Постанова № 57291212, 12.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 квітня 2016 р. № 820/313/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Зуб С.Ю.,

представника відповідача - Климчука С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання рішення незаконним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042200 від 21.01.2016 року Харіквської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області;

- визнати висновки акту № 6/20-23-22-04-10/32866025 від 11.01.2016 р. необґрунтованими і прийнятими не у відповідності до чинного законодавства;

- стягнути на користь ТОВ "Харпромтех" судовий збір у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.01.2016 року Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області складено акт №6/20-23-22-04-10/32866025 "Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Харківський завод промислових технологій" (податковий номер 32866025) по взаємовідносинам з ТОВ "Порошкові фарби України" (податковий номер 32866025) за квітень 2015 р.", на підставі якого 21.01.2016 року було прийнято спірне податкові повідомлення-рішення №0000042200. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "Харківський завод промислових технологій" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в позовній заяві, просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях проти позову (а.с. 69-70) відповідач вказав, що викладені в акті №6/20-23-22-04-10/32866025 від 11.01.2016 р. судження ОДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно на підставі виявлених недоліків в оформленні первинної документації. За таких підстав, податкове повідомлення-рішення від 21.01.2016 року №0000042200 є правомірним та обґрунтованим. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.01.2004 року за №14711200000000494, код - 32866025. (а.с. 15).

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

На підставі наказу від 28.12.2015 р. № 383, виданого Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, відповідачем проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "Харківський завод промислових технологій" (податковий номер 32866025) по взаємовідносинам з ТОВ "Порошкові фарби України" (податковий номер 32866025) за квітень 2015 р.

Результати перевірки оформлені актом №6/20-23-22-04-10/32866025 від 11.01.2016 р. (а.с. 21-36).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "Харківський завод промислових технологій", порушено п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит на суму 11 833,33 грн. за квітень 2015 р. по взаємовідносинам з ТОВ "Порошкові фарби України".

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для такого висновку слугувало відображене в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не мають реального характеру, первинні документи оформленні із порушенням встановленого законом порядку, а стосовно ТОВ "Порошкові фарби України" від іншого податкового органу отримано інформацію про нереальність здійснених ним господарських операцій.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 21.01.2016 року № 0000042200 форми "В4", яким ТОВ "Харківський завод промислових технологій" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 833 грн. (а.с. 75).

Не погодившись з висновками акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх до Головного управління ДФС у Харківській області. (а.с. 37-39).

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області №332/10/20-23-22-04-10 від 19.01.2016 р. скаргу ТОВ "Харківський завод промислових технологій" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000042200 від 21.01.2016 р. - без змін. (а.с. 40-41).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 6/20-23-22-04-10/32866025 від 11.01.2016 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Порошкові фарби України" (код ЄДРПОУ 38731876).

Так, на підставі договору поставки №003/15 від 08.04.2015 р., укладеного між ТОВ "Харківський завод промислових технологій" (покупець) та ТОВ "Порошкові фарби України" (продавець), позивачем у контрагента була придбана фарба порошкова RAL 5005 п. ш.гл. у кількості 500 кг (а.с. 48).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом: копію податкової накладної №21 від 07.04.2015 р. на суму 71000 грн. (у т.ч. ПДВ - 11833.33 грн.), копію видаткової накладної №РН-0000038 від 08.04.2016 р. на суму 71000 грн. (у т.ч. ПДВ - 11 833,33 грн.), копію товарно-транспортної накладної від 08.04.2016 р., рахунок-фактуру №СФ-000038 від 06.04.2015 р. на суму 71000 грн. (у т.ч. ПДВ -(11833,33 грн.), а також платіжне доручення №3134 від 07.04.2015 р. на суму 71000 грн.

На підтвердження факту використання придбаного товару у власній господарській діяльності ТОВ "Харківський завод промислових технологій" надані до суду копії накладних на внутрішні переміщення товару №105 від 10.04.2015 р., №108 від 13.04.2015 р., №136 від 20.04.2015 р., №146 від 23.04.2015 р., №151 від 27.04.2015 р., №160 від 30.04.2015 р., №165 від 06.05.2015 р., №172 від 11.05.2015 р., №205 від 15.05.2015 р., №131 від 20.05.2015 р., №149 від 10.06.2015 р., №168 від 30.06.2015 р.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Окрім того, відповідачем ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи не ставиться під сумнів факт наявності товарів, придбаних ТОВ "Харківський завод промислових технологій" у його контрагента.

За формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, згаданий вище договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не мають відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Стосовно доводу податкового органу щодо того, що рахунок-фактура на придбаний товар у спірних правовідносинах був виписаний, а оплата здійснена раніше від дати укладення договору, суд зазначає, що дані обставини не суперечать викладеним у ст.ст. 641, 642, 643, 645 Цивільного кодексу України положенням щодо здійснення передплати за придбаний у подальшому товару.

Щодо не надання податковому органу на перевірку специфікації, то як встановлено судом зі змісту договору №003/15 від 08.04.2015 р. (а.с. 48), а саме: п. 3.1, товар відпускається Продавцем Покупцю в тарі (упаковці) згідно з вимогами державних стандартів або згідно з домовленості Сторін, передбаченій у доданій до цього Договору Специфікації. Оскільки товар відпускався Продавцем Покупцю, то відповідно Специфікація об'єктивно не надавалась.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача, викладені в акті перевірки, щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту податкової накладної, отриманої позивачем від ТОВ "Порошкові фарби України" з огляду на таке.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент ТОВ "Порошкові фарби України" є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 57 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентами такого платника податків та контрагентами по ланцюгу постачання порядку ведення господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечення проти позову посилання відповідача в акті перевірки №6/20-23-22-04-10/32866025 від 11.01.2016 р. на висновки акту про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Порошкові фарби України" за період квітень 2015 р. з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами № 1465/7/08-25-22-014 від 25.08.2015 р., складений фахівцями ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій".

Розглядаючи справу в частині вимоги про визнання необґрунтованими висновків акту перевірки. суд зазначає, що в розумінні норм Податкового кодексу України висновки акту перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не створюють для платника податків додаткових обов'язків, жодним чином не впливають на права ТОВ "Харківський завод промислових технологій" як платника податків, не є документом, котрий зумовлює настання певних правових наслідків. З огляду на викладене, суд залишає позов без задоволення у цій частині вимог.

За таких підстав, позов слід задовольнити частково, шляхом скасування спірного податкового повідомлення-рішення, відмовивши в решті заявлених вимог.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ч.3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання рішення незаконним - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0000042200 від 21.01.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій" (місцезнаходження: 62490, Харківська обл., Харківський р-н, с.Комунар, вул. Озерна, буд. 5, код ЄДРПОУ - 32866025) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 61046, м.Харків, провул. Пархоменка, буд.3, код ЄДРПОУ - 39859695).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 18 квітня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.