Ухвала суду № 57299909, 15.04.2016, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2068/14-ц

Провадження № 2/626/3/2016

У Х В А Л А

Іменем України

15.04.2016 року м. Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., перевіривши уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Татнєфть-АЗС-України», ВАТ «ТАТНЄФТЬ» ім.В.Д. ОСОБА_2 з третьою особою ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2014 року в провадження суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» з третьою особою ОСОБА_3 про скасування наказу про відсторонення від роботи, про відшкодування збитків, скасування наказу про звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В ході розгляду справи 09.12.2014 року від позивача надійшла уточнена позовна заява, якою вона залучила ще одного відповідача - ВАТ «ТАТНЄФТЬ» ім.В.Д. ОСОБА_2. Оскільки новий відповідач знаходиться в Республіці Татарстан Російської Федерації, то відповідно до вимог ст.415, 416 ЦПК України для вручення уточненої позовної заяви відповідачу, який знаходиться на території іноземної держави було надано відповідне доручення компетентному суду Російської Федерації та розгляд справи було призупинено до 21.10.2015 року.

Після виконання судового доручення на території іноземної держави провадження по справі було відновлено та призначена дата проведення судового засідання, в якому позивач надала заяву про припинення дії договору з її попереднім представником і просила надати їй строк для укладання договору про надання безоплатної правової допомоги з іншим адвокатом.

01.04.2016 року до канцелярії суду від позивача ОСОБА_1 знову надійшла уточнена позовна заява до ТОВ «Татнєфть-АЗС-України», ВАТ «ТАТНЄФТЬ» ім.В.Д. ОСОБА_2 з третьою особою ОСОБА_3 про скасування ряду наказів про звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. В звязку з тим, що вказана уточнена позовна заява була подана за кілька хвилин до початку судового розгляду по справі, то в судовому засіданні було оголошено перерву для перевірки її судом на відповідність вимогам ст.119-120 ЦПК України.

Відповідно до даної заяви позивач висуває ряд позовних вимог і просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати НАКАЗ ТОВ «Татнєфть-АЗС-України» № 576-К від 19.08.2014 року в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання обовязків з 19.08.2014 року; 2) визнати незаконним та скасувати Наказ ТОВ «Татнєфть-АЗС-України» № 576-К від 19.08.2014 року в частині утримання із старшого продавця ОСОБА_1 2102,91 грн.; 3) визнати незаконним та скасувати Наказ ТОВ «Татнєфть-АЗС-України» № 576-К від 19.08.2014 року в частині звільнення старшого продавця ОСОБА_1 за п. 2 ст. 41 КЗпП України та стягнення в рахунок погашення недостачі всіх грошових коштів з 16.08.2014 року по 03.09.2014 року і компенсації за невикористані відпустки; 4) визнати незаконним запис № 46 у належній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, трудовій книжці серії БТ-П № 2163628, про звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України у звязку із втратою довіря з боку власника; 5) поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на роботі старшого продавця АЗС № 605 ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» та допустити негайне виконання судового рішення в цій частині; 6) зобовязати ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» сплатити усі належні ОСОБА_1, станом на 03.09.2014 року суми виплат, що були незаконно вирахувані; 7) стягнути з ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 43118,80 грн.; 8) стягнути з ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на користь ОСОБА_1 10000 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, тобто висуває 8 позовних вимог по суті.

Однак вказана уточнена позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, так як до позовної заяви не документ, що підтверджує сплату судового збору.

Ухвалою Красноградського районного суду від 04.04.2016 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для виправлення недоліків.

На виконання вищезазначеної ухвали суду ОСОБА_1 надала до суду письмові пояснення, відповідно до яких вона зазначила що її уточнена позовна заява від 01.04.2016 року не містить додаткових вимог, що не були заявлені нею раніше, а містить лише позовні вимоги, які вже розглядаються судом, оскільки в ній позивачем зроблено лише розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який вона просить стягнути з відповідача та за який вона звільнена від сплати судового збору.

Вивчивши детально уточнену позовну заяву ОСОБА_1 від 01.04.2016 року, судом встановлено, що в даній заяві були змінені як предмет так підстава позову.

При цьому, в діючому ЦПК України відсутнє таке поняття як уточнена позовна заява.

В цьому разі необхідно подавати заяву про зміну предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог (ст. 31 ЦПК), що фактично дає право внести уточнення та доповнення які потрібні позивачу.

Відповідно до положень ст.31 КПК України, до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Як вбачається з даної цивільної справи, вона вже неодноразово слухалась по суті з моменту її надходження до суду з 12.09.2014 року і на даний час по справі досліджені всі матеріали справи та допитано численну кількість свідків, які заявлися сторонами(майже всі, окрім кількох), таким чином судове слідство по справі майже завершене. При цьому уточнена позовна заява від 01.04.2016 року, в якій змінюється і підстава і предмет позову, була подана вже після початку розгляду справи по суті більш ніж через півтора роки після початку розгляду по суті.

Позов в цивільному процесі це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості отримати певне матеріальне благо.

Підстава позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об?єктивуються у поданих доказах. Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно зі ст.31 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Відповідно до вимог діючого ЦПК України та позицій ВСУ України з цього приводу, позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна і підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог і подані окремим позовом до суду.

Зміна підстав або предмет позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмету позову.

В уточненій позовній заяві поданій ОСОБА_1 01.04.2016 року позивачем було змінено і предмет позову - матеріальний зміст позовних вимог, а саме позивачем в попередніх позивних вимогах просила стягнути з ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу без визначення суми, а в позовній заяві від 01.04.2016 року ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 43118,80 грн., тобто було визначено певну суму для задоволення своєї матеріально-правовій заінтересованості отримати певне матеріальне благо.

Також в цій же заяві від 01.04.2016 року, позивачем було змінено і підставу позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які обєктивуються у поданих доказах, а саме позивачем в позовній заяві від 01.04.2016 року було зроблено розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Крім того позивачем було іншим чином обґрунтовано і решту позовних вимог, які заявлялися раніше, а кілька позовних вимог було виключено.

Поряд з цим, прийняття судом вказаної уточненої позовної заяви призведе до значного і тривалого затягування розгляду справи по суті, оскільки в такому разі її необхідно буде направляти всім сторонам по справі, а відповідно до поданого позову, одна із сторін знаходиться в Республіці Татарстан Російської Федерації - ВАТ «ТАТНЄФТЬ» ім.В.Д. ОСОБА_2, і відповідно до вимог ст.415, 416 ЦПК України для вручення уточненої позовної заяви відповідачу, який знаходиться на території іноземної держави знову необхідно надавати відповідне доручення компетентному суду Російської Федерації і розгляд справи призупиняти на 9-10 місяців, яка і так вже слухається по суті більш ніж півтора роки.

Таким чином вказану уточнену позовну суд розцінює, як зловживання позивачем своїм процесуальним правом на зміну підстав або предмету позову.

Виходячи з викладеного,вважаю за необхідне відмовити у прийнятті позовної заяви від 01.04.2016 року, оскільки виходячи зі змісту позовних вимог, які викладено у заяві позивачем фактично подана заява про зміну підстав та предмету позову, що є недопустимим у розумінні положеньч.2ст.31 ЦПК України після початку розгляду по суті.

При цьому суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за позовом від 09.12.2014 року ОСОБА_1 до ТОВ «Татнєфть-АЗС-України», ВАТ «ТАТНЄФТЬ» ім.. ОСОБА_2 з третьою особою ОСОБА_3 про скасування наказу про відсторонення від роботи, про відшкодування збитків, скасування наказу про звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд звертає увагу позивача ОСОБА_1, що її право на доступ до правосуддя жодним чином не обмежується, оскільки в такому разі вона не позбавлена права звернутись до суду з позовними вимогами аналогічного характеру, виклавши всі свої вимоги в одному позові і подати його до суду.

Керуючись ст. 31 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийняттіпозовної заяви про зміну предмету та підстави позову від 01.04.2016 року ОСОБА_1 до ТОВ «Татнєфть-АЗС-України», ВАТ «ТАТНЄФТЬ» ім.В.Д. ОСОБА_2 з третьою особою ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Татнєфть-АЗС-України», ВАТ «ТАТНЄФТЬ» ім.В.Д. ОСОБА_2 з третьою особою ОСОБА_3 про скасування наказу про відсторонення від роботи, про відшкодування збитків, скасування наказу про звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Продовжити розгляд справи за позовом від 09.12.2014 року ОСОБА_1 до ТОВ «Татнєфть-АЗС-України», ВАТ «ТАТНЄФТЬ» ім.В.Д. ОСОБА_2 з третьою особою ОСОБА_3 про скасування наказу про відсторонення від роботи, про відшкодування збитків, скасування наказу про звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дудченко В.О.