Ухвала суду № 57300800, 14.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/3009/16 Головуючий 1 інстанції - Діденко С.А.

Справа № 640/7089/15-ц Доповідач Кірсанова Л.І.

Категорія трудові

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Трішкової І.Ю., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря - Огар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку із затримкою, індексації, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, який уточнив в травні 2015 року ( а. с. 19) та просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 30222,00 грн., забовязати відповідача розрахувати та сплатити компенсацію втрати частини грошових доходів, у звязку з порушенням строків виплати заробітної плати; стягнути 1000 грн. моральної шкоди .

Свої позовні вимоги він обгрунтував тим, що з 30.06.2005р. він працював в службі охорони ВАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» контролером, а в подальшому начальником зміни команди охоронної служби. 06.04.2015 року був звільнений за ст.. 40 п.1 КзпП України за скороченням штату працівників. В період з липня 2013р. Заробітня плата йому не виплачувалася. Згідно довідки від 26.05.2015р. загальна сума заборгованості по заробітній платі становить 30222,0грн.. Остаточний розрахунок при звільненні зроблено не було , не проведено його і до теперішнього часу. Незаконними діями відповідача із невиплати йому заробітної плати йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 1000,0грн.

Відповідачпредставник ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань»(АТ НДІ РВ) у судовому засіданні позов визнав.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2015 року вказані позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.Стягнуто з ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на його користь 30222,00 грн., заборгованості по невиплаченій заробітній платі; Забовязано відповідача нарахувати та сплатити йому компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку із затримкою термінів виплати заробітної плати; Стягнуто відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким стягнути з ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь Позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 30 222 грн. 00 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необгрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що порушення його законних прав з боку відповідача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Важає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, так як позивач не просив про покладення обов»язку на відповідача розрахувати та сплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів, у звязку з порушенням строків виплати заробітної плати.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Судова колегія визнає, що представник відповідача без поважних причин не з»явилися у судове засідання, тому враховуючи розумні строки розгляду справи, судова колегія знаходить можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 30.06.2005р. було прийнято на роботу до охоронної служби ВАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» контролером 2 класу згідно з наказом №245-к від 30.06.2005р. З 17.11.2008р. його було переведено на посаду начальника зміни команди охоронної служби згідно з Наказом №247-к, табельний №44082 (а.с.7-9).06.04.2015 року був звільнений за ст. 40 п.1 КзпП України за скороченням штату працівників.В день звільнення остаточний розрахунок з позивачем не зроблено.

Згідно ст.94 КзпПУ, заробітна плата це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.116 КЗпПУ при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно довідки №05/321 від 26.05.2015р. загальна сума заборгованості ПАТ «АТ НДІ РВ» перед ОСОБА_1 по заробітній платі станом на 06.04.2015р. становить 30222,00грн. ( а. с. 10). Зазначене не оспорює і представник відповідача.

Відповідач також визнав, що в наслідок систематичної несплати заробітної плати позивачу було завдано шкоду в наслідок втрати частини доходів , та моральну шкоду в наслідок систематичної невиплати заробітної плати.

Тому посилання відповідача в апеляційній скарзі, що спричинення моральної шкоди позивачем не доведено є безпідставні.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, оскільки вона є підставою для відшкодування, інших обставин, які мають істотне значення. При призначенні відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом З,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року роз»яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної /немайнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних тощо, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат їх тривалості, можливості відновлення, тощо та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач тривалий час не сплачував позивачу заробітну плату, заборгованість становить 30222 грн., що є значною сумою для позивача. Після звільнення сплинув значний час, більше року , але відповідач до цього часу не сплатив заборгованість по заробітній платі, що призвело до порушення законних прав позивача, до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

В зв»язку з наведеним судова колегія вважає розумним та справедливим рішення в частині стягнення з відповідача моральної шкоди на користь позивача в сумі 1000 грн.

Судова колегія вважає необґрунтованими посилання апелянта, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, так як позивач не просив про покладення обов»язку на відповідача розрахувати та сплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів, у звязку з порушенням строків виплати заробітної плати. Вказана позовна вимога заявлена позивачем в уточненій позовній заяві ( а. с. 19).

В зв»язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до вимог закону задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Також суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України правильно стягнув з відповідача судовий збір на користь держави.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухвалення нового.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає. Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: