Ухвала суду № 57298659, 20.04.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/15602/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1294/16Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Панченка О.О., Пікуля В.П.

При секретарі Кальник А.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавської місцевої прокуратури на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 22 березня 2016 року по справі за позовом Першого заступника прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22 березня 2016 року клопотання ОСОБА_2 задоволено.

Закрито провадження по справі за позовом Першого заступника прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

В апеляційній скарзі Полтавська місцева прокуратура,посилаючись на невірне застосування судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження до суду першої інстанції. Вважає, що суд дійшов до помилкового висновку про аналогічне рішення суду між тими сторонами, про той саме предмет і з тих саме підстав, а отже помилково застосував передбачені ч.1 п.2 ст. 205 ЦПК України процесуальні наслідки.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.4 п.1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2014 року Перший заступник прокурор м. Полтави в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів

27 жовтня 2014 року суддею Октябрського районного суду м. Полтави було відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд.

Закриваючи провадження по справі, місцевий суд виходив з наявності судового рішення, яке вступило в законну силу, від 16 квітня 2014 року, ухваленого Харківським апеляційним адміністративним судом з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Тобто, за змістом зазначеної норми закриття провадження у справі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Перший заступник прокурора м. Полтави звернувся до суду в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в якому просив стягнути з вказаної особи 12822 грн., визначаючи підставами позову положення п.8 ст.134 та ст. 237 КЗпП України.

Між тим, в провадженні Харківського апеляційного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про визнання неправомірних дій, зобовязання вчинити певні дії та стягнути кошти.

За результатами розгляду даної справи, 16 квітня 2014 року Харківським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_3 Скасованонаказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області№ 63/к від 30 серпня 2013 р. «Про звільненняОСОБА_3В.». Поновлено ОСОБА_3 на посаді головного спеціаліста із запобігання корупції Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області. Стягнуто з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області на користь ОСОБА_3 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 12822 грн. 50 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 компенсацію витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції послався на дане судове рішення, вважаючи його повністю тотожним позову прокурора в інтересах Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області, не зазначивши при цьому в чому саме полягає тотожність цих двох позовів, їх предметів та підстав, не звернув увагу на те, що сторони, які приймають участь в справах є різними.

Фактично суд першої інстанції обмежився лише формальною констатацією факту тотожності цих справ, у звязку з чим прийняв рішення з порушенням вимог ч.1 п.2 ст. 205 ЦПК України, що є підставою для скасування ухвали місцевого суду, з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 311 ч.1 п.4, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Полтавської місцевої прокуратури задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 22 березня 2016 року скасувати, справу за позовом Першого заступника прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарження не підлягає.

С У Д Д І :

З оригіналом згідно.