Ухвала суду № 57291951, 21.04.2016, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 2-7/10

провадження №4-с/165/7/16

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Харук Ю.І.,

заявника-боржника ОСОБА_1,

державного виконавця Овчиннікової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції ОСОБА_2, -

встановив :

05 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця заступника начальника ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_2 щодо прийняття вказаною па осадовою особою 29 грудня 2015 року постанови про закінчення виконавчого провадження в звязку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, зокрема до Залізничного ВДВС Львівського МУЮ.

У скарзі заявник-боржник ОСОБА_1 зазначає, що 23.11.2010 року заступником начальника ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_3 була винесена постанова ВП № 22770856 про відкриття провадження з виконання виконавчого листа № 2-7-10 виданого Нововолинським міським судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_4 ОСОБА_5 в користь АТ «УкрСиббанк» 152,071,93 грн. заборгованості по кредиту наданого згідно договору № 11037607000 від 11.09.2006 року.

Вказує, що боржники в строк до 30.11.2010 року добровільно заборгованість не сплатили. Кредитні зобовязання боржника забезпечені договором застави від 11.09.2006 року, предметом якого є рухоме майно зокрема належний заявнику ОСОБА_1 автомобіль марки «Мітсубісі-Паджеро-Спорт», реєстраційний номер НОМЕР_1. Зазначає, що вказаний транспортний засіб постановою державного виконавця ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_3, від 23.11.2012 року оголошувався в розшук. Такі дії державного виконавця ухвалою апеляційного суду Волинської області від 26.12.2012 року були визнані неправомірними, а постанова про розшук і затримання транспортного засобу від 23.11.2012 року, скасована. На виконання ухвали апеляційного суду, Нововолинським міським судом 11.06.2013 року видано виконавчий лист, але автомобіль власнику- боржнику ОСОБА_1, не повернуто.

24.12.2012 року державним виконавцем ВДВС ОСОБА_3 прийнята постанова про передачу арештованого майна, а саме автомобіля «Мітсубісі Паджеро Спорт», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, яким забезпечено виконання зобовязань за кредитним договором від 11.09.2006 року, на зберігання ОСОБА_6 разом з цінностями, належними власнику вказаного транспортного засобу, тобто ОСОБА_1

Вказує, що протягом трьох років, ВДВС Нововолинського МУЮ не вчиняв виконавчих дій передбачених статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», і не вживав заходів до стягнення коштів на погашення заборгованості по кредиту, що стягнутий рішенням суду солідарно, як з основного боржника ОСОБА_1, так із поручителя боржника ОСОБА_5

Зазначає, що 11.12.2015 року, під час примусового виконання виконавчого листа № 2-7-10 від 11.08.2010 року, заступником начальника ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_2 прийнято постанову ВП № 22770856, якою замінено первинного стягувача у виконавчому провадженні АТ «УкрСиббанк» на ТОВ Фінансова компанія «Довіра і Гарантія».

Вказує, що 27 січня 2016 року на його адресу, простою кореспонденцією надійшла копія постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 22770856 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-7-10 від 11.08 2010 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_5 152071,93 грн. боргу за договором споживчого кредиту від 11.09.2006 року. Зазначає, що вказана постанова державного виконавця є незаконною, оскільки винесена за відсутності підстав, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Стверджує, що передача виконавчого провадження до Залізничного ВДВС Львівського МУЮ, з вказівкою на місце зберігання заставного майна боржника, яким є автомобіль «Мітсубісі Паджеро Спорт», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на адресу: вулиця Городоцька 355, мЛьвів, є неправомірною, оскільки за вказаною адресою майно відсутнє, що він встановив достовірно будучи за вказаною адресою 24.12.2015 року особисто. Вважає що транспортний засіб передано новому стягувачу без винесення постанови про заміну зберігача, місце зберігання належного йому автомобіля з невідомих для нього причин визначено м.Львів, вулиця Городоцька 355, тому просить задоволити його скаргу, визнати дії заступника начальника ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_2, неправомірними, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № ВП 22770856 від 29.12.2015 року, встановити факти накладення арешту на рахунки та дослідження майнового стану боржників для виконання судового рішення, встановити причини не проведення експертної оцінки заставного майна, згідно постанови від 02.02.2015 року ВП № 22770856 та повернути йому автомобіль «Мітсубісі Паджеро Спорт, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває в заставі ТОВ ФК «Довіра і Гарантія».

В судовому засіданні заявник боржник ОСОБА_1 додатково обгрунтував вимоги скарги на підтвердження неправомірності дій державного виконавця, вказуючи, що при прийнятті рішення про закінчення виконавчого провадження і передачу його за клопотанням представника стягувача ТОВ ФК «Довіра і Гарантія» ОСОБА_7, особа, дії якої оскаржуються, в порушення вимог п.п.2.11.1 2.11.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, не дослідила відповідність вимогам правочину, надану представником довіреність на представництво інтересів стягувача, яка, на думку ОСОБА_1, є неналежним документом. Вважає, що він неправомірно позбавлений права користування майном, яке перебуває в заставі, тому просить задоволити вимоги скарги в повному обсязі.

Державний виконавець - заступник начальника ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_2 заперечила скаргу боржника ОСОБА_1, з мотивів наведених у письмових запереченнях (.а.с.33-35, 74-78). Зазначила, що діяла виключно в межах своєї компетенції та на підставі ст.20 та керуючись п.10, ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Наголосила, що право вибору місця виконання між кількома органами ДВС, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення, належить стягувачу. Оскільки представник стягувача двічі, 16.12.2015 року та 29.12.2015 року звертався з письмовим клопотанням до ВДВС про передачу виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-7-10 від 11.08.2010 року, на виконання до Залізничного відділу ДВС Львівського МУЮ, тобто за місцем зберігання майна боржника ОСОБА_1, вона правомірно прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2015 року. На заперечення доводів заявника-боржника надала суду копію акта державного виконавця від 28.12.2015 року про місце знаходження заставного майна - автомобіля НОМЕР_2, акт про відмову ОСОБА_1 від 28.12.2015 року отримати у ВДВС Нововолинського МУЮ опечатану коробку з належним йому майном, яке зберігалось у автомобілі, копію постанови головного державного виконавця Залізничного ВДВС Львівського МУЮ ОСОБА_8 від 08.02.2016 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-710 від 11.08.2010 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_5 боргу в сумі 152071,93 грн. на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія» а також копію акта державного виконавця Залізничного ВДВС ОСОБА_8 про місце знаходження транспортного засобу Мітсубісі Паджеро Спорт», р.н. НОМЕР_1, за адресою: м.Львів, вулиця Городоцька, 355. Просить у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Представник заінтересованої особи стягувача ТзОВ ФК «Довіра і Гарантія» заперечив скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Нововолинського МУЮ, з мотивів викладених письмово (а.с.31-32).

Заслухавши пояснення заявника-боржника ОСОБА_1, особи, дії якої оскаржуються, представника заінтересованої особи - стягувача, дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-7-10 виданим Нововолинським міським судом Волинської області 11.08.2010 року, суд встановив.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2010 року задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» і стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором в розмірі 152071 грн. 93 коп.

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія», якому ПАТ «УкрСиббанк» передало право вимоги за кредитним договором від 11 вересня 2006 року, звернулось із заявою про заміну сторони виконавчого провадження на ТзОВ ФК «Довіра і Гарантія».

Ухвалою Нововолинського міського суду від 10 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 жовтня 2015 року та ухвалою ВССУ від 29 лютого 2016 року, замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТзОВ ФК «Довіра і Гарантія», у справі № 2-7/10 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 11 вересня 2006 року. Разом з правом вимоги до нового стягувача перейшли і всі права заставодержателя за договором застави від 11.09.2006 року.

23.11.2010 року ВДВС Нововолинського міського управління юстиції було відкрито провадження постановою ВП № 22770856 з виконання виконавчого листа № 2-7-10 від 11.08.2010 року, про стягнення боргу з ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в розмірі 152071,93 грн.

Постановою ВДВС Нововолинського МУЮ від 24.12.2012 року, арештоване заставне майно автомобіль марки «Мітсубісі Паджеро Спорт», 2006 року випуску р.н. НОМЕР_1, в процесі примусового виконання, був переданий на відповідальне зберігання представнику стягувача АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_6

Постановою державного виконавця Овчиннікової Ю.А. від 11.12.2015 року замінено сторону виконавчого провадження, зокрема стягувача з ПАТ «УкрСиббанк» на ТзОВ ФК «Довіра і Гарантія».(а.с.76)

Після заміни стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТзОВ ФК «Довіра і Гарантія», представник стягувача за довіреністю ОСОБА_7, 16.12.2015 року письмово повідомив ВДВС Нововолинського МУЮ про місце знаходження заставного майна автомобіля за адресою: м.Львів, вулиця Городоцька,355, що є підвідомчою відділу ДВС Залізничного району Львівського МУЮ. (а.с.75).

28.12.2015 року державний виконавець ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_2, склала акт про місце зберігання заставного майна за адресою: м.Львів вулиця Городоцька, 355, тобто за адресою, що вказана стягувачем - заставодержателем (а.с.95).

29.12.2015 року представник стягувача ОСОБА_7 звернувся до ВДВС Нововолинського МУЮ з клопотанням в якому, на підставі ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», просив надіслати матеріали виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-7-10 від 11.08.2010 року до відділу ДВС Залізничного району Львівського МУЮ по місцю знаходження заставного майна. (а.с.73).

Постановою від 08.02.2015 року головного державного виконавця ВДВС Залізничного району Львівського МУЮ, відкрито провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-7-10 від 11.08.2010 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_5 152071,93 грн. на користь ТОВ ФК «Довіра і Гарантія».

Актом цього державного виконавця від 10.03.2016 року, за участю представника стягувача ТзОВ ФК «Довіра і Гарантія», ОСОБА_7, перевірено місце зберігання заставного арештованого майна за адресою м.Львів, вулиця Городоцька,355.(а.с.71)

Як зазначено у статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування роботи боржника, місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч.5 статті 20 цього Закону, державний виконавець у процесі виконавчого провадження отримавши документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та зясувавши, що майно, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходження боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Як зазначено у пункті 10, ч.1, статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закриттю у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Встановлені судом на підставі наданих учасниками розгляду доказів, обставини та аналіз наведених правових норм, дають суду підстави зробити висновок, що приймаючи 29 грудня 2015 року постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець - заступник начальника ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_2 діяла відповідно до вимог та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

У справах за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби, предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Звертаючись до суду зі скаргою в порядку статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 одночасно ставить вимогу про повернення належного йому на праві власності майна, що є предметом застави, яким забезпечено виконання кредитного зобовязання боржником ОСОБА_1 перед стягувачем ТзОВ ФК «Довіра і Гарантія», яка підлягає розгляду у порядку позовного провадження, оскільки має місце спір про право.

Щодо доводів скаржника стосовно не легітимності довіреності представника стягувача ТзОВ ФК «Довіра і Гарантія», який представляв сторону стягувача у ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_7, зокрема щодо невідповідності вимогам довіреності правочину, передбаченим ЦК України, то вони є безпідставними, і спростовані належними доказами, що надані в судовому засіданні особою, дії якої оскаржуються (а.с.72).

Як встановлено в суді копією поштового конверта, наданого заявником з відміткою про отримання ним оскаржуваної постанови від 29.12.2015 року, 27.01.2016 року, і враховуючи, що особа, дії якої оскаржуються не заперечила цієї обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 дотримався встановленого законом десятиденного строку оскарження постанови, який обчислюється з моменту одержання її копії.

На підставі викладеного, відповідно до ст.11, ст.12, ст.20, ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України,- суд

ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця - заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції ОСОБА_2, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі протягом пяти днів після її проголошення, апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у розгляді скарги, але не були присутні під час проголошення ухвали, можуть оскаржити її в цьому ж порядку протягом пяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий