняється ставити в поїзди вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

При цьому слід зазначити, що перевантаження вагонів негативно впливає на основні засоби позивача.

Внаслідок перевантаження відбувається підвищений знос рухового складу, залізничних колій. Крім того, така обставина впливає на безпеку руху та може завдати шкоду як майну, так і життю і здоровю людей.

Також відповідач посилається на ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до якої на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів.

Оскільки між сторонами у справі склалися правовідносини за договором перевезення, надання транспортних послуг, то вказані положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" до них не застосовуються.

Крім того, згідно положень п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання є правом суду при прийнятті рішення.

Відповідачем не доведено наявність виключного випадку для застосування правил п. 3 ч. 1 ст. 551 ЦК України.

Тому, оцінивши наведені відповідачем доводи та надані ним докази, суд дійшов до висновку про відхилення клопотання щодо зменшення розміру штрафу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Державного підприємства "Первомайськвугілля" про стягнення штрафу в сумі 18 650 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 378 грн. 00 коп.

У судовому засіданні відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державного підприємства "Первомайськвугілля" про стягнення 18 650 грн. 00 коп. задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Первомайськвугілля", 93292, Луганська область, Попаснянський район, м. Гірське вул. Куйбишева, 21, ідентифікаційний код 32320594 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 49602 м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 18 650 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повний текст рішення складено і підписано 20.04.2016.

Суддя Л.В. Іноземцева