Ухвала суду № 57306790, 19.04.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 661/3605/15-ц Головуючий в І інстанції Матвєєва Н.В.

Провадження №22-ц/791/925/16 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3СекретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 січня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_6 про захист прав споживачів та визнання договору припиненим,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк» або банк) звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2008 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 102262,50 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком погашення 28.03.2028 року. За заявою ОСОБА_5 від 25.07.2008 року кредитний договір переведено з валюти гривня у валюту кредиту долар США. Розмір кредиту після конвертації з урахуванням винагороди банку складав 21969,91 дол.США зі сплатою 14,04 % річних.

На забезпечення зобовязань за договором кредиту 28.03.2008 року із ОСОБА_6 укладено договір поруки.

В звязку з неналежним виконанням ОСОБА_5 умов договору утворилась заборгованість станом на 10.06.2015 року 30644,04 дол.США, яка складається із заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 8423,03 дол.США, пені за несвоєчасне виконання зобовязання за договором у розмірі 210750,52 дол.США, штрафів відповідно до договору 11,81 дол.США (фіксована частина), 1458,68 дол.США штраф (процентна складова).

На підставі викладеного банк просив стягнути з відповідачів солідарно зазначену заборгованість у розмірі 30644,04 дол.США, що за курсом 21,16 відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.06.2015 року складає 648427,93 грн. та судові витрати.

В ході розгляду справи ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що нею повністю сплачено заборгованість по кредиту, про що свідчить відсутність заборгованості по тілу та відсотках, ці ж обставини підтверджуються рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 09.11.2011 року. ОСОБА_5 зазначала, що сплатила всі платежі по графіку та не має невиконаних зобовязань перед банком, який відмовляється видати відповідну довідку про відсутність такої заборгованості. На цій підставі просила визнати договір кредиту та іпотеки припиненими та зобовязати банк видати довідку про повне погашення кредиту.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 січня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково.

Визнано зобовязання ОСОБА_5 за договором про іпотечний кредит № HEN0GI0000006661 від 28.03.2008 року та додатковою угодою від 29.08.2008 року до договору про іпотечний кредит № HEN0GI0000006661 від 28.03.2008 року припиненими з 18.08.2010 року у зв'язку з виконанням їх у повному обсязі.

Визнано неправомірними дії публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо ненадання ОСОБА_5 довідки про повне погашення кредиту за договором про іпотечний кредит № HEN0GI0000006661 від 28.03.2008 року та додатковою угодою від 29.08.2008 року до договору про іпотечний кредит № HEN0GI0000006661 від 28.03.2008 року.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» видати ОСОБА_5 довідку про повне погашення кредиту за договором про іпотечний кредит № HEN0GI0000006661 від 28.03.2008 року та додатковою угодою від 29.08.2008 року до договору про іпотечний кредит № HEN0GI0000006661 від 28.03.2008 року.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в сумі 1461,60 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову - відмовити. При цьому просить взяти до уваги, що умовами договору сторони погодили, що плата за резервування коштів сплачується за весь період резервування одночасно з останнім платежем по кредиту. Окрім того, ОСОБА_5 подала зустрічну позовну заяву з порушенням строків позовної давності та банк подавав в суді першої інстанції заяву про застосування наслідків спливу такого строку.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7, діючий в інтересах ОСОБА_5 просить не брати до уваги доводи викладені в ній та залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що кредит погашений повність і плата внесена за весь період фактичного резервування ресурсів.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимогЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що 28.03.2008 року між банком та ОСОБА_5 укладено Договір про іпотечний кредит № HEN0GI0000006661 та Додаткову угоду до цього Договору, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 102262,50 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком погашення 28.03.2028 року. За заявою ОСОБА_5 від 25.07.2008 року кредитний договір переведено з валюти гривня у валюту кредиту долар США. Розмір кредиту після конвертації з урахуванням винагороди банку складав 21969,91 дол.США зі сплатою 14,04% річних.

Відповідно до п. 3.6 кредитного договору позичальник сплачує банку винагороду, в розмірі й у строки, зазначені в п. 8.1 цього договору. Якщо згідно п. 8.1 договору передбачена щомісячна сплата винагороди, то вона встановлюється у фіксованому розмірі (зазначеному в п. 8.1) від дня списання коштів із кредитного рахунку до дати повного погашення кредиту. При цьому незалежно від кількості днів, що пройшло від дня закінчення останнього періоду сплати до дня остаточного погашення кредиту, винагорода сплачується у вищевказаному розмірі. Нарахування винагороди на прострочену заборгованість за кредитним договором не проводиться.

За змістом п. 8.1 кредитного договору кредит надано зі сплатоювинагороди за резервування ресурсів - 3 % річних від суми зарезервованих ресурсів.

Згідно вимог ст. ст. 531, 545, 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат. Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом. Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту є нікчемною.

Як вбачається із п. 2.4.1 кредитного договору, позичальник має право здійснювати дострокове погашення кредиту. При цьому позичальник зобов'язаний сплатити банку суму процентів, суму винагороди відповідно до п. 8.1 цього договору.

Відповідно до п. п. 4.1-4.5 кредитного договору для виконання зобов'язань за цим договором банк резервує ресурси у розмірах, зазначених у графіку погашення кредиту до даного договору і надає позичальнику право на їх використання. За надане право позичальник сплачує банку винагороду за резервування ресурсів в розмірі, визначеному у ст. 8.1 кредитного договору. Нарахування винагороди здійснюється на дату щомісячного платежу за кредитом, при цьому винагорода нараховується на суму зарезервованих ресурсів за фактичну кількість днів резервування ресурсів, виходячи із 360 днів у році. Дата погашення у часовий інтервал нарахування винагороди не включається. Розрахунок винагороди за резервування ресурсів здійснюється щоденно з моменту підписання договору. При останньому погашенні винагорода за резервування ресурсів нараховується на весь час резервування (до дати погашення кредиту), при цьому сумою зарезервованих ресурсів вважається сума вказана у графіку погашення кредиту (додаток № 2 до договору). Винагорода за резервування ресурсів сплачується щомісяця з щомісячним платежем за кредитом від дня нарахування згідно ст. 4.2 кредитного договору. У випадку повного погашення кредиту винагорода сплачується одночасно з останнім платежем за кредитом.

Отже, встановлення визначеної кредитним договором суми винагороди за резервування ресурсів обмежується терміном «до повного погашення кредиту», будь-які додаткові умови, що пов'язують дату повного погашення кредиту із графіком його погашення відсутні і тому нарахування такої винагороди повинно здійснюватись до повного погашення кредиту за фактичну кількість днів резервування. Додаток №2 до договору сторонами не укладався та банком не наданий суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 18.08.2010 року повністю і достроково виконала свої зобов'язання за договором одночасно з повним погашенням кредиту, розрахувавшись станом на вказану дату з усіма нарахуваннями, в тому числі по тілу, відсотках та комісії, яка включає винагороду за резервування ресурсів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином виконала свої зобов'язання за кредитним договором, достроково погасила кредит, в тому числі винагороду за резервування ресурсів з часу користування кредитом по дату фактичного погашення. В звязку з чим у позивача відпала потреба у резервуванні таких ресурсів, і відповідно дії банку по нарахуванню такої винагороди після погашення кредиту є неправомірними, оскільки ним фактично поставлено питання про сплату винагороди за послугу, яка вже не надається.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при останньому погашенні заборгованості по кредиту позичальником виконані всі зобовязання за кредитним договором та заборгованість, в тому числі за резервування коштів, сплачена повністю.

Суд першої інстанції повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Встановивши відсутність заборгованості за кредитним договором відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» та часткового задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5 про припинення зобовязань у звязку з їх повним виконанням та зобовязання банку надати довідку про повне погашення кредиту, з чим колегія суддів погоджується.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо застосування наслідків спливу позовної давності, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки з урахуванням положень ст.ст.261, 264 ЦК України, погодженого сторонами терміну позовної давності пять років та зверненням в лютому 2011 року ОСОБА_5 до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про усунення перешкод, строк позовної давності не пропущений.

Інші доводи апеляційної скарги містять субєктивне сприйняття та оцінку обставин, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого по справі рішення.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення та ухвали, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване і має бути залишене без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», - відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 січня 2016 року,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

ОСОБА_3