Ухвала суду № 57307541, 13.04.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/1290/15-ц Провадження № 22-ц/795/501/2016 Головуючий у I інстанції -Жовток Є. А. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Вінгаль В.М., Острянського В.І.,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на рішення Ріпкинського районного суду від 30 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Ріпкинського районного суду від 30 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при винесенні рішення не застосував приписи ст.ст. 204, 509, 526, 527, 626, 629, 638, 1054 ЦК України, у зв'язку з чим необґрунтовано дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача зазначає, що суд безпідставно послався на наявність розрахунку заборгованості без врахування коштів, отриманих банком за реалізацію предмета застави, а також сплачених позичальником сум, що, в свою чергу, не підтверджено стороною відповідача належними письмовими доказами.

Вказує, що відсутність копії договору застави не може вплинути на розгляд даної справи, оскільки підставою звернення з позовом до суду є порушення відповідачем саме умов кредитного договору, а вимога про звернення стягнення на предмет застави банком не заявлялась.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду підлягає частковому скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю, виходячи з наступного.

Встановлено, що між ПриватБанком, правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК, та ОСОБА_2 04 травня 2006 року був укладений кредитний договір № CNRPAK00000006, згідно з яким останньому було видано кредитні кошти в сумі 49350 грн. на купівлю автомобіля та у розмірі 9825,4 грн. на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,32 % на місяць на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 04 травня 2011 року (а.с. 6-7).

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку банківської установи станом на 25 серпня 2015 року становить 87997,72 грн. (а.с. 4-5).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на недоведеність належними і допустимими доказами тих обставин, на які послався позивач, як на підставу своїх вимог. Розрахунок заборгованості за вимогами до ОСОБА_2 по іншій справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення кредитної заборгованості охоплював період з 04 травня 2006 року по 25 березня 2011 року, що в значній мірі співпадало з періодом за вимогами в даній цивільній справі. Крім того, рішенням суду від 06 грудня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості 49044,62 грн.

Так, рішенням Ріпкинського районного суду від 06 грудня 2011 року, яке набрало законної сили, з відповідача на користь банку було стягнуто заборгованість за кредитним договором № CNRPAK00000006 в сумі 49044,62 грн., що існувала станом на 25 березня 2011 року (цив. справа № 2-313/11, а.с. 68).

Позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, у вересні 2015 року вдруге звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за укладеним кредитним договором у сумі 87997,72 грн., яка існувала станом на 25 серпня 2015 року. З розрахунку кредитної заборгованості, доданого до позовної заяви, вбачається, що зазначена заборгованість розрахована позивачем за період з 04 травня 2006 року по 25 серпня 2015 року, тобто вже стягнуту за рішенням суду відповідну суму боргу у розмірі 49044,62 грн. у вказаному розрахунку враховано не було (а.с. 4-5).

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначені положення судом першої інстанції враховані не були, в зв'язку з чим не застосовані вимоги п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, згідно з якими суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 ЦПК України.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору від 4 травня 2006 року в сумі 49044,62 грн. станом на 25 березня 2011 року підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 303, 307, ч. 1 ст. 310, 313- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Рішення Ріпкинського районного суду від 30 листопада 2015 року в частині вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору № CNRРАК00000006 від 4 травня 2006 року в сумі 49044 (сорок дев'ять тисяч сорок чотири) грн. 62 коп., яка складається з: 18403,15 грн. - заборгованість за кредитом; 24232,06 - заборгованість по процентам за користування кредитом станом на 25 березня 2011 року; 1140,49 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 5268,92 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором станом на 25 березня 2011 року, скасувати і провадження у справі в цій частині закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: