Рішення № 57290279, 18.04.2016, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/165/16-ц

Провадження № 2/604/102/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Кузьменко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Козак І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з даним позовом до відповідача, обгрунтувавши його наступним: відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 07.10.2008 р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «тарифами ОСОБА_2» складає між нею і ОСОБА_2 договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору, вона зобовязалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У порушення зазначених умов ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконала, в результаті чого станом на 31.12.2015 р. виникла заборгованість в сумі 24 023, 36 грн, яка складається з:

- заборгованості за кредитом 3873, 47 грн;

- заборгованості по процентах за користування кредитом 16067, 83 грн;

- заборгованості за пенею та комісією 2700 грн;

- штрафів: фіксованої частини 250 грн; процентої складової 1132, 06 грн.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності не подавала, що є підставою для постановлення заочного рішення згідно ст. 224 ЦПК України.

Ознайомившись із наданими позивачем доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Позивач та відповідач уклали кредитний договір № б/н від 07.10.2008 р., що підтверджується копією анкети-заяви позичальника, за умовами якого позивачем надано відповідачу кредит в розмірі 4000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно п. 6.5. Умов та Правил надання банківських послуг, що є складовою частиною кредитного договору, клієнт ОСОБА_1 зобовязалася погашати заборгованість по кредиту, процентах за обслуговування кредиту, по перевитратах платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Станом на 31.12.2015 р. відповідач допустила заборгованість по кредиту в розмірі 24023, 36 грн, що складається з:

- заборгованості за кредитом 3873, 47 грн;

- заборгованості по процентах за користування кредитом 16067, 83 грн;

- заборгованості за пенею та комісією 2700 грн;

- штрафів: фіксованої частини 250 грн; процентої складової 1132, 06 грн.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача штрафів: штраф (фіксована частина) - 250 грн; штраф (процентна складова) 1132, 06 грн за несвоєчасність виконання зобов'язання, суд виходить з наступного.

За змістом ст.549 ЦК України, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Згідно п. 8.6. «Умов і правил надання банківських послуг» при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених дійсним договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості. У анкеті-заяві позичальника фіксований розмір штрафу визначений в сумі 250 грн.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією в розмірі 2700 грн, то суд вважає, що в цій частині позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно дост. 60 ЦПК Україникожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратами платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 07.10.2008 р. 2700 грн нараховано як комісію.

Однак в заяві позичальника про оформлення кредиту розмір комісії не встановлений. В умовах і правилах надання банківських послуг, які додані до позову, розмір комісії також не встановлений.

Також ні заявою про оформлення кредиту, ні Умовами і правилами надання банківський послуг, які додані до позову, не передбачено відповідальності у виді пені.

Позивачем не надана памятка клієнта, на яку міститься посилання в Умовах надання банківських послуг та ОСОБА_2.

Позивач просить стягнути 2700 грн, як пеню і комісію, при цьому взагалі не визначає розмір суми, який складає пеня, та який складає комісія.

Відповідно до ч.3ст. 549 ЦК Українипенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Комісіяце плата за послуги банку.

Пеня та комісія не є тотожними поняттями, це різні вид нарахувань, які мають бути обгрунтовані і доведені позивачем.

Суд вважає, що позивачем не доведено підстав для стягнення пені та комісії в зазначеному розмірі - 2700 грн, і тому вважає, що в задоволенні цієї частини позову необхідно відмовити.

Оскільки суд прийшов до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з пені та комісії в розмірі 2700 грн, то суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 1382, 06 грн, з яких: 250,00 грн - штраф (фіксована частина), 1132, 06 грн - штраф (процентна складова), - підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до заяви позичальника, яка є складовою кредитного договору, - при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених цим договором, більш ніж на 120 днів, у звязку з чим банк буде вимушений звернутись до суду, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250,00 грн + 5% від суми позову.

Відповідач прострочив виконання своїх зобовязань зі сплати кредиту, відсотків за ним, тому у позивача виникає право на нарахування відповідачу штрафних санкцій в розмірі 250,00 грн - штраф (фіксована частина), 997, 10 - штраф (процентна складова), що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки відповідач добровільно не сплачує суму заборгованості, то вона підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку в загальному розмірі 21188, 40 грн, з яких: 3873, 47 грн заборгованість за кредитом, 16067, 83 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, штрафи: 250 грн та 997, 10 грн.

Позивачем понесені і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1378 грн, які згідност. 88 ЦПК Українипідлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог (1378 х 88, 2 : 100 = 1215, 40 грн).

На підставі ст. ст. 71, 549 - 552, 610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 60, 88, 197, 209, 212, 213, 214, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1), зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код 14360570), рахунок для погашення заборгованості 29092829003111, МФО - 305299) заборгованість за договором № б/н від 07.10.2008 р. станом на 31.12.2015 р. у розмірі 21188, 40 грн (двадцять одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» суму судового збору в розмірі 1215, 40 грн (одна тисяча двісті пятнадцять гривень 40 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Підволочиського районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя І.О. Кузьменко