Справа № 444/3097/13-ц
Провадження № 4-с/444/9/2016
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2016 року Жовківський районний суд Львівської області у складі :
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Реміцька І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області в порядку ст. ст. 383-387 ЦПК України скаргу ОСОБА_1 на постанову ВДВС Жовківського районного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачу,
ВСТАНОВИВ :
Заявник звернувся до суду зі скаргою у порядку ст. 383 ЦПК України.
В судове засідання заявник не прибув, подав клопотання, просить заяву розглянути у його відсутності.
Скаргу обгрунтовує тим, що Жовківським районним судом Львівської області 06.03.2014 року видано виконавчий лист № 444/3097/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000 грн., який був поданий ним до відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції. По даному виконавчому листу було відкрито виконавче провадження, однак стягнення з боржника ОСОБА_2 не проводилось. 29.03.2016 року на його адресу надійшла постанова старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції ОСОБА_3 від 16.03.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві. Дану постанову вважає протиправною та такою що не грунтується на вимогах закону виходячи з наступного. В оскаржуваній постанові, старший державний виконавець вказав, що державним виконавцем вчинено всі дії згідно Закону України «Про виконавче провадження» в результаті яких майна боржника, на яке може бути звернено стягнення не виявлено, і здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Зокрема старший державний виконавець вказує, що на виклики боржник не зявлявся, заборгованість не сплачує, згідно довідки УДАІ при УМВСУ у Львівській області за боржником зареєстровано транспортний засіб, винесено постанову про розшук майна боржника. Згідно відповіді ДПІ у Львівській області боржник відкритими рахунками у банківських установах не володіє, як фізична особа - підприємець не числиться. Згідно відповіді ПФУ у Львівській області пенсію не отримує. Однак вважає такі дії державного виконавця не є вичерпними згідно положень Закону України «Про виконавче провадження». Так, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням; у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований,доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби; у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Жодним з вищевказаних прав для виконання рішення, старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції ОСОБА_3 не скористався, що свідчить про те. що ним вчинено не всі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Представник ВДВС Жовківського РУЮ в судове засідання не прибула, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак державний виконавець Бакум Н. звернулася до суду із заявою, просить розгляд справи проводити у її відсутності, у вирішенні скарги покладається на думку суду.
Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно із частиною 2 ст. 384 ЦПК України скарга на дії державного виконавця подається до суду, який видав виконавчий документ.
Як вбачається із матеріалів справи скаржником не пропущено строк подачі даної скарги до суду відповідно до вимог ст. 384 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Частиною 1 ст. 82 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Статтею 11 Законом України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти дії.
Матеріалів виконавчого провадження представником ДВС суду не представлено, сам державний виконавець Бакум Н. до суду не з"явилася, подала заяву якою просить скаргу розглядати у її відсутності, у вирішенні скарги покладається на рішення суду, а тому зробити висновок, що державний виконавець Бакум Н. здійснила усі можливі заходи щодо стягнення боргу не видається можливим.
Не представлено і суду будь-яких інших доказів, щодо дій спрямованих на розшук майна боржника, чи дій спрямованих на виконання рішення суду державним виконавцем не вживалося, зокрема, відсутні відповіді із відповідних органів, щодо належного чи відсутнього майна у боржника, таких як ВРЕР ДАІ Жовківського р/ну, ДПІ у Жовківському районі РЕВ, не здійснювалися запити в відділення соцзахисту населення з приводу інформації отримання державної допомоги, а також не вчинялися інші можливі та дозволені заходи, такі як звернення до суду із клопотанням щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про тимчасове затримання або вилучення паспорта.
Відповідно до ст. 52 ЗУ Про виконавче провадження, звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті, вилученні, та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Крім того, у ч. 7 ст. 52 Закону вказано наступне, у разі якщо сума, що піддягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
У ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження вказаний вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. Зокрема у п. 2 ч. І ст. 47 Закону підставою вказано: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено судовий захист прав сторін виконавчого провадження при здійсненні виконавчих дій, що є реалізацією закріпленого ст. 55 Конституції України положення про гарантію кожному судового захисту його прав і свобод, про можливість оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності ірганів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Такими чином аналізуючи усі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що права скаржника як сторони виконавчого провадження є порушені, оскільки державним виконавцем не додержано вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 62 цього ж закону, а тому державний виконавець передчасно прийшов до висновку про необхідність повернення виконавчого документа стягувачеві.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 1 ЗУ Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на викладене суд прийшов до переконання про обґрунтованість скарги, яка підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 385 - 388 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Скаргу задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.03.2016 року винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції ОСОБА_3
Зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції ОСОБА_3 провести виконавчі дії згідно виконавчого листа № 444/3097/13-ц від 06.03.2014 року.
Відновити виконавче провадження ВП № 43099728.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"яти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.
Головуючий: Ясиновський Р. Б.
Судове рішення № 57289521, Жовківський районний суд Львівської області було прийнято 21.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 444/3097/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: