Ухвала суду № 57287694, 20.04.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/9993/15-к

провадження 1-кп/243/78/2016

УХВАЛА

20 квітня 2016 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої судді Неженцевої О.В.,

при секретарі Дзюба М.О.

за участю прокурора Тупікало Д.Ю.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілих-адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника- адвоката Гур`єва В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Словянська обвинувальний акт по кримінальному провадженні №42015050000000392 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 286, частиною 1 статті 135 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні 20 квітня 2016 року захисником обвинуваченого Гур`євим В.М. було заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом висновок експерта за № 1747 від 15 вересня 2015 року по цьому кримінальному провадженні. Зазначено клопотання було оформлено письмово захисником.

У клопотанні зазначено про те, що під час досудового розслідування була проведена зазначена авто технічна експертиза і її проведення було здійснено судовим експертом ОСОБА_4 Під час її проведення мали місце ряд порушень, які не дозволяють цей висновок віднести до допустимих доказів, бо відповідно до п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. № 53/5, експерту категорично забороняється самостійно проводити зібрання матеріалів, які підлягають дослідженню, а також відбирати вихідні дані для проведення експертизи. Між тим, ОСОБА_4, який є особою, яка раніше була залучена у якості спеціаліста, самостійно проводив дослідження та заміри при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, а у подальшому по зібраним матеріалам він же проводив експертне дослідження, що є грубим порушенням. Експерт ОСОБА_4, який був працівником міліції, не мав права проводити експертне дослідження по справі відносно колеги - працівника міліції ОСОБА_3, про що у клопотанні зазначав захисник обвинуваченого ОСОБА_5, бо у даному випадку має місце відомча залежність експерта від свого безпосереднього керівництва. Крім того, при проведенні відтворення обстановки та обставин події залучений у якості експерта ОСОБА_4 взяв на себе функції слідчого та самостійно проводив ці слідчі дії, що вбачається із відеозапису. При цьому у порушення Методичних рекомендацій по проведенню автотехнічних експертиз за 1971 рік та 1983 рік ( експертне дослідження наїздів на пешеходів) експерт ОСОБА_4 не прийняв заходів до відтворення обстановки максимально наближеної до обстановки події, а саме контрольні заїзди були здійснені у темний час доби, при штучному освітленні. За цими ж методичними рекомендаціями секундоміри( не менше двох) ввімкаються понятими для фіксації контрольного часу, а ОСОБА_4 проводив фіксацію самостійно привезеним з собою секундоміром, що дає підстави поставити під сумнів отримані вихідні дані. Також, хронометрист повинен знаходитися у транспортному засобі і проводити ввімкнення та вимкнення секундомеру у момент пересікання контрольних ліній, а ОСОБА_4 у темний час доби стояв посередині контрольної дільниці та проводив заміри.

При проведенні експертизи ОСОБА_4 були використані вихідні дані, які було отримано за допомогою пристроїв ( секундоміру, лінійки, рулетки, фотоапарату, відеокамери), які на час проведення слідчого експерименту повинні були пройти державну перевірку та сертифікацію, однак такі дані відсутні. Також, слідчим та експертом ОСОБА_4 не були прийняті заходи для усунення головного протиріччя - посилання статиста про те, що швидкість руху автомобіля при замірах на контрольних дільницях була не 35-45 км/г, як вважає експерт, а 60 км/г.

Вважає, що експертне дослідження проводилося по сфальсифікованим даним та з використанням заниженої у два рази швидкості руху, що суттєво відобразилося на висновках експертизи, тому просив визнати цей висновок експерта за № 1747 від 15.09.2015 року недопустимим доказом та з метою встановлення об`єктивної істини по справі, при заданій у вихідних даних швидкості руху автомобіля « Тойота Прадо» - 60 км/г, призначити проведення (далі-мовою клопотання за текстом) « еще одну автотехническую експертизу производство которой поручить компетентным и независимым экспертам автотехникам Харьковского НИИСЭ. На разрешение экспертам поставить следующие вопросы: 1) Как в соответствии с требованиями ПДД Украины должен был действовать водитель автомобиля « Тойота Прадо» ОСОБА_3 в данной дорожной обстановке чтобы избежать наезда на велосипедиста? 2) Имел ли водитель автомобиля « Тойота Прадо» ОСОБА_3П в данной дорожно-транспортной ситуации техническую возможность избежать наезда на велосипедиста путем торможения и был ли оправдан маневр влево для его объезда? 3) Как, в соответствии с ПДД Украины должен был действовать водитель автомобиля « Тойота Прадо» ОСОБА_3ПА. в данной дорожно- транспортной обстановке, чтобы избежать столкновения с автомобілем « Шкода Октавиа»? 4) Имел ли водитель автомобиля « Тойота Прадо» ОСОБА_3 в данной дорожно- транспортной ситуации техническую возможность избежать столкновения со встречным автомобилем « Шкода Октавиа»? 5) Как в соответствии с ПДД Украины должен был действовать водитель автомобіля « Шкода Октавиа» Корнилов в данной дорожной обстановке, чтобы избежать столкновения с автомобилем « Тойота Прадо»? 6) Имел ли водитель автомобиля « Шкода Октавиа» Корнилов в данной дорожно-транспортной ситуации техническую возможность избежать столкновения с выехавшим на его полосу движения автомобилем « Тойота Прадо»? 7) Как в соответствии с требованиями ПДД Украины должен был действовать неустановленный велосипедист который выехал на полосу движения автомобиля « Тойота Прадо» и внезапно остановился на расстоянии 30 метров до автомобиля? 8) Имел ли техническую возможность велосипедист своими действиями, которые привели к последствиям , предотвратить ДТП».

Додатково захисник Гур`єв В.М. просив суд прийняти та долучити до матеріалів цього клопотання чотири сторінки фотокопії з методичного посібника ( далі- мовою документу) «Экспертное исследование наездов на пешеходов» за 1983 рік, м. Москва.

Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор проти задоволення клопотання щодо визнання недопустимим наданий стороною обвинувачення доказу, щодо призначення проведення експертизи та долучення до матеріалів сторінок із методичного посібника заперечував та зазначив про те, що за положеннями КПК України визнання доказів недопустимими повинно вирішуватися судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по справі. Суду не надано даних щодо наявності підстав для існування на час проведення ОСОБА_4 експертизи зацікавленості цієї особи, який є експертом і за положеннями чинного законодавства несе відповідальність за достовірність та об`єктивність наданого висновку. Захистом навіть не зазначено, що за їх твердженням є поняттям «відомчої залежності» цього експерта. Фактичними обставинами, встановленими під час дослідження протоколу проведення слідчого експерименту та огляду відеозапису такої слідчої дії, не було встановлено даних про те, що слідчий експеримент проводився не слідчим, а експертом ОСОБА_4 Дотримання положень законодавства щодо процедури проведення такої дії може бути оцінено судом лише під час ухвалення судового рішення. Методологічні рекомендації за 1983 рік не підлягають долученню, бо вони прийняті ще у 1983 році і весь час змінюються. При формулюванні клопотання про необхідність призначення експертизи не було зазначено про який вид експертизи йде мова, що є юридично важливим та не доведено перед судом необхідність її призначення саме виходячи із начебто нових встановлених вихідних даних, бо посилання захисту на іншу швидкість автомобілю

« Тойота Прадо» є надуманим.

Потерпіла ОСОБА_1 та представник потерпілих- адвокат ОСОБА_2 підтримали думку прокурора у повному обсязі.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно статей 85 та 86 КПК України докази повинні бути належними та допустимими.

Питання про допустимість доказів вирішується судом при постановленні судового рішення під час їх оцінки в нарадчій кімнаті.

Положеннями статті 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів- з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, питання щодо оцінки судом допустимості як доказу, наданого стороною обвинувачення, висновку експерта ОСОБА_4 за № 1747 від 15.09.2015 року повинно і має вирішуватися судом у порядку, визначеному частиною 1 статті 89 КПК України, а саме під час оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, у тому числі шляхом зіставлення з іншими матеріалами провадження. Суд вважає за необхідне відзначити, що на час заявлення такого клопотання судом не закінчено дослідження усіх наданих прокурором доказів по кримінальному провадженню.

Відповідно до положень частини 2 статті 84 КПК України одним із процесуальних джерел доказів є висновки експертів.

Згідно статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання у випадках, визначених у частині 2 статті 332 КПК України.

Враховуючи те, що фактично підставою для заявлення клопотання про призначення експертизи захисником обвинуваченого Гур`євим В.М. мотивовано тим, що експертиза за № 1747 від 15.09.2015 року була під час досудового розслідування проведена по сфальсифікованим даним, які відображені у протоколі проведення слідчого експерименту від 02-03 вересня 2015 року за участю ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5, який також обвинувачений та його захисники вважають недопустимим доказом, з урахуванням положень статей 89, 242, 332 КПК України суд не вбачає наявності законних підстав для задоволення клопотання захисника щодо призначення судово- автотехнічної експертизи.

Підстав для долучення до матеріалів кримінального провадження фотокопії чотирьох аркушів з методичного посібника « Экспертное исследование наездов на пешеходов» за 1983 рік, м. Москва, судом не вбачається.

Таким чином, у задоволенні клопотання необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 84,85,89,242,332,350 Кримінально- процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити захиснику Гур`єву ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про визнання недопустимим доказом висновку експерта за № 1747 від 15 вересня 2015 року, про призначення судово-автотехнічної експертизи та про долучення до матеріалів фотокопії чотирьох сторінок методичного посібника « Экспертное исследование наездов на пешеходов» за 1983 рік, м. Москва.

Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В.Неженцева