Ухвала суду № 57299244, 21.04.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6810/16-к>

Провадження № 1-кс/638/1738/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2016 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Гайдук Л.П.

секретаря Кушнарьова Є.О.

за участі прокурора Макогона Д.О.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону МакогонаД.О. по кримінальному провадженню №42016051110000005 від 14.01.2016 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мажарка, Кегичівського району, Харківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого,маючого на утриманны неповнлітнього сина ,призваного 17.08.2015 по мобілізації Жовтневим ОРВК м. Харкова, військове звання «капітан», виконуючого обов'язки начальника відділення комплектування Жовтневого ОРВК м. Харкова,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

20.04.2016 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону Макогона Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 17 серпня 2015 року капітан ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №15/2015 від 14 січня 2015 року призваний у Збройні Сили України та направлений для подальшого проходження військової служби до Жовтневого об'єднаного районного військового комісаріату м. Харкова (далі - Жовтневий ОРВК м. Харкова), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 13/15, де відповідно до наказу військового комісара Жовтневого ОРВК м Харкова № 218 від 28 жовтня 2015 року виконує обов'язки заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Жовтневого ОРВК м. Харкова.

Згідно ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Відповідно до положень ст.ст. 4, 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», військовим посадовим особам Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, капітан ОСОБА_1 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно вимог ст.ст. 11, 16, 29-32, 35-37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та своїх функціональних обов'язків, капітан ОСОБА_1 зобов'язаний організовувати і планувати роботу особового складу підпорядкованого відділення, повсякденно керувати нею, має право віддавати усні або письмові накази, обов'язкові для виконання підпорядкованими військовослужбовцями, у зв'язку з чим виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являється військовою посадовою особою.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та обов'язок їх дотримуватися ОСОБА_1, виконуючи обов'язки начальника відділення комплектування Жовтневого ОРВК м. Харкова умисно вчинив корупційний злочин, а саме - одержання службовою особою неправомірної вигоди поєднане з вимаганням, за наступних обставин.

Так, 25.12.2015 громадянка ОСОБА_4 звернулась до виконуючого обов'язки начальника відділення комплектування Жовтневого ОРВК м. Харкова капітана ОСОБА_1 з питанням законної можливості відстрочення призову на строкову військову службу ОСОБА_5, який напередодні отримав повістку з викликом до вказаного військового комісаріату для проходження строкової військової служби.

12.01.2016 капітан ОСОБА_1, під час особистої зустрічі з громадянкою ОСОБА_4 повідомив, що для вирішення питання щодо визнання ОСОБА_5 непридатним для військової служби за результатами військово-лікарської комісії, останній необхідно надати особисто йому неправомірну вигоду у розмірі 3 000 (трьох тисяч) доларів США.

Після чого ОСОБА_4, діючи під контролем правоохоронних органів, 18.01.2016 приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні кафе «Макдоналдз», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Суздальські Ряди, 9, під час зустрічі з ОСОБА_1, передала останньому, в якості завдатку, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1000 доларів США за вирішення питання щодо не призову ОСОБА_5 на строкову службу.

В подальшому, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди, розуміючи протиправність своїх дій, направлених на отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, для власного незаконного збагачення, діючи умисно, шляхом здійснення телефонних дзвінків ОСОБА_4, вимагав у останньої надати йому грошові кошти у розмірі 1000 доларів США за вирішення питання щодо не призову ОСОБА_5 на строкову службу.

Після чого, ОСОБА_4, діючи під контролем правоохоронних органів, 18.04.2016 приблизно о 11 год. 00 хв., перебуваючи у парку, що розташований на Лопанській набережній в м. Харкові, під час зустрічі з ОСОБА_1, передала останньому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1000 доларів США, які ОСОБА_1 вимагав за вирішення питання щодо не призову ОСОБА_5 на строкову службу до лав Збройних сил України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднано з вимаганням, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

18.04.2016 біля 11год 20 хвилин ОСОБА_1, в порядку ст. 208 КПК України, затримано правоохоронними органами .

18.04.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднано з вимаганням.

В клопотання прокурор зазначає,що викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджуються зібраними матеріалами: протоколами допиту свідків, протоколом затримання, протоколами обшуків, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив суду, що він не згоден з кваліфікацією, впливу на видачу військового квитка про непридатність до військової служби знайомого ОСОБА_4 він не має, кошти від ОСОБА_4 отримав, однак, розпорядився ними, направивши в АТО для підтримання бійців. При його затриманні було вчинено неправомірні дії, незнайомі підбігши вдарили його в обличчя та він впав а вже після цього почали представлятись. Окрім того, він не розумів у достатній мірі всі події, оскільки втрачував свідомість, в тому числі, не роузмів що потребує захисника.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно його підзахисного, оскільки вважав, що прокурором не доведені ризики, які дають підстави для обрання даного запобіжного заходу.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали провадження, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Положеннями ст. 29 Конституції України кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Частина 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України містить важливу гарантію від свавільного застосування запобіжного заходу, а саме вимогу, щоб жоден запобіжний захід не можна було застосовувати без наявності обґрунтованості підозри.

КПК України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що, за визначенням ЄСПЛ «єнеобхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року). Частина 2 ст. 177 поширює вимогу «обґрунтованості підозри» також і на інші запобіжні заходи.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57)

Відповідно до ч.1ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ч.4 вищезазначеної норми закону передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи існування вищезазначеного ризику, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий суд вважає необхідним застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п. 1 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків і тому слідчий суддя визначає заставу у розмірі 27 560 гривень, що є мінімальним розміром, враховуючи матеріальний стан підозрюваного, наявності у останнього утриманців, які потребують його допомоги.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону стосовно застосування відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Харківського зонального відділу військової служби правопорядку строком не більше 60 (шістдесяти) днів - до 18 червня 2016року 11-20г.

Відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосувати обраний запобіжний захід, взяти його під варту в залі суду та рахувати строк з 18.04.2016р. 11-20г.

Визначити суму застави у розмірі 27 560 гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, одержувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк одержувач Державна казначейська служба України, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання прокурору військової прокуратури Харківського гарнізону Макогону Д.О. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа слідчого ізолятору негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону Макогона Д.О. та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя