Рішення № 57309056, 11.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2016 р. Справа № 911/62/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа»

про стягнення 38 365,66 грн

За участю представників:

від позивача не зявились;

від відповідача ОСОБА_1 (дов. №1 від 04.01.2016).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі позивач) звернулось з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (далі - відповідач) про стягнення 38 365,66 грн заборгованості, з яких: 24 376,70 грн пені, 8 548,58 грн інфляційних втрат та 5 440,32 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2862-БО-17 від 28.12.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2016 порушено провадження у справі № 911/62/16, розгляд справи призначено на 18.02.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2016 розгляд справи відкладено на 17.03.2016.

17.03.2016, після судового засідання, до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №384 від 16.03.2016 (вх. №5658/16), згідно якого відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що порушення строків оплати за природний газ, отриманий підприємством від компанії трапилась у січні-квітні 2013 року, трапилась у звязку з несвоєчасним наданням позивачем договору № 13/2862-БО-17 від 28.12.2012 та актів приймання-передачі природного газу, в результаті чого, підприємство не мало змоги вчасно надати дані бюджетним установам для проведення тендерної закупки природного газу та провести розрахунки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2016 продовжено строк вирішення спору у справі №911/62/16 на 15 днів.

У судовому засіданні 17.03.2016 оголошено перерву до 31.03.2016.

31.03.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву №421 від 30.03.2016 (вх. №6793/16).

Судове засідання 31.03.2016 не відбулось у звязку з перебуванням судді Антонової В.М. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2016 розгляд справи призначено на 11.04.2016.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судове засідання 11.04.2016 представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.04.2016 заперечив проти задоволення позову.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2862-БО-17, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Згідно п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.5. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 3 509,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 305,60 грн, крім того ПДВ 20% - 61,12 грн, а всього з ПДВ 366,72.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 3 884,78 грн, крім того ПДВ-20% - 776,96 грн, всього з ПДВ 4 661,74 грн.

Загальна вартість договору на дату укладання становить 6 265 023,55 грн, крім того ПДВ 1 253 004,71 грн, разом з ПДВ 7 518 028,26 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Згідно п. 11.1 договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

15.07.2013 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (Покупець) укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу №13/2862-БО-17 від 28.12.2012, згідно якої сторони виклали в новій редакції п.п 5.2 та 5.5 договору.

Згідно п. 1 угоди з 01.07.2013 викласти пункти 5.2 та 5.5 статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 3 459,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 295,60 грн, крім того ПДВ 20% - 59,12 грн, всього з ПДВ 354,72 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 3 823,78 грн, крім того ПДВ-20% - 764,76 грн, всього з ПДВ 4 588,54 грн»; « 5.5. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.».

01.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (Покупець) укладено додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу №13/2862-БО-17 від 28.12.2012, згідно якої сторони виклали в новій редакції п. 4.1 договору, а саме « 4.1 Кількість газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.»

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 13/2862-БО-17 від 28.12.2012 та додаткових угод до нього, протягом січня-квітня та вересня-грудня 2013 передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 5 258 698,05 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу.

Відповідач, за отриманий за зазначений період природний газ, в порушення п. 6.1. договору, розрахувався з порушенням строків оплати, визначених договором, що підтверджується випискою по операціях підприємства та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий протягом січня-квітня та вересня-грудня 2013 природний газ відсутній.

Однак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання згідно договору купівлі-продажу природного газу № 13/2862-БО-17 від 28.12.2012, позивач просить суд стягнути 24 376,70 грн пені розрахованої за періодами зазначеними в наданому розрахунку штрафних санкцій, 3% та інфляційних втрат, зокрема: 3 617,04 грн пені за зобовязаннями січня 2013 року; 2 397,87 грн пені за зобовязаннями лютого 2013 року; 217,03 грн пені за зобовязаннями вересня 2013 року; 3 526,72 грн пені за зобовязаннями жовтня 2013 року; 3 884,02 грн пені за зобовязаннями листопада 2013 року та 10 734,02 грн пені за зобовязаннями грудня 2013 року.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого газу у позивача виникає після спливу строку оплати, встановленого п. 6.1 договору, тобто з 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та припиняється частково/повністю в день, що передує дню проведення часткових/остаточних розрахунків відповідно.

Враховуючи вищевикладене, а також безпідставне включення позивачем до періоду обрахунку пені днів фактичної сплати заборгованості, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 14.02.2013 по 18.02.2013 на 659 672,10 грн заборгованості за січень 2013 року;

з 19.02.2013 по 24.02.2013 на 559 672,10 грн заборгованості за січень 2013 року;

з 25.02.2013 по 25.02.2013 на 409 672,10 грн заборгованості за січень 2013 року;

з 26.02.2013 по 26.02.2013 на 259 672,10 грн заборгованості за січень 2013 року;

з 27.02.2013 по 10.03.2013 на 59 672,10 грн заборгованості за січень 2013 року;

з 14.03.2013 по 14.03.2013 на 652 487,77 грн заборгованості за лютий 2013 року;

з 15.03.2013 по 18.03.2013 на 552 487,77 грн заборгованості за лютий 2013 року;

з 19.03.2013 по 20.03.2013 на 452 487,77 грн заборгованості за лютий 2013 року;

з 21.03.2013 по 21.03.2013 на 352 487,77 грн заборгованості за лютий 2013 року;

з 22.03.2013 по 24.03.2013 на 252 487,77 грн заборгованості за лютий 2013 року;

з 25.03.2013 по 26.03.2013 на 52 487,77 грн заборгованості за лютий 2013 року;

з 14.10.2013 по 28.10.2013 на 38 084,85 грн заборгованості за вересень 2013 року;

з 14.11.2013 по 24.11.2013 на 401 207,82 грн заборгованості за жовтень 2013 року;

з 25.11.2013 по 25.11.2013 на 301 207,82 грн заборгованості за жовтень 2013 року;

з 26.11.2013 по 27.11.2013 на 251 207,82 грн заборгованості за жовтень 2013 року;

з 28.11.2013 по 28.11.2013 на 201 207,82 грн заборгованості за жовтень 2013 року;

з 29.11.2013 по 25.12.2013 на 151 207,82 грн заборгованості за жовтень 2013 року;

з 14.12.2013 по 25.12.2013 на 505 101,46 грн заборгованості за листопад 2013 року;

з 26.12.2013 по 02.01.2014 на 456 309,28 грн заборгованості за листопад 2013 року;

з 03.01.2014 по 14.01.2014 на 56 309,28 грн заборгованості за листопад 2013 року;

з 15.01.2014 по 16.01.2014 на 6 309,28 грн заборгованості за листопад 2013 року;

з 14.01.2014 по 16.01.2014 на 881 476,12 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 17.01.2014 по 26.01.2014 на 862 785,40 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 27.01.2014 по 27.01.2014 на 722 785,40 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 28.01.2014 по 29.01.2014 на 672 785,40 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 30.01.2014 по 30.01.2014 на 597 785,40 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 31.01.2014 по 09.02.2014 на 522 785,40 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 10.02.2014 по 11.02.2014 на 472 785,40 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 12.02.2014 по 17.02.2014 на 422 785,40 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 18.02.2014 по 26.02.2014 на 372 785,40 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 27.02.2014 по 04.03.2014 на 322 785,40 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 05.03.2014 по 05.03.2014 на 287 000,00 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 06.03.2014 по 06.03.2014 на 237 000,00 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 07.03.2014 по 11.03.2014 на 137 000,00 грн заборгованості за грудень 2013 року;

з 12.03.2014 по 12.03.2014 на 107 000,00 грн заборгованості за грудень 2013 року.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 23 064,86 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24 376,70 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 23 064,86 грн.

Аналогічна правова позиція про безпідставність включення у розрахунок пені дати сплати заборгованості викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2014 у справі №927/989/14.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України істаттею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи те, що відповідач розрахувався в повному обсязі за поставлений газ з певними простроченнями та те, що відповідач є комунальним підприємством, яке надає послуги населенню та фінансується з бюджету країни, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені вдвічі.

Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 11 532,43 грн (1/2 від 23 064,86 грн).

Крім того, у звязку з простроченням виконання відповідачем зобовязання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2862-БО-17 від 28.12.2012, позивачем за періоди жовтень 2013 року за зобовязаннями вересня 2013 року; листопад-грудень 2013 року за зобовязаннями жовтня 2013 року; грудень - січень 2013 року за зобовязаннями листопада 2013 року та січень-лютий 2014 року за зобовязаннями грудня 2013 року нараховано загалом 8 548,58 грн інфляційних втрат та за період з 14.02.2013 по 13.03.2014 нараховано загалом 5 440,32 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням періодів визначених судом, вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 8 548,58 грн та 5 157,74 грн відповідно, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 548,58 грн інфляційних втрат та 5 440,32 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 548,48 грн та 5 157,74 грн відповідно.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Івана Мазепи, буд. 33; ідентифікаційний код 20598264) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 11 532 (одинадцять тисяч пятсот тридцять дві гривні) 43 коп. пені; 8 548 (вісім тисяч пятсот сорок вісім гривень) 58 коп. інфляційних втрат; 5 157 (пять тисяч сто пятдесят сім гривень) 74 коп. 3 % річних та 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім) 38 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 18.04.2016

Суддя В.М. Антонова