Ухвала суду № 57291808, 20.04.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4719/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л.М. Провадження № 22-ц/773/440/16 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року місто ОСОБА_1 суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.Я.,

суддів Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

секретар с/з ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ КБ) «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2015 року в даній справі позов ПАТ КБ «Надра» задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по тілу кредиту в розмірі 445683,60 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 35864, 08 грн., пеню в розмірі 13797, 52 грн.

Стягнуто з відповідачів в дохід держави по 1827 грн. судового збору з кожного.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, неповного зясування всіх обставин справи, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Судом першої інстанції встановлено, що позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобовязання за кредитним договором, а тому суд задовольнив позов банку та стягнув з позичальника та поручителя в користь позивача заборгованість за кредитним договором.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не зявилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.

Дослідивши обставини справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд дав правильну правову оцінку, що 13 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Надра» року та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав у тимчасове користування в банку кредит в розмірі 62000,00 дол. США, термін повернення кредиту 13 лютого 2023 року, процентна ставка 14,49 % (а.с.8-10).

Також 13 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель зобовязується відповідати перед кредитором за належне виконання позичальником за кредитним договором (а.с.17).

27 червня 2013 року між кредитором і позичальником укладений додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору, згідно якого сторони досягли згоди здійснити реструктуризацію заборгованості позичальника перед кредитором (а.с.11-14).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За договором поруки, як це передбачає стаття 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» в повному обємі, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник належним чином не виконував взятих на себе зобовязань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 16 січня 2015 року утворилася заборгованість в розмірі 459345,20 грн., а тому суд стягнув дану заборгованість в користь кредитора як з позичальника ОСОБА_4, так і з поручителя ОСОБА_5

ОСОБА_1 суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

В судовому засіданні встановлено, що позичальник ОСОБА_4 належним чином не виконує взяті на себе зобовязання по поверненню кредитних коштів, в звязку з чим утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 459345,20 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості (а.с.16).

При цьому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4 про те, що судом не було надано належної правової оцінки обґрунтованості заявленого розміру позовних вимог, оскільки сам відповідач в своїй апеляційній скарзі не заперечував, що він прострочив сплату декількох чергових платежів по кредиту, проте суду на підтвердження своїх заперечень щодо розміру заборгованості будь яких доказів не надав, хоча відповідно до вимог статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержання норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів, в сумі 180 (сто вісімдесят) грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: