Рішення № 57301444, 21.04.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М.,

секретар Вівчарик Н.В.,

за участю представників апелянта ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою керівника Чернівецької місцевої прокуратури на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 січня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 січня 2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно. Визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно - земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 2730 м2, що за життя належала на підставі рішення виконкому Чернівецької міськради від 04.10.1954 року №1091 ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В апеляційній скарзі керівник Чернівецької місцевої прокуратури просить вищезазначене рішення суду скасувати з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовує незаконність рішення невідповідністю висновків суду наявним в матеріалах справи доказам, зокрема належності спірної земельної ділянки на праві власності на момент смерті спадкодавцю. Вважає, що це майно перебувало на підставі рішення Чернівецької міської ради у постійному користуванні спадкодавця, є комунальною власністю, отже не могло входити до складу спадкової маси, а передача у приватну власність може бути здійснена лише у встановленому законом порядку.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалене з дотриманням закону. Зазначає, що в порядку ст.549 ЦК УРСР, що діяв на момент відкриття та прийняття ним спадщини, він фактично вступив в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_4, до якого також належала зареєстрована за померлою на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради №1091 від 04.10.1954 року спірна земельна ділянка.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

На підставі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керується ст.303 ЦПК України та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. В силу ч.3 цієї норми апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про належність спадкодавцю на момент смерті спірної земельної ділянки на праві приватної власності та керувався нормами Книги Шостої ЦК України, з чим не погоджується колегія суддів апеляційного суду.

В силу ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.10.2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно (а.с.5-6), спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто до набрання чинності 01.01.2004 року діючого на сьогодні Цивільного Кодексу України.

На підставі пунктів 4 та 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до абзаців 2 та 3 п.1 Постанови ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Як вбачається з обґрунтувань позовної заяви та заперечень на апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_3 прийняв спадкове майно після смерті ОСОБА_4, оскільки протягом шести місяців (до закінчення 12.05.2003 року строку на її прийняття) фактично вступив в його управління та володіння, але не оформив права на неї, що передбачалося нормами ст.549 ЦК УРСР на момент відкриття спадщини.

Таким чином, застосування до спірних правовідносин судом першої інстанції норм матеріального права ЦК України суперечить Прикінцевим та Перехідним положенням цього кодексу.

Крім того, висновок суду першої інстанції про належність спадкодавцю спірної земельної ділянки на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради №1091 від 04.10.1954 року (а.с.8-9) на праві приватної власності, що давало підстави віднести його до спадкової маси, суперечить нормам матеріального права, яке діяло в 1954 році та до введення з 30.01.1992 року в дію Закону України «Про форми власності на землю», які не визначали інституту приватної власності на землю, отже зроблений на припущеннях.

Оскільки відомості про прийняття рішення щодо передачі ОСОБА_4 спірної земельної ділянки у приватну власність після її введення інституту приватної власності відсутні, то на підставі ч.1 та п.а) ч.2 ст.83 ЗК України спірна земельна ділянка, яка перебуває в межах міста, є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, крім іншого є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 січня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі вище викладеного.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України прокуратурі Чернівецької області за рахунок ОСОБА_3 підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення в сумі 535,92 грн. (а.с.35).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу керівника Чернівецької місцевої прокуратури задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимогОСОБА_3 до Чернівецької міської ради про визнання в порядку спадкування права власності на земельну ділянку площею 2730 м2 по АДРЕСА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернівецької області (код 02910120) 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: