Рішення № 57299123, 18.04.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/294/16-ц

провадження №2/619/430/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 квітня 2016 року Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю секретаря

судового засідання - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

установив:

Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №500445061 від 26.12.2013 року в розмірі 36170,07грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. посилаючись на те, що 30.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_2» укладено договір факторингу з подальшими змінами і доповненнями. 08.12.2014 року до Додаткової угоди №2 Договору Факторингу від 30.09.2014 року доповнено перелік кредитних договорів, що відступаються. Відповідно до п.п.1.1., 1.3 Фактор (ТОВ «Дата ОСОБА_2») зобовязується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ПАТ «Альфа-Банк) за плату, а Клієнт зобовязується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Право грошової вимоги вважається відступленим фактору в день отримання клієнтом грошових коштів від фактора. Отже, внаслідок укладення вказаних договорів 08.12.2014 року відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Дата ОСОБА_2» набуло статусу нового кредитора /стягувача за договором №500445061 від 26.12.2013 року позичальником якого є ОСОБА_3. 26.12.2013 року між публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено вищевказаний кредитний договір, згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 21691,92грн., у строк до 27.12.2015 року, а відповідач відповідно до умов договору зобовязалася в порядку та на умовах, що визначені договором повернути наданий кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобовязання належним чином не виконала. У звязку з цим заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 27.11.2015 року становить 36170,07грн., яка складається з наступного: 20895,56грн. прострочена заборгованість за кредитом; 4369,30грн. за відсотками; 8705,21грн. по комісії; 2200,00грн. штраф.

Відповідач не зявилася в судове засідання, про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом надання оголошення в газеті «Слобідський край» від 31.03.2016 року за №39.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надавши заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.12.2013 року між публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір, згідно якому останній було надано кредит у розмірі 21691,92 грн. на строк до 27.12.2015 року.

30.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_2» укладено договір факторингу з подальшими змінами і доповненнями. 08.12.2014 року у відношенні до Додаткової угоди №2 Договору Факторингу від 30.09.2014 року доповнено перелік кредитних договорів, що відступаються. Відповідно до п.п.1.1., 1.3 Фактор (ТОВ «Дата ОСОБА_2») зобовязується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ПАТ «Альфа-Банк) за плату, а Клієнт зобовязується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Право грошової вимоги вважається відступленим фактору в день отримання клієнтом грошових коштів від фактора. Отже, внаслідок укладення вказаних договорів 08.12.2014 року відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Дата ОСОБА_2» набуло статусу нового кредитора /стягувача за договором №500445061 від 26.12.2013 року позичальником якого є ОСОБА_3.

Відповідач станом на 27.11.2015 року порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму, яка становить 36170,07грн., яка складається з наступного: 20895,56грн. прострочена заборгованість за кредитом; 4369,30грн. за відсотками; 8705,21грн. по комісії; 2200,00грн. штраф.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 Цивільного Кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного Кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України регламентує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-216, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_2» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата ОСОБА_2» заборгованість за кредитним договором в розмірі 36170,07грн. (тридцять шість тисяч сто сімдесят гривень 07 копійок), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00грн., а всього 37548,07грн. (тридцять сім тисяч пятсот сорок вісім гривень 07 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І. М. Нечипоренко