Постанова № 57307104, 20.04.2016, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа №730/228/16-п

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2016 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі -

головуючого судді Тіслюка І.І.

секретар Циліцька Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.212-3 ч.2, 212-3 ч.4 КУпАП, за вчинення яких притягнуто до відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, -

встановив:

22.03.2016 року за результатами розподілу справ автоматизованою системою розподілу справ передані судді Тіслюку І.І. до розгляду справи про вчинення ОСОБА_1, яка обіймає посаду начальника відділу освіти Борзнянської районної державної адміністрації, адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 212-3 ч.2, 212-3 ч.4 КУпАП, як це вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення від 16.03.2016 року, складених завідувачем відділу контролю у сфері приватного права Управління з питань дотримання права на інформацію та права на звернення Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини ОСОБА_2. Вказані справи ухвалою суду об`єднані в одне провадження.

Так, згідно з протоколом від 16.03.2016 року, 08.02.2016 року, ОСОБА_1, діючи всупереч положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», своїми діями, що виразились у направленні листа 03.03.2015 року (на запит ОСОБА_3 від 08.02.2016 року) з відмовою у наданні запитуємої інформації з причини вмісту в ній комерційної таємниці про діяльність виконавця, незаконно обмежила доступ ОСОБА_3 до інформації, що міститься у проектнокошторисній документації та акту виконаних робіт під час реконструкції у 2012 році приміщень у Плисківській ОСОБА_4 ступенів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення нею правопорушення, передбаченого ст.212-3 ч.4 КУпАП.

Згідно з протоколом від 16.03.2016 року, ОСОБА_1, діючи всупереч положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», своїми діями, що виразились у направленні 04.06.2015 року відповіді ОСОБА_3 не по суті питань у її запиту від 06.05.2015 року щодо обсягу виконаних робіт і суми витрачених бюджетних коштів на ремонт приміщень Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, з причини безпідставного надання запитуємій інформації статусу з обмеженим доступом, вчинила правопорушення, передбачене ст.212-3 ч.2 КУпАП.

Згідно з протоколом від 16.03.2016 року, ОСОБА_1, діючи всупереч положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», своїми діями, що виразились у направленні листа 18.05.2015 року з відповіддю ОСОБА_3 на її запит від 12.05.2015 року щодо надання копії проектнокошторисної документації із зазначенням обсягу виконаних робіт і витрачених коштів на ремонт приміщень Височанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, проведеного в 2013 році, без запитуємої інформації з причини безпідставного надання цій інформації статусу з обмеженим доступом, вчинила правопорушення, передбачене ст.212-3 ч.2 КУпАП.

Відповідно до протоколу від 16.03.2016 року, ОСОБА_1, діючи всупереч положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», своїми діями, що виразились у направленні листа 16.02.2016 року з відмовою у наданні запитуємої інформації з причини вмісту в ній комерційної таємниці про діяльність виконавця, - незаконно обмежила доступ ОСОБА_3, голові громадської організації «Народна рада Борзнянського району», до інформації, на її запит від 10.02.2016 року щодо надання копій проектнокошторисної документації з реконструкції приміщення Борзнянської дитячоюнацької спортивної школи, що проводилась у 2013-2015 роках.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення нею правопорушення, передбаченого ст.212-3 ч.4 КУпАП.

ОСОБА_1, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи про притягнення її до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.212-3 ч.2, 212-3 ч.4 КУпАП, в судове засідання не з`явилась, звернувшись з заявою про невизнання нею своєї вини по всім правопорушенням, по яким складено протоколи, а також надавши письмові пояснення причин, за яких вона вважає себе безпідставно притягнутою до адміністративної відповідальності.

Клопотання ОСОБА_1 узгоджується з вимогами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Повідомлена про час і місце розгляду ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась.

З`ясувавши зміст протоколів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та долучених до них на обґрунтування письмових матеріалів, проаналізувавши доводи ОСОБА_1 з її запереченнями на складені щодо неї протоколи, суд дійшов таких висновків.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, діючи як звичайна особа, посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації», 08.02.2016 р. звернулась до відділу освіти із запитом щодо надання їй копій проектно-кошторисної документації з реконструкції й акту виконаних робіт щодо проведеної у 2012р. реконструкції приміщень Плисківської ЗОШ.

Листом від 12.02.2016р. відділ освіти повідомив ОСОБА_3 про продовження розгляду її запиту до 20 робочих днів.

Листом від 03.03.2016 р. за підписом начальника відділу освіти ОСОБА_3 було надано акт виконаних робіт. У наданні копій проектно-кошторисної документації було відмовлено у зв'язку із вмістом в них комерційної таємниці про діяльність виконавця робіт. Крім того, виконавцем ремонтних робіт не було надано згоду на поширення такої інформації.

ОСОБА_1 в своїх поясненнях зазначає, що завідувач відділу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якою складені всі вказані протоколи, безпідставно звинуватила її у порушенні законодавства про доступ до публічної інформації, яке виразилось у обмеженні доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом.

Вказана особа під час складання протоколу не звернула уваги на те, що ОСОБА_3 звернулась до неї зі скаргою на дії начальника відділу освіти райдержадміністрації ОСОБА_1, будучи обізнаною з рішенням Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 730/145/15-а від 22.04.2015р. та умисно, з особистих мотивів, ігноруючи його зміст.

Так, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в постанові від 22.04.2015 року констатувала, що рішення відділу освіти Борзнянської РДА про відмову у задоволенні запиту ОСОБА_3 щодо надання копій проектно-кошторисної документації з ремонту приміщень у Шаповалівській та Миколаївській ЗОШ - є правомірним ( стор.4, 5 Рішення суду).

В мотивувальній частині постанови зазначено, що інформація, яка становить комерційну таємницю щодо діяльності суб'єкта господарювання, не належить до публічної інформації з вільним доступом та не підлягає розголошенню без згоди такого суб'єкта господарювання, а отже й документи, які містять таку інформацію, не можуть бути надані органом влади кожному, хто до нього звернеться з таким запитом, без отримання відповідної згоди від суб'єкта господарювання, у межах комерційної діяльності якого вони були створені.

Колегія суддів виходила з того, що згідно з ст.877 ЦК України проектно-кошторисна документація являє собою сукупність документів (робочі креслення, проектні завдання, кошторис витрат та ін. ), в яких визначається обсяг і зміст робіт та інші вимоги, що ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Тобто, самі по собі такі документи у своїй сукупності безпосередньо стосуються комерційної діяльності виконавця робіт - суб'єкта господарювання і становлять його комерційну таємницю.

Тому, відмовляючи ОСОБА_3 у наданні запитуваних нею копій проектно- кошторисної документації (із зазначення обсягу виконаних робіт і витрачених на це коштів) з ремонту приміщень Шаповалівської ОСОБА_4 ступенів і Миколаївської ОСОБА_4 ступенів Відділ освіти Борзнянської РДА діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, відсутні жодні правові підстави для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Відділу освіти Борзнянської РДА про відмову в задоволенні запитів ОСОБА_3 від 28.01.2015 р., визнання необгрунтованим віднесення відповідачем запитуваної ОСОБА_3 інформації до інформації з обмеженим доступом.

Зазначене свідчить про те, що відділ освіти Борзнянської РДА, надаючи відповідь на інформаційний запит ОСОБА_3 від 08.02.2016р., безпосередньо керувався чинним законодавством України та рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015р. у справі з аналогічного предмету спору та аналогічних вимог.

Висновок відповідальної особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про те, що відділ освіти неправомірно обмежив доступ до інформації (проектно-кошторисної документації) - є безпідставним.

Так, відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких передумов: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

З огляду на вказане, відділ освіти Борзнянської РДА правомірно та законно обмежив доступ до інформації про проектно-кошторисну документацію, оскільки: інформація, яка міститься в проектно-кошторисній документації, прямо стосується як відділу освіти, так і ПВ КП «Будсервіс» (підрядника), який виконував ремонтні роботи. Інформація підрядника, яка міститься в проектно-кошторисних документаціях, надана відділу освіти конфіденційно.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 року № 11 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що аналіз положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» про конфіденційну інформацію дає підстави відокремити такі її ознаки:

встановлювати конфіденційність публічної інформації та визначати порядок її поширення можуть лише фізичні та юридичні особи;

суб'єкти владних повноважень не наділені правом відносити інформацію до конфіденційної (відділ освіти не відносив проектно-кошторисну документацію до конфіденційної інформації, а лише повідомив запитувача інформації про віднесення ПВ КП «Будсервіс» (підрядником), даної інформації до комерційної);

публічна інформація не може бути віднесена до конфіденційної у випадках, визначених Законом (частини перша і друга статті 13 Закону);

розголошення та розповсюдження інформації про проектно-кошторисну документації (конфіденційна інформація), може завдати реальної та істотної шкоди власнику інформації, може негативно вплинути на господарську діяльність підрядника, а також може бути використана проти нього з метою недобросовісної конкуренції.

Отже, відділ освіти при обмежені доступу до інформації про проектно-кошторисну документацію дотримувався сукупності вимог, передбачених чинним законодавством України.

Висновок відповідальної особи Секретаріату, що інформація, яка міститься в проектно-кошторисній документації, не відноситься до комерційної таємниці - є необгрунтованим.

Одним із видів конфіденційної інформації є «комерційна таємниця». Відповідно до ст.505 ЦК України визначено, що комерційна таємниця є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

ПВ КП «Будсервіс», який виконував ремонтні роботи у Плисківській ЗОШ І-III ступенів і з яким було укладено проектно-кошторисну документацію, повідомив відділ освіти про ненадання згоди на оприлюднення інформації щодо ремонтних робіт у вищезгаданому навчальному закладі, оскільки вважає, що надання копії проектно-кошторисних документацій може завдати реальних збитків їхньому підприємству.

Відповідно до п. З Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668, наведені визначення таких термінів:

кошторисна документація - кошториси та інші документи, пов'язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни;

проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва.

Підрядник також повідомив, що в проектно-кошторисній документації з ремонту приміщення Плисківської ЗОШ міститься інформація, яка віднесена ним до комерційної таємниці, а саме: інформація про цінову політку, відомості про технічні та технологічні рішення, відомості про ресурси, відомості про характер та особливості проведення ремонтних робіт, відомості про розміри знижок, відомості про технічні завдання.

Законом України «Про інформацію» ст. 21 встановлюється, що інформація, яка належить до комерційної таємниці, відноситься до конфіденційної, у зв язку з чим може бути розповсюджена тільки за бажанням її власників, користувачів або розпорядників.

ПВ КП «Будсервіс», який виконував ремонтні роботи у Плисківській ЗОШ, такої згоди не надав.

Крім того, ПВ КП «Будсервіс» наголосив, що між ним і відділом освіти Борзнянської РДА діє «Зобовязання про нерозголошення комерційної таємниці».

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» - розголошення комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без дозволу особи, уповноваженої на те, відомостями, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв язку з виконанням відповідних обов язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоду суб єкту господарювання.

За розголошення комерційної таємниці підприємства передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Так як відділ освіти Борзнянської РДА є органом державної влади, він зобовязаний охороняти комерційну таємницю, це його прямий обовязок, передбачений ст.507 ЦК України.

Таким чином, інформація, яка мітиться в проектно-кошторисній документації, відноситься до комерційної таємниці, а тому її доступ може бути обмежений.

Важливо враховувати й те, що оплата та використання бюджетних коштів за проведення ремонтних робіт здійснюється на підставі такого документу, як акт виконаних робіт, а не на підставі проектно-кошторисної документації, яка, в свою чергу, являється лише планом щодо майбутнього проведення ремонтних робіт і може в процесі діяльності змінюватись та доповнюватись.

Тому висновок відповідальної особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про те, що відділ освіти своїми діями, що виразились у направленні листа 03.03.2015 року (на запит ОСОБА_3 від 08.02.2016 року) з відмовою у наданні запитуємої інформації з причини вмісту в ній комерційної таємниці про діяльність виконавця, неправомірно обмежив доступ до інформації, що міститься у проектнокошторисній документації та акту виконаних робіт під час реконструкції у 2012 році приміщень у Плисківській ОСОБА_4 ступенів, не ґрунтується на зазначених вимогах законодавства, а також суперечить висновкам, що містяться в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 року.

Зазначені доводи ОСОБА_1 про заперечення своєї вини у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-3 ч.4 КУпАП, перевірені судом і повністю підтверджуються наявними доказами.

З урахуванням встановлених фактів суд вважає, що в зазначених діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-3 ч.4 КУпАП.

Зі змісту дослідженого судом протоколу від 16.03.2016 року, в якому вказано, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у направленні листа 16.02.2016 року на адресу громадської організації «Народна рада Борзнянського району» з відмовою у наданні запитуємої інформації з причини вмісту в ній комерційної таємниці про діяльність виконавця, - незаконно обмежила доступ ОСОБА_3, голові ГО «Народна рада Борзнянського району» до інформації на її запит від 10.02.2016 року щодо надання копій проектнокошторисної документації з реконструкції приміщення Борзнянської дитячо-юнацької спортивної школи, що проводилась у 2013-2015 роках, діяла всупереч положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Тому, дії ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення нею правопорушення, передбаченого ст.212-3 ч.4 КУпАП.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона вважає такими, що не відповідають дійсності дані у протоколі про адмінправопорушення, де констатується невиконання нею вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Свою думку вона обґрунтовує тим, що спір з аналогічного питання між ОСОБА_3 та відділом освіти Борзнянської РДА вже розглядався у судовому порядку.

Так, ОСОБА_3, діючи як звичайна фізична особа, зверталась до суду з вимогою про визнання протиправним рішення відділу освіти Борзнянської РДА про відмову у задоволенні запиту на інформацію щодо надання копій проектно-кошторисної документації з ремонту приміщень Борзнянської ДЮСШ та акту виконаних робіт, справа № 825/3360/15-а.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 09.02.2016р. у справі №825/3360/15-а прийшла до висновку, що рішення відділу освіти Борзнянської РДА про відмову у задоволенні запиту ОСОБА_3 щодо надання копій проектно-кошторисної документації з ремонту приміщень Борзнянської ДЮСШ у 2015р. - є правомірним.

В судовому рішенні було зазначено, що проектно-кошторисна документація, копії якої в своєму запиті від 21.08.2015 просить надати ОСОБА_3Г, становить комерційну таємницю щодо діяльності суб'єкта господарювання - ФОП Христич, оскільки в своїй сукупності безпосередньо стосується комерційної діяльності виконавця робіт.

Інформація, що міститься в проектно-кошторисній, не належить до публічної інформації з вільним доступом та не підлягає розголошенню без згоди суб'єкта господарювання, а отже, й документи, які містять таку інформацію не можуть бути надані суб'єктом владних повноважень кожному, хто до нього звернеться з таким запитом, без отримання відповідної згоди від суб'єкта господарювання, у межах комерційної діяльності якого вони були створені.

Апеляційний суд також зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при ненаданні копій проектно-кошторисної документації відділ освіти Борзнянської РДА діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, зокрема, ст. ст. 1, 5, 7, 22 Закону 2939- VI»

Таким чином, відділ освіти Борзнянської РДА, надаючи відповідь на інформаційний запит громадської організації від 10.02.2016р., безпосередньо керувався чинним законодавством України та рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015р. у справі № 730/145/15-а та рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016р. у справі № 825/3360/15-а з аналогічного предмету спору та аналогічних вимог.

Зазначені доводи ОСОБА_1 про заперечення своєї вини у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-3 ч.4 КУпАП, перевірені судом і повністю підтверджуються наявними доказами.

З урахуванням встановлених фактів суд вважає, що в зазначених діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.212-3 ч.4 КУпАП.

З досліджених судом протоколів про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.212-3 ч.2 КУпАП, що виразились у направленні 04.06.2015 року відповіді ОСОБА_3 не по суті питань у її запиті від 06.05.2015 року щодо обсягу виконаних робіт і суми витрачених бюджетних коштів на ремонт приміщень Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, з причини безпідставного надання запитуємій інформації статусу з обмеженим доступом; у направленні листа 18.05.2015 року з відповіддю ОСОБА_3 на її запит від 12.05.2015 року щодо надання копії проектнокошторисної документації із зазначенням обсягу виконаних робіт і витрачених коштів на ремонт приміщень Височанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, проведеного в 2013 році, без запитуємої інформації з причини безпідставного надання цій інформації статусу з обмеженим доступом, - вбачається, що з часу, коли сталась подія правопорушення до складання протокола (16.03.2016 року), а також і до часу розгляду протоколу про зафіксоване у протоколі правопорушення минуло більше трьох місяців.

Відповідно до ст.38 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення підвідомчих суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно з ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Тому, справа в частині вказаних правопорушень, передбачених ст.212-3 ч.2 КУпАП підлягає закриттю.

Оцінюючи факти з метою встановлення ступеня вини ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 212-3 ч.2, 212-3 ч.4 КУпАП та обґрунтованості її притягнення до адміністративної відповідальності суд керується правилом, яке випливає з конституційного принципу обовязковості судового рішення (ст. 129 Конституції України), згідно з яким наявність судового рішення, яке набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є підставою для відмови у відкритті провадження, а якщо провадження було відкрито, то воно підлягає закриттю.

Враховуючи те, що спірні питання між сторонами (ОСОБА_3 та відділом освіти БРДА) розглядався за позовами ОСОБА_3 в порядку КАСУ, тому, на погляд суду є допустимим при оцінці доказів у даній справі використовувати факти, що були встановлені в судових рішеннях за результатами вирішення вказаних спірних питань застосовуючи за аналогією положення ст.72 КАСУ.

КУпАП передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб за вчинення правопорушень, передбачених ст.212-3 КУпАП за порушення права на інформацію та права на звернення, зокрема за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні субєктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст.1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з чч.1, 2, 5 ст.6 Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

У ст.7 Закону визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Одним із видів конфіденційної інформації є комерційна таємниця - інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (ст.505 ЦК України).

Таким чином, системний аналіз зазначених правових норм дає підстави стверджувати, що інформація, яка становить комерційну таємницю щодо діяльності субєкта господарювання, не належить до публічної інформації з вільним доступом та не підлягає розголошенню без згоди такого субєкта господарювання, а отже, й документи, які містять таку інформацію не можуть бути надані органом влади кожному, хто до нього звернеться з таким запитом, без отримання відповідної згоди від субєкта господарювання, у межах комерційної діяльності якого вони були створені.

Зі змісту положень ст.877 ЦК України вбачається, що проектно-кошторисна документація являє собою сукупність документів (робочі креслення, проектні завдання, кошторис витрат та ін.), в яких визначається обсяг і зміст робіт та інші вимоги, що ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Відповідно до п.З «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міпістрів від 01.08.2005р.: проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, обємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси обєкта будівництва; кошторисна документація - кошториси та інші документи, повязані зі складанням (розрахунки, обгрунтування, пояснення, відомості про ресурси, тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни. Тобто, самі по собі вищевказані документи у своїй сукупності безпосередньо стосуються комерційної діяльності виконавця робіт - субєкта господарювання і становлять його комерційну таємницю.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням встановлених фактів суд вважає, що в діях ОСОБА_1, зазначених у справі №730/228/16-п, а також №730/232/16-п відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.212-3 ч.4 КУпАП.

Згідно з ст.247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення;

Відповідно до ст.38 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення підвідомчих суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно з ст.247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Тому, виходячи з того, що у справах об`єднаних у даному провадженні за такими № 730/230/16-п, 730/231/16-п не встановлена вина ОСОБА_1, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, справа в частині вказаних правопорушень, передбачених ст.212-3 ч.2 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність, керуючись ст.ст.7, 9, 38, 247, 212-3 ч.2, 212-3 ч.4 , 247, 283, 284 КУпАП, суд,-

постановив:

Провадження у об`єднаній справі в частині притягнення ОСОБА_1, начальника відділу освіти Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, за вчинення правопорушень, передбачених ст.212-3 ч.4 КУпАП, (справи №730/228/16-п, №730/232/16-п) закрити у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження у об`єднаній справі в частині притягнення ОСОБА_1, начальника відділу освіти Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, за вчинення правопорушень, передбачених ст.212-3 ч.2 КУпАП, (справи №730/230/16-п, №730/231/16-п) закрити у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя

Борзнянського районного суду ОСОБА_5

Постанова набула законної сили ______2016 року