Ухвала суду № 57287629, 21.04.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/10938/15-ц Номер провадження 22-ц/775/285/2016

Головуючий у 1 інстанції Хаустова Т.А. Категорія 27 Доповідач Санікова О.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Дундар І.О., Краснощокової Н.С.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» про повернення грошових коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» про повернення грошових коштів відмовлено

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення суду і ухвалити нове рішення, яким стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» на його користь суму в розмірі 15000 грн. та судовий збір в розмірі 487.20 грн., посилаючись на порушення судом вимог ч.1 ст. 598 ЦК України; суд також не врахував норми ст. 610 ЦК України, а також ту обставину,що він надав суду докази того, що відповідач зобовязаний повернути йому депозит в повному обсязі, чим порушена ст. 60 ЦПК України; в обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається також на ст. 55 Закону, ст.ст. 525, 526, ч.ч. 1,3 ст. 1058, ч.2 ст. 1060, ч.ч. 1, 6 ст. 319, ст. 1074 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 10 Загальної декларації прав людини, ст. 8 ЦПК України; заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що судом першої інстанції достеменно встановлено, що він звертався до відповідача з проханням про повернення йому суми вкладу, але відповідачем не була виконана умова депозитного договору, а також на те, що суд в своєму рішенні зазначив, що грошовий вклад він отримає від фонду гарантування вкладів, але його немає у списках на отримання вкладу у фонді.

У судове засідання апеляційного суду сторони не зявились; про час і місце розгляду справи сторони повідомлені повістками та телефонограмою на імя ОСОБА_1, яка зареєстрована у журналі телефонограм за № 1110 від 09 березня 2016 року. Про отримання повістки ПАТ «АКБ «Капітал» надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, про час і місце розгляду справи розміщено повідомлення на веб-сайті Апеляційного суду Донецької області офіційного веб-порталу «Судова влада України».

Судом першої інстанції встановлено, що 9 грудня 2014 року ОСОБА_1 уклав з публічним акціонерним товариством «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» договір №1/10/3m|0285 термінового банківського вкладу (депозиту).

Згідно п. 1.1 договору банк отримав від ОСОБА_1 15000 грн. строком на 3 місяці з 09 грудня 2014 року по 09 березня 2015 року.

09 грудня 2014 року ОСОБА_1 було перераховано дану суму на депозитний рахунок №263041002390.0285, що підтверджується меморіальними ордерами №449.003369 і №449.003370.

09 березня 2015 року закінчився строк договору. ОСОБА_1 звернувся до відповідача про видачу особистого вкладу. Відповідач йому відмовив і пояснив, що 20 липня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України №466 відповідач віднесений до категорії неплатоспроможних і призначена тимчасова адміністрація, а тому йому відмовлено у видачі вкладу.

Судом також встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20 липня 2015 року №466 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал» до категорії неплатоспроможних», керуючись п.2 ч.5 ст. 12, ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №140 від 20 липня 2015 року про запровадження з 21 липня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків банк «Капітал» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків Відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2. Тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал» запропоновано строком на 3 місяці з 21 липня 2015 року по 20 жовтня 2015 року включно.

З метою забезпечення активів неплатоспроможності банку ПАТ «АКБ «Капітал», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись пунктом другим частини 5 ст. 12, ст.ст. 34-38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 191 від 19 жовтня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у Публічному Акціонерному товаристві «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал» до 20 листопада 2015 року включно та продовження строку повноважень тимчасового адміністратора ПАТ «АКБ «Капітал».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 29 жовтня 2015 року №753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29 жовтня 2015 року №195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для стягнення суми депозиту відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Такі висновки суду є правильними.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із ч.1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Статтею 36 зазначеного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації, зокрема, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі коштів) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

Відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлені п.1 ч.5 цієї статті, не поширюється на зобовязання банку, зокрема, щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Відповідно до ч.2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Таким чином, у спорах, повязаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобовязань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закони є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Враховуючи, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банк вже було введено тимчасову адміністрацію (рішення №140 від 20 липня 2015 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), а постановою правління НБ України від 29 жовтня 2015 року №753 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал», на виконання якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29 жовтня 2015 року №195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку», а в подальшому продовжено цей строк до 20 листопада 2015 року, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що із цього часу ПАТ «АКБ «Капітал» не має права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції за рахунками клієнтів, у тому числі здійснювати будь-які перерахування із рахунку, відкритого на імя позивача.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2016 року у справі №6-2001 цс 15.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «АКБ «Капітал» знаходиться в стані припинення.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із відсутності правових підстав для стягнення на користь позивача грошових коштів із ПАТ «АКБ «Капітал» як сторони за вказаним договором банківського вкладу, оскільки сума вкладу за договором не може бути стягнута поза межами ліквідаційної процедури.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, в якій він посилається на положення статей Цивільного Кодексу України, інші нормативно-правові акти, а також посилання на порушення умов договору є безпідставними, оскільки в даних правовідносинах пріоритетним є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого кошти за вкладами, строк дії яких закінчився та за договорами банківського рахунку виплачуються в межах граничної суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у визначений законом спосіб та за певною процедурою.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом безпідставно зазначено, що грошовий вклад він отримає від Фонду гарантування вкладів, але його немає у списках на отримання вкладу у Фонді, не мають правового значення, оскільки позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів ним не заявлялися.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХ В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: