Постанова № 57302512, 19.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/8438/16

Провадження № 1в/760/287/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Агафонова С. А.

за участі:

секретаря судового засідання Пукас А.В.,

а також:

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_1 у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, про скасування постанов ст. слідчого відділу прокуратури м. Києва Котець Є.А. про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Солом'янського районного суду м Києва від 04 квітня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. Даним вироком все майно, належне їм на праві власності було конфісковане. Вирок набрав законної сили.

В ході досудового розслідування кримінальної справи старшим слідчим прокуратури м. Києва Котець Є.А. відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 КПК України було винесено дві постанови про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 від 02 липня 2009 р. та 18 липня 2009 р.

Захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування даних постанов, оскільки на його думку їх існування навіть після виконання вироку щодо конфіскації майна, призводить до обмеження прав громадянина.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою заяву підтримав, просив задовольнити.

Вислухавши думку заявника та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків, які мотивує наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України (1960 р.), питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Відповідно до ст. 125 КПК України (1960 р.), слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.

В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України (1960 р.), забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 КПК України, накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Виходячи із зазначених норм законодавства та змісту вказаних постанов (Т.2, а.с. 152, 169), арешт був накладений законно, відповідно до вимог законодавства, з метою забезпечення можливої конфіскації та цивільного позову.

Оскільки вирок в частині конфіскації майна ОСОБА_2 звернений до виконання, суд не вбачає можливості скасування зазначених постанов після виконання вироку. Після набрання чинності вироком, на стадії його виконання в частині конфіскації у суду відсутні правові можливості скасування постанов про накладення арешту, оскільки законодавством можливість такого скасування не передбачена.

Таким чином, керуючись ст. 409 КПК України (в редакції 1960 року), суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про скасування постанов ст. слідчого відділу прокуратури м. Києва Котець Є.А. про накладення арешту на майно ОСОБА_2 від 02 липня 2009 р. та 18 липня 2009 р. - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Агафонов