Рішення № 57309092, 20.04.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2016 р.Справа № 916/538/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Гонович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 9/016-юр від 05.01.2016р.),

від відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - публічного акціонерного товариства „Дніпроазот

до відповідача публічного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат

про стягнення 3 674 664, 63 грн.

встановив:

Публічне акціонерне товариство „Дніпроазот звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат 3 674 664, 63 грн., з яких 3 600 000 грн. основний борг, 47 606, 56 грн. пеня, 23 803, 28 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами, 3 254, 79 грн. 3% річних. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на порушення ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат вимог укладеного між сторонами договору поставки хімічної продукції № 148332 від 29.12.2015р. щодо здійснення оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.03.2016р. порушено провадження у справі № 916/538/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 30.03.2016р.

21.03.2016р. до господарського суду Одеської області від ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат надійшов відзив на позовну заяву (вх.№6870/16), в якому відповідач визнає позовні вимоги ПАТ„Дніпроазот в повному обсязі, зазначає, що товариство не сплатило існуючу заборгованість, з огляду на дефіцит обігових коштів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2016р. розгляд справи відкладено на 20.04.2016р. - згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 20.04.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, проте, надіслав на адресу суду клопотання (вх. № 8010/16 від 30.03.2016р. та № 9621/16 від 14.04.2016р.), згідно яких просив суд розглядати справу за наявними матеріалами, без участі представника ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.04.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.12.2015р. між публічним акціонерним товариством „Дніпроазот (Постачальником) та публічним акціонерним товариством Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (Покупцем) укладено договір поставки хімічної продукції № 148332 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язався поставляти (передавати у власність) Покупцю визначену Договором та невід'ємними додатками до нього продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець - зобов'язався приймати таку продукцію та оплачувати її вартість в порядку і в строки, передбачені Договором та невід'ємними додатками до нього.

Предметом поставки за Договором є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення - карбамід марки Б (надалі - «ОСОБА_2 продукція») (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.1.3. Договору кількість та ціна хімічної продукції, що підлягає поставці за цим Договором, узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку ОСОБА_2 продукції (надалі - «Специфікації на поставку ОСОБА_2 продукції»). Специфікації на поставку ОСОБА_2 продукції підписуються повноважними представниками обох Сторін, скріплюються печатками Сторін та є невід'ємними частинами (додатками) цього Договору.

У п. 2.3. Договору сторонами узгоджено, що покупець зобов'язаний оплатити поставлену (передану) йому ОСОБА_2 продукцію протягом 45 календарних днів від дати поставки. Повна оплата Покупцем раніше поставленої йому ОСОБА_2 продукції є необхідною умовою виконання Постачальником своїх зобов'язань по поставці ОСОБА_2 продукції Покупцю.

Постачання хімічної продукції Покупцеві здійснюється Постачальником на умові (базисі) поставки: EXW склад Постачальника (Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця ,1) , згідно Правил ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі, в редакції 2010р. ОСОБА_2 продукція поставляється Покупцеві окремими партіями. (п.3.1. Договору)

Згідно п. 3.10. Договору Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці ОСОБА_2 продукції Покупцю, з моменту надання певної кількості (партії) ОСОБА_2 продукції в розпорядження Покупця або вказаної ним особи (перевізникові, вантажоодержувачеві) на складі Постачальника. Датою поставки ОСОБА_2 продукції є дата оформлення Акту приймання - передачі ОСОБА_2 продукції (дата Акту приймання-передачі ОСОБА_2 продукції).

У разі порушення строків оплати ОСОБА_2 продукції, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченої в строк ОСОБА_2 продукції, за кожен день прострочення платежу (п.5.2 Договору).

Також сторони, керуючись ст.ст. 536, 692 ЦК України, узгодили, що Покупець сплачує Постачальнику проценти за весь час користування чужими грошовими коштами у розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховуються проценти. При цьому, часом користування чужими грошовими коштами визнається проміжок часу, що починається з першого дня прострочення виконання Покупцем своїх грошових зобов'язань за Договором і закінчується у день повного виконання ним цих зобов'язань, а базою для обчислення процентів є сума прострочених Покупцем до сплати грошових коштів. (п.8.8 Договору)

Відповідно до п. 8.1 Договору, він набирає чинності з моменту його укладення Сторонами і діє до 31.12.2016 року.

29.12.2015р. між сторонами погоджена специфікація №1 до договору поставки хімічної продукції №148332 від 29.12.2015р., відповідно до якої позивач зобовязався поставити відповідачу у строк з 29.12.2015р. по 31.01.2016р. карбамід марки Б у кількості 500 т. за ціною 6000 грн. за одну тонну, що в загальній вартості та з врахуванням ПДВ (20%) становить 3 600 000 грн.

На виконання вимог договору поставки хімічної продукції №148332 від 29.12.2015р та специфікації №1 від 29.12.2015 до нього, позивач поставив відповідачу карбамід марки Б у повному обсязі, на загальну суму 3 600 000 грн., що підтверджується актом № 1 від 30.12.2015р. приймання-передачі товарів за договором № 148332 від 29.12.2015 поставки.

За умовами Договору, ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат мав сплатити поставлену ОСОБА_2 продукцію протягом 45 календарних днів від дати поставки, а отже в строк до 13.02.2016р. включно.

Однак, відповідач не виконав свої зобовязання щодо оплати поставленої ОСОБА_2 продукції.

Все перелічене і стало підставою для звернення ПАТ „Дніпроазот до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому позивач, окрім стягнення з ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат 3 600 000 грн. основного боргу, просить суд стягнути з відповідача ще 47 606, 56 грн. - пені, 23 803, 28 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 254, 79 грн. 3 % річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п.1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу ОСОБА_2 продукції за актом № 1 приймання-передачі товарів від 30.12.2015р. та несплату відповідачем отриманої продукції на виконання свого зобовязання за умовами договору поставки хімічної продукції №148332 від 29.12.2015р., огляду на що суд вважає цілком обґрунтованими позовні вимоги ПАТ„Дніпроазот щодо стягнення з ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат 3 600 000 грн. - заборгованості за договором поставки хімічної продукції № 148332 від 29.12.2015р.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 47 606, 56 грн. пені, 23 803, 28 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 254, 79 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За умовами п. 5.2 Договору сторони узгодили, що у разі порушення строків оплати ОСОБА_2 продукції Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченої в строк ОСОБА_2 продукції, за кожен день прострочення платежу.

Розрахунок пені, здійснений позивачем за прострочення оплати отриманої відповідачем продукції, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені за період з 14.02.2016р. по 24.02.2016р. становить 47 606,56 грн., перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовим коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

П.8.8 Договору сторони узгодили, що Покупець сплачує Постачальнику проценти за весь час користування чужими грошовими коштами у розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховуються проценти.

Розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами, здійснений позивачем за період з 14.02.2016р. по 24.02.2016р. в розмірі 23 803, 28 грн., також перевірено господарським судом та встановлено, що його нарахування здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 3 254,79 грн. за період з 14.02.2016р. по 24.02.2016р., суд також встановив його відповідність

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 3 600 000 грн., 47 606, 56 грн. пені, 23 803, 28 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 3 254, 79 грн. 3% річних.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 300, код ЄДРПОУ 00278818) на користь публічного акціонерного товариства „Дніпроазот (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) 3 600 000 (три мільйони шістсот тисяч) грн. основного боргу, 47 606 (сорок сім тисяч шістсот шість) грн. 56 коп. пені, 23 803 (двадцять три тисячі вісімсот три) грн. 28 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 254 (три тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 79 коп. 3% річних та 55 119 (пятдесят пять тисяч сто девятнадцять) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 21 квітня 2016 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко