Рішення № 573033, 19.04.2007, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.07 Справа № 26/125/06-7/67/07

Суддя Кутищева Н.С.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ФКВ”, м. Запоріжжя.

Відповідач Приватне підприємство “Інтеренерго”, м. Запоріжжя.

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача Краско Ю.М., дов. б/н від 05.12.2006р.

Відповідач Ковтун Н.М., дов. № 03/03-06 від 03.03.2006р.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 5241грн416коп. заборгованості за контрактом № 1/03 від 05.01.2003р., яка складається з 4810 грн. 00 коп. основного боргу, 431 грн. 20 коп. 3% річних..

Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається ст. 692 Цивільного кодексу України та контракт, укладений сторонами 05.01.2003р. № 1/03, (дійсність даного контракту оспорювалась ПП “Інтеренерго” в справі № 9/94д/06). Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.04.2006р. № 9/94д/06 в позові ПП “Інтеренерго” до ТОВ “ФКВ” про визнання недійсним контракту № 1/03 від 05.01.2003р. було відмовлено. Дане рішення залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.06.2006р.

Розпорядженням голови господарського суду від 20.02.2007р. справа № 26/125/06 була передана на розгляд судді Кутіщевій Н.С. Ухвалою суду від 22.02.2007р. справа була прийнята до провадження, справі присвоєно № 26/125/06-7/67/07, розгляд справи призначено на 01.03.2007р. Ухвалою суду від 01.03.2007р. судове засідання відкладалось до 26.03.2007р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.04.2007р. для підготовки проекту рішення та оголошення рішення в повному об’ємі.

В судовому засіданні, розпочатому 26.03.2007р., позивач підтримав заявлені позовні вимоги, вважає необґрунтованими заперечення відповідача проти позову, які останній виклав в відзиві на позовну заяву (долучено до матеріалів справи) і в якому відповідач заперечує, що вимоги позивача ґрунтуються на договорі, яким останній обґрунтовує вимоги (пояснення позивача долучені до матеріалів справи).

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За усним клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Судовий процес завершено 19.04.2007 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2003р. сторони уклали між собою контракт №1/03, предметом якого, згідно п.1., продавець продає, а покупець купує, наступний товар: двері; матеріал –сосна, колір –білий:

- ДГ 2.8. прямі –5 шт.

- ДГ 2.6 прямі –2 шт.;

- ДГ 2.6.6 –1 шт.;

- ДГ 2.7. –3 шт.;

- ДО 2.7 –1 шт.

Покупець зобов’язаний прийняти товар і оплатити його на умовах контракту № 1/03.

Згідно з п. 2.1. вартість контракту складає - 4810,00 грн. (з ПДВ.).

Згідно пп. 3.1 - 5.1 контракту, поставка проводиться за адресою: м. Запоріжжя, Новостроек,9. Оплата за поставлений товар повинна сплачуватися позивачем протягом трьох банківських днів по факту поставки товару на склад позивача.

У п. 5.2 Контракту сторони передбачили, що датою поставки вважається дата передачі товару зі складу відповідача.

Як було встановлено рішенням господарського суду № 9/94д/06 від 26.04.2006р.

Представник позивача 21.02.2003 р. по накладній № 225, на підставі доручення ЯЕЧ №781306 від 21.02.2003 р., виданого на ім’я Тимофєєва А.М., зі складу відповідача отримав товар, вказаний в контракті, на загальну суму - 4 810,00 грн. (з ПДВ).

Факт приймання передачі товару підтверджується накладною № 225, дорученням, рахунком - фактурою №225 від 21.02.2003 р., податковою накладною № 225 від 21.02.2003 р., підписами на накладній осіб, що видали товар та представником позивача - Тимофєєвим А.М., який його отримав. Заперечень від позивача по факту отримання товару на адресу відповідача не надходило.

Твердження позивача про те, що контракт № 1/03 від 05.01.2003 р. був укладений під впливом навмисного повідомлення третьою особою неправдивих відомостей, стосовно умов контракту і обставин його укладення, з відома або на прохання відповідача, позивачем документально не підтвердженні матеріалам справи.

Контракт № 1/03 від 05.01.2003 р. укладався тільки між сторонами по справі. Згідно з пп.1, 4, позивач прийняв на себе зобов’язання прийняти та оплатити отриманий товар протягом трьох банківських днів, з моменту його передачі на склад, але доказів проведення такого розрахунку суду не надав.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти встановленні рішення господарського суду (іншого органу, яким вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 161 ЦК УРСР, діючої на момент виникнення господарських взаємовідносин сторін, згідно з умовами договору, в редакції 1963р., зобов’язання повинні виконуватись належним чином та в встановлений строк, згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок, згідно зі звичайно пред’явленими вимогами.

Згідно ст. 162 ЦК УРСР, одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору не допускається, за виключенням випадків, передбачених законом.

Не дозволяється одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Доказів сплати борги відповідач суду не надав.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 4810 грн. 00коп. підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3% річних.

Оскільки інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та в зв’язку з цим вони не відносяться до штрафних санкцій і є самостійними заходами забезпечення зобов’язань.

Сума 3% річних за період з 27.02.2003р. по 10.02.2006р., складає 431 грн. 20 коп. , пред’явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідач належним чином ні нормативно ні документально не підтвердив свої заперечення, тому судом вони не можуть бути прийняті до уваги як неналежні докази.

Судові витрати слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 162 ГК УРСР, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 33, 35, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Інтеренерго”, 69065, м. Запоріжжя, вул.Дудикіна, 13/24 (р/р 26000280050099 і філії ЗРУ ЗАТ КБ “ПриватБанк”, м. Запоріжжя, МФО 313399, ЕДРПОУ 25214854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФКВ”, 69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9 (п/р 26002301157789 у філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, м.Запоріжжя МФО 313355, ЕДРПОУ 31036765) 4810 (чотири тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп. основного боргу, 431 (чотириста тридцять одна) грн. 20 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева