Ухвала суду № 57301787, 19.04.2016, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/636/16-ц

номер провадження 2/695/570/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

у складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши в залі судових засідань в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та здійснення страхового відшкодування в повному обсязі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та здійснення страхового відшкодування в повному обсязі.

До початку розгляду справи по суті представник відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» - ОСОБА_4 скерувала до суду клопотання про передачу справи за належною підсудністю, посилаючись на те, що предметом розгляду справи за позовом ОСОБА_1 є стягнення страхового відшкодування, про що зазначено у самій позовній заяві, жодних деліктних правовідносин між позивачем та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» не існує, оскільки ПАТ «УПСК» не заподіювало шкоди майну позивача, а тому визначення підсудності з урахуванням положень ч. 6 ст. 110 ЦПК України є хибним та протиправним.

Позивач ОСОБА_1 та його представник заперечували проти задоволення клопотання про передачу справи за належною підсудністю, оскільки у відповідності до ч. 6 ст. 110 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть предявлятися також за місцем завдання шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, але скерував до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2015р. о 19 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя, 101 км. (між населеними пунктами Софіївка та Піщане, Золотоніського району, Черкаської області), керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан дорожнього покриття і допустив зіткнення з зустрічним транспортним засобом Mitsubishi Lancer, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, чим порушив п. 12.1 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

У пункті 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013р. №4 зазначено, що позови, що виникають із відносин відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, пред'являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу III ЦПК. При цьому суд має враховувати право позивача на пред'явлення позову про відшкодування шкоди також за його зареєстрованим місцем проживання чи перебування, або за місцем завдання шкоди (частини третя, шоста статті 110 ЦПК), чи виконання договору у разі виникнення спору із договору страхування (частина восьма статті 110 ЦПК).

Суд вважає, що позивач скористався своїм законним правом, подавши позов за місцем завдання шкоди, а тому не вбачає підстав для передачі справи за підсудністю до іншого суду.

На підставі викладеного вище у задоволенні клопотання про передачу справи за належною підсудністю слід відмовити.

Керуючись ч.6 ст.110 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про передачу справи за належною підсудністю - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ю. Степченко