Ухвала суду № 57291120, 25.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 р.Справа №25н-14/2а/0470/11679/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді : Царікової О.В.,

секретаря судового засідання:Безрученко К.В.,

за участю

представника заявника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Дніпропетровську заяву Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі №2а/0470/11679/12 за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу до Державного підприємства «Науково-дослідний гірничорудний інститут» (далі - ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут») про стягнення заборгованості в сумі 10828, 99 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі №2а/0470/11679/12 адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з ДП «Науково -дослідний гірничорудний інститут» суму боргу в розмірі 10828,99 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі №2а/0470/11679/12 залишено без змін.

22 липня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» (далі ДВНЗ «Криворізький національний університет», заявник) про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі №2а/0470/11679/12 за нововиявленими обставинами.

Вказана заява мотивована тим, що після прийняття постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі №2а/0470/11679/12, постановленої за результатами розгляду справи про стягнення заборгованості в сумі 10828, 99 грн., заявнику стали відомі нові обставини.

На думку заявника, обставинами, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду на момент розгляду справи та заявнику є те, що 30.05.2011 р. наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спору України № 501 було припинено ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут» шляхом його реорганізації (приєднання) до Криворізького державного університету як структурного підрозділу. Передавальним актом з додатками від 27.08.2012 з додатками ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут» та ДВНЗ «Криворізький національний університет» затвердили та засвідчили перелік обєктів, предметів та матеріалів, які передавалися однією стороною іншій на виконання вказаного наказу, проте стороною не було передано документів, які б вказували на правовий зв'язок між ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут» та підприємствами, які були роботодавцями осіб, щодо яких позивач здійснював виплату пенсій та оплачував витрати на їх доставку. Як вбачається з особових карток осіб, яким здійснювалася виплата пільгових пенсій, вони були працівникам Спеціалізованого управління «Спецмонтажшахтопроходка», яке з 01.10.1987 р. було реорганізовано в Дослідне виробництво. Вказані субєкти були окремими юридичними особами. Заявник не знав та не міг знати про існування доказів, які свідчать про повну самостійність Спеціалізованого управління «Спецмонтажшахтопроходка» та, в подальшому Дослідного виробництва, як окремих юридичних осіб, оскільки, як правонаступник не отримував від ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут» жодних відомостей про відносини між цими підприємствами, їх правовий режим та організацію. З огляду на викладене, ні структурний підрозділ ДВНЗ «Криворізький національний університет» - Науково-дослідний гірничорудний інститут, ні сам правонаступник - ДВНЗ «Криворізький національний університет» не були і не є належними відповідачами по справі, оскільки ніколи не визнавались правонаступниками вказаних підприємств.

Заявник у судовому засіданні підтримав заяву про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі №2а/0470/11679/12 за нововиявленими обставинами, просив її задовольнити, рішення по справі №2а/0470/11679/12 переглянути та скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у судове засідання не зявилося. До суду надійшла заява Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.09.2014 про розгляд справи без участі представника управління в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали заяви, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подана заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами, під час розгляду справи №2а/0470/11679/12 було встановлено, що ДП "Науково-дослідний гірничорудний інститут" перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу з 25.03.1991 року, був зареєстрований, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, реєстраційний номер 04150112, код ЄДРПОУ 05393151.

В ході розгляду справи також було встановлено, що заборгованість ДП "Науково-дослідний гірничорудний інститут" перед Управлінням ПФУ в Саксаганському районі м.Кривого Рогу по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах становить 10828 грн. 99 коп., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1. На час розгляду справи вищезазначена заборгованість відповідачем у добровільному порядку не була погашена, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 не оскаржено.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спору України від 30.05.2011 р. № 501 ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут» було припинено шляхом його реорганізації (приєднання) до Криворізького державного університету як структурного підрозділу.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі №2а/0470/11679/12 за нововиявленими обставинами, заявник вважає нововиявленою обставиною той факт, що йому стало відомо про те, що Науково-дослідний гірничорудний інститут та ДВНЗ «Криворізький національний університет» не були і не є належними відповідачами по справі, оскільки ніколи не визнавались правонаступниками Спеціалізованого управління «Спецмонтажшахтопроходка», на якому працювали особи, яким виплачувались пільгові пенсії чи Дослідного виробництва (правонаступника Спеціалізованого управління «Спецмонтажшахтопроходка»).

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком судом, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить скасувати; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, можна виділити наступні ознаки нововиявлених обставин: наявність характеру істотності, тобто можливості впливу цих юридичних фактів на висновки суду про права та обовязки сторін, на інших осіб, що брали участь у справі, на законність та обґрунтованість постановленого без їх урахування судового рішення; наявність їх в обєктивній дійсності під час розгляду і вирішення справи; невідомість цих фактів для суду та осіб, які брали участь у справі, з незалежних від них причин; виявлення таких фактів особами, які брали участь у справі, після набрання рішення законної сили.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року N 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" визначено, що перевіряючи обґрунтованість заяви чи подання про перегляд судових рішень, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів. При цьому слід мати на увазі, що встановлення перелічених в пунктах 1, 2, 4 ст. 343 ЦПК обставин є підставою для скасування рішення, ухвали, постанови, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи. Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення, і коли від їх наявності або відсутності залежали наслідки справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року N 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили").

Згідно п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатись нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом в процесі розгляду справи.

Суд зазначає, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу, тому не можуть вважатись такими обставинами подані учасниками судового процесу документи, які за своєю правовою природою є саме новими доказами та отримані вже після розгляду справи по суті судом першої інстанції та постановлення судового рішення, за результатами такого розгляду.

Суд відзначає, що ті обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, встановлювалися та зясовувались судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи по суті, до того ж судами вживалися всі заходи для повного та всебічного розгляду справи та зясування фактичних обставин справи. Наведені заявником обставини також досліджувались судом першої інстанції в ході розгляду заяви про заміну позивача на стадії виконання судового рішення.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими обставинами, а є новими доказами по справі, які не були надані до суду в ході розгляду справи судом першої інстанції та під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження.

З огляну на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі № 2а/0470/11679/12 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 18, 69, 100, 160, 158 -165, 167, 186, 245 - 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі № 2а/0470/11679/12 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі складення ухвали у повному обсязі апеляційна, скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 26 вересня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова