Рішення № 57297035, 19.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/746/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Український В. В.

Доповідач Авраменко Т. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів: Суровицької Л.В., Черненка В.В.,

секретар Гусак А.О.

за участю представника позивача та відповідачів

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» (далі - банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначав, що Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» з 19 квітня 2010 року є правонаступником Акціонерного комерційного банку «Форум».

05 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0006/08/28-Z про надання кредиту, відповідно до якого банк надав їй кредит в сумі 50 000 доларів США на термін до 02 лютого 2018 року з обов'язковою сплатою не менше 417 доларів США щомісячно та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13 % річних.

Для забезпечення виконання умов договору з ОСОБА_3 укладено договір поруки від 05 лютого 2008 року та укладено іпотечний договір, звернення стягнення на предмет іпотеки не було.

З лютого 2014 року ОСОБА_2 не сплачує відсотки за користування кредитом та не вносить обов'язкове часткове повернення кредитних коштів, чим порушує умови договору. Письмові вимоги, направлені відповідачам, залишені без задоволення. Станом на 10 вересня 2014 року заборгованість відповідача становить 33059,87 доларів США, що в еквіваленті складає 427334 грн. 23 коп., і складається із простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 7623,55 доларів США, поточної заборгованості в сумі 17474 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 2209,64 доларів США, поточної суми заборгованості за нарахованими процентами в сумі 362,52 доларів США, суми пені за простроченим кредитом та процентами в сумі 5390,16 доларів США.

Просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банка заборгованість в сумі 427334 грн. 23 коп. та судові витрати.

Після скасування заочного рішення позивач доповнив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 17 листопада 2015 року в іноземній валюті в сумі 42778,98 дол. США та штраф в сумі 5000 грн. відповідно до розрахунку (а.с.119,128-134).

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2015 року позов задоволено частково в межах строків позовної давності. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь банка заборгованість в сумі 7149,28 доларів США та 5000 грн., судовий збір в сумі 1079 грн. 50 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі банк просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що судом в рішенні суду невірно наведено дані, що містяться в розрахунку заборгованості та зроблено помилковий висновок про загальну суму заборгованості в розмірі 7149,28 доларів США. Також суд помилково при вирішенні справи застосував строк позовної давності, який позивачем не пропущено, оскільки остання сплата за тілом кредиту здійснена у вересні 2013 року, а відсотки за кредитом не сплачуються з лютого 2014 року, що свідчить про переривання позовної давності, суд не звернув уваги, що позовна заява здана на пошту 26 вересня 2014 року, а пеня нарахована за один рік.

В засіданні апеляційного суду представник банку підтримав доводи апеляційної скарги,а відповідачі просили відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи, вимогам закону та є справедливим, припинення сплати за кредитом викликано введенням тимчасової адміністрації в банку та неприйняттям платежів, погіршенням матеріального становища, тяжкою хворобою сина, ростом курсу долара.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтями 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з того, що відповідачем подано позовну заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, тому банк має право на стягнення нарахованих процентів, починаючи з вересня 2011 року по 02 жовтня 2014 року, в сумі 425,96 доларів, на стягнення щомісячних платежів за кредитом 1081,32 дол. США, пені на несвоєчасне повернення кредиту 3652 ,92 дол. США, пені за несвоєчасне повернення процентів 1898,08 дол. США та 5000 грн. штрафу.

Такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та зроблено з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0006/08/28-Z про надання кредиту, відповідно до якого банк надав їй кредит в сумі 50 000 доларів США на термін до 02 лютого 2018 року з обов'язковою сплатою не менше 417 доларів США щомісячно та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13 % річних (а.с.6-7).

05 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за умовами якого він поручився нести солідарну відповідальність за виконання кредитного договору ОСОБА_2 (а.с.9).

Банк зобов'язання за кредитним договором виконав та 05 лютого 2008 року видав ОСОБА_2 кредитні кошти в повному розмірі (а.с.9).

На час укладення кредитного договору банк мав відповідну ліцензію (а.с.105-106,218-221).

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач припинила виконувати, здійснивши останній платіж на погашення тіла кредиту 17 вересня 2013 року в сумі 216,24 дол. США (а.с.138 зворот), відсотків 20 січня 2014 року в сумі 280,95 дол. США (а.с.141), у зв'язку з чим станом на 17 листопада 2015 року виникла заборгованість, яка складається:

заборгованість за кредитом прострочена 13461,55 дол. США

заборгованість за кредитом поточна 11636 дол. США

заборгованість за процентами прострочена 5987,99 дол. США,

заборгованість за процентами поточна 425,96 дол. США

пеня за простроченим кредитом та процентами 11267,48 дол. США, еквівалент у гривні 261484.71 грн.

штраф відповідно до п.3.3.7 кредитного договору 5000 грн.

що підтверджується розрахунком банку(а.с.128-134).

Вимога про дострокове виконання порушених зобов'язань за кредитним договором та договором поруки направлена позичальнику та поручителю за вих. №7166/4.1 від 12 вересня 2014 року (а.с.14,15).

Згідно зі ст. ст. 526, 530,610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується , зокрема, до вимог про стягнення неустойки (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст.264 ЦК України).

Фактичними діями, що свідчать про визнання зобов'язаною особою боргу є, зокрема, часткове погашення боргу, сплата процентів за основним боргом тощо.

Розрахунком заборгованості підтверджується, що платежі на погашення заборгованості за кредитним договором вносилися позичальником по січень 2014 року, що є датою переривання перебігу позовної давності. Позов банком здано на пошту 26 вересня 2014 року (а.с.21).

Також заявою про зміну позовних вимог, розрахунком заборгованості (а.с.119,133) підтверджується, що пеня нарахована банком за період з 17 листопада 2014 року по 16 листопада 2015 року, тобто за один рік.

За таких обставин висновок суду про сплив позовної давності, в тому числі і щодо щомісячних платежів, є безпідставним.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, проте така заява відповідачів в матеріалах справи відсутня.

Оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, то відповідно до п.3 і п.4 ст.309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову частково.

Згідно зі ст.ст.192,533 ЦК України, враховуючи правову позицію Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №6-190 цс 15, наявність у позивача відповідної ліцензії, колігя суддів приходить до висновку щодо виконання договору у валюті, визначеною сторонами у договорі.

На користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитом в сумі 31511,50 доларів США, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 25097,55 дол. США (13461,55 + 11636 дол.), процентів за користування кредитом 6413,95 дол. США (5987,99+425,96), разом з тим розмір неустойки підлягає стягненню у гривні.

Докази на спростування заборгованості за тілом кредиту та процентами відповідачі не надали, після введення тимчасової адміністрації у банку сплачені 26 березня 2014 року на погашення заборгованості за кредитом кошти в сумі 5000 грн. (а.с.236) підлягають зарахуванню у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові №6-100 цс/14 від 03 вересня 2014 року.

Враховуючи те, що відповідач виконувала умови договору, сплатила на погашення тіла кредиту 24902,42 дол. США, процентів 28506,08 дол.США, строк дії договору закінчувався 02 лютого 2018 року, прострочення виникло фактично з часу введення у банку тимчасової адміністрації, не прийняття платежів або їх не зарахуванням на погашення кредиту до цього часу, що підтверджується платіжним дорученням від 26 березня 2014 року на суму 5000 грн. (а.с.236), виникнення тяжкого захворювання сина відповідачів, що потребувало тривалого та дорогого лікування, виходячи з того, що межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, колегія суддів вважає, що розмір пені необхідно зменшити з 261484 грн. 70 коп. до 100000 грн.

Також відповідачі повинні сплатити штраф в сумі 5000 грн., який передбачений п.3.3.7 кредитного договору (відсутність страхування предмету застави протягом дії договору).

У постанові Верховного Суду України № 6-116цс13 від 06 листопада 2013 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, викладена правова позиція, що у разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Позивач на час пред'явлення позову (вересень 2014 року) був звільнений від сплати судового збору, тому пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 836 288 грн.17 коп. (а.с.134) судовий збір підлягає стягненню в дохід держави з кожного відповідача по 4181 грн.44 коп.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» задовольнити.

Скасувати рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2015 року.

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0006/08/28-Z від 05 лютого 2008 року станом на 17 листопада 2015 року, яка складається із заборгованості:

за кредитом простроченої 13461,55 дол. США

за кредитом поточної 11636 дол. США

за процентами простроченої 5987,99 дол. США,

за процентами поточної 425,96 дол. США,

пені за простроченим кредитом та процентами 100000 грн.,

штрафу 5000 грн., всього 31511,50 доларів США та 105000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави по 4181 грн.44 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: Л.В.Суровицька

В.В.Черненко