Ухвала суду № 57296181, 20.04.2016, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий в І інстанції Потапенко А.В.

Єдиний унікальний № 374/388/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді- Потапенка А.В.,

за участі секретаря - Маламан Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області матеріали скарги публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на дії начальника відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_1 (виконавче провадження 45597879), -

ВСТАНОВИВ:

4 квітня 2016 року до Ржищівського міського суду Київської області подано поштою вказану вище скаргу публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі-ТОВ "Київобленерго"). Обґрунтовуючи скаргу заявник вказував, що заявником до відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції Київської області (далі - ВДВС) було подано заяву та виконавчий лист №374/388/13-ц. 24 березня 2016 року після письмового звернення заявник отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26 листопада 2014 року. В постанові зазначено, що у виконавчому листі не вказано ідентифікаційний номер боржника, тобто невідповідність виконавчого документа вимогам п.3 ч.1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження".

Заявник просив визнати незаконною та скасувати вказану постанову та зобов'язати відкрити виконавче провадження щодо стягнення згідно виконавчого листа № 374/388/13-ц з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Київобленерго" збитків у розмірі 8 962 грн 61 та судові витрати у розмірі 344 грн 10 коп.

У судове засідання представник заявника не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за відсутності представника, вимоги скарги підтримував у повному обсязі.

Представник ВДВС у судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення (а.с. 104-106), в якому просив проводити розгляд справи за відсутності предствника ВДВС та відмовити в задоволенні вимог скаржника. Указував на те, що дії державного виконавця відповідають чинному законодавству України.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась.

Дослідивши скаргу із доказами у їх сукупності, матеріали справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення скарги ПАТ "Київобленерго" на дії начальника ВДВС ОСОБА_1

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 18 грудня 2013 року рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 листопада 2013 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Київобленерго" до ОСОБА_2 задоволено та стягнуто на користь позивача кошти у розмірі 8 962 грн 61 коп на відшкодування заподіяних збитків та 344 грн 10 коп. судових витрат (а.с. 69-72). Виконавчий лист видано 8 серпня 2014 року (а.с.87).

Постановою ВП № 45597879 від 26 листопада 2014 року начальником ВДВС було відмовлено відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) № 374/388/13-ц, виданого 8 серпня 2014 року Ржищівським міським судом Київської області щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Київобленерго" на відшкодування заподіяних збитків у сумі 9 306 грн 71 коп. Підставою відмови є: невідповідність виконавчого документу вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у виконавчому листі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (а.с. 95).

При подані позовної заяви про стягнення заборгованості та під час розгляду справи відомості про ідентифікаційний номер боржника заявником суду не надавався. Однак, судом було зроблено відповідні запити до щодо з'ясування реєстраційного номера облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_2 Однак вказану інформацію до суду не надано. (а.с.79, 81, 83, 85).

Частиною 1 ст. 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, - і за її межами.

Відповідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України й ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частина 1 ст. 18 Закону містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Саме до цього зводяться правові висновки, що висловлені Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постановах від 21 травня 2014 року у справі №6-45 цс14, та від 25 червня 2014 року у справі № 6-62 цс14 і що згідно зі статтею 360-7 ЦПК України є обовязковими для судів, які зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи, що таку інформацію в порядку ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець може витребувати у відповідних органів, суд вважає, що постанова начальника ВДВС ОСОБА_1 про відмову в відкритті виконавчого провадження є передчасною та підлягає скасуванню.

Разом із тим, вимога скаржника про зобов'язання ВДВС відкрити виконавче провадження задоволенню не підлягає, оскільки згідно із роз'ясненнями, що викладені у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 р. № 14, у п. 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 7 лютого 2014 року №6, суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. При цьому, суд враховує те, що відповідно до наведених вище правових висновків державний виконавець до відкриття виконавчого провадження вправі в порядку п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону отримати дані про ідентифікаційний номер боржника, після чого вчинити дії, передбачені ст. 19 Закону щодо відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

За змістом ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст.ст. 14, 197, 293, 383-387 ЦПК України, ст. 11, 18 ЗУ "Про виконавче провадження", постановами Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі №6-45 цс14, та від 25 червня 2014 року у справі № 6-62 цс14, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на дії начальника відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_1 (виконавче провадження 45597879), - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії начальника відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції Київської області ОСОБА_1 щодо винесення постанови ВП № 45597879 від 26 листопада 2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження згідно виконавчого листа № 374/388/13-ц, виданого 8 серпня 2014 року Ржищівським міським судом Київської області.

Скасувати постанову ВП № 45597879 від 26 листопада 2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа).

У решті вимог скарги, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Київської області через Ржищівський міський суд Київської області. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: