Рішення № 57287051, 21.04.2016, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/509/16-ц

Провадження №2/229/430/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря Костіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначає, що 22 грудня 2010 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 300394021690015, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 64 512,00 грн, з оплатою 15,8 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 22 грудня 2010 року по 22 грудна 2015 року.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором.

02 грудня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі- продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором. ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Астра Банк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Астра Банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за № 1539 від 02.12.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4В.).

На підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків Нового Кредитора. АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору.

Відповідно до п 2.4, кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом згідно з п. 1.4.1. кредитного договору здійснюється щомісяця, в останній робочий день кожного місяця та в перший робочий день після перебігу періоду для нарахування процентів, виходячи з фактичної заборгованості за кредитом, з дня надання кредиту, згідно п. 2.1 цього Договору, до моменту повернення кредиту. Позичальник сплачує проценти щомісячно, в порядку, визначеному п.п. 2.5, 2.6 цього Договору. У разі прострочення строку повернення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту повного повернення кредиту.

Відповідно до п.2.5, 2.6 кредитного договору, погашення кредиту та нарахованих процентів здійснюється Позичальником щомісячно, до 22 числа кожного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору в сумі 1562,00 грн. Погашення заборгованості за кредитом та процентами здійснюється шляхом перерахування Позичальником суми платежу, визначеного в п. 2.5 цього Договору, на рахунок № 37392002159001 в АТ» Астра Банк», МФО 380548 в строки, визначені п. 2.5 цього Договору.

Виконання Позичальником зобовязань за кредитним договором забезпечується порукою, відповідно до укладеного Договору поруки № 300394021590015/П віз 22.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_2 (Поручитель), ОСОБА_1 (Боржник) згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобовязань за кредитним договором № 300394021590015 від 22.12.2010 року. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобовязань за Договором. Поручитель і Боржник несе перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Позичальник умови кредитного договору протягом тривалого часу належним чином не виконував, у звязку з чим, станом на 26.01.2016р. за Відповідачем наявна заборгованість у сумі: 55 799.98 гри, з яких:

тіло кредиту - 22399,84 грн.;

відсотки - 2584,49 грн.;

пеня- 30310,48 грн.;

сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту- 440,32 грн.:

сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту - 64,86 грн.

Просять стягнути солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 55 799.98грн, також стягнути судові витрати.

В судове засідання позивач не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача. На позові наполягають, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідачі в судове засідання не зявилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 525 ЦК України передбачено неможливість односторонньої відмови від виконання зобов'язання або його зміна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору, або встановлений законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року вбачається, що за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Згідно із частиною першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом, це узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України (постанова від 02 вересня 2015 року у справі №6-369цс15).

Суд встановив, що між публічним акціонерним товариством «АСТРА БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 300394021590015 від 22 грудня 2010року, відповідно до умов якого, Банк надав кредит відповідачеві ОСОБА_1 в сумі 64512грн., зі сплатою 15,8% річних за користування кредитом, строком погашення до 22 грудня 2015року. (а.с.7-17).

Згідно договору купівлі продажу прав вимоги, який укладено між ПАТ «АСТРА БАНК» та ПАТ «Дельта банк» 02 грудня 2013року , ПАТ «АСТРА БАНК» продав, ПАТ «Дельта Банк» купив права вимоги по кредитному договору № 300394021590015 від 22.12.2010р, позичальником якого є ОСОБА_1 (а.с.30-34).

Відповідно до ст. 512,513 ЦК України, кредитор у зобовязані може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Таким чином у позивача виникло право вимоги за кредитним договором № 300394021590015 від 22.12.2010р.

Відповідно до п. 2.5 кредитного договору погашення кредиту та нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісячно , до «22» числа кожного місяця протягом строку дії цього договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього договору в сумі 1562грн.

Пунктом 3.3.1 передбачено обовязок позичальника погашати щомісячно платіж згідно п.2.5 цього договору.

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено відповідальність позичальника у разі прострочення ним строків сплати чергового платежу визначеного в п.2.5 цього договору , а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1,6.4 цього договору, у вигляді пені в розмірі 0,5 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, але не виконував належним чином умови договору щодо погашення кредиту і процентів за ним у звязку з чим, станом на 26 січня 2016року виникла заборгованість за кредитом 22399,84грн, заборгованість по процентам 2584,49грн.

Позивачем також нарахована станом на 26 січня 2016року відповідачу пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в сумі 30310,48грн., Нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України 3%річних від простроченого тіла кредиту в сумі 440,32грн, 3%річних від прострочених процентів 64,84рн. (а.с.28-29).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно у позивача виникло право вимагати сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що 22 грудня 2010року з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 300394021590015 від 22 грудня 2010року, було укладено 22 грудня 2010року з відповідачем ОСОБА_2 договір поруки №300394021590015/П (а.с.18-19).

Відповідно до п. 1.2. , п.2.1 договору поруки поручитель зобовязується перед кредитором у повному обсязі відповідати по зобовязанням позичальника, які виникають з умов кредитного договору № № 300394021590015 від 22 грудня 2010року. Сторони визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за кредитним договором .

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і втрачає свою дію з моменту повного виконання забезпеченого ним зобовязання .

З урахуванням роз'яснень, викладених в п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», така умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем не може розглядатися як установлення строку дії поруки.

Отже, з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України, в даному випадку шестимісячного строку, для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6- 53 цс 14.

Кредитний договір між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено строком до 22 грудня 2015 року. Згідно умов договору погашення кредиту, відсотків передбачено щомісячними платежами. Згідно розрахунку заборгованості за кредитом (а.с.28) дата виникнення простроченої заборгованості 22.09.2014року. Останній платіж здійснений позичальником у період 22 серпня -21 вересня 2014року. З позовом до суду банк звернувся відповідно до штемпелю на поштовому конверті 04 лютого 2016 року, тобто поза межами 6 місяців, як то передбачено ст. 559ЦК України. Розрахунок заборгованості здійснений станом на 26 січня 2016року.

Таким чином сума заборгованості , яка підлягає до стягнення солідарно з відповідачів (боржника та поручителя) має обчислюватися з вересня 2015року, а сума заборгованості яка виникла станом до цього часу підлягає стягненню тільки з боржника ОСОБА_2.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, сума боргу за кредитним договором за період до вересня 2015 року дорівнює 17508,89грн. та складається з тіла кредиту в сумі 14892,54 грн., відсотків за користування кредитним коштами в сумі 2384,31грн., 3% річних за кредитом 198,06грн, 3% річних за відсотками 33,98грн., що підлягає до стягненню з позичальника. ОСОБА_2.

За період з вересня 2015 року заборгованість за кредитним договором дорівнює 7980,62 грн. та складається з тіла кредиту в сумі 7507,3грн, відсотків за користування кредитним коштами в сумі 200,18 грн. грн., 3%річних за кредитом 242,26грн, 3%річних за відсотками 30,88грн.,- підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Вимоги позивача щодо стягнення пені в загальній сумі 30310,48грн задоволенню не підлягають.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №300394021590015 від 22 грудня 2010р який доданий позивачем до позову, вбачається, що позивач нараховує пеню за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків починаючи з січня 2015р. (а.с.28)

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22-26).

Відповідно до положень ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р до зазначених населених пунктів належить м.Ясинувата.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із пунктом 28 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Ясинувата.

Позивачем пеня нарахована, починаючи з січня 2015року, таким чином є підстави для застосування вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378грн.(а.с.1) і витрати на оплату публікації оголошення в пресі про виклик відповідачів до суду в сумі 420грн (а.с.80) пропорційно до розміру задоволених вимог: з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати в сумі 1516,47грн, з ОСОБА_2 -281,47грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 223-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ПІН2283208108) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на розрахунковий рахунок №32079422901, МФО 321024, код ЕДРПОУ 34047020, заборгованість за кредитним договором № 300394021590015 від 22 грудня 2010року станом на 26 січня 2016року в сумі 7980 (сім тисяч девятсот вісімдесят )грн 62 коп., в тому числі заборгованість по кредиту в сумі 7507,3грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитним коштами в сумі 200,18 грн. грн., 3%річних за кредитом в сумі 242,26грн, 3% річних за відсотками в сумі 30,88грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1), на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на розрахунковий рахунок №32079422901, МФО 321024, код ЕДРПОУ 34047020, заборгованість за кредитним договором № 300394021590015 від 22 грудня 2010року станом на 26 січня 2016року в сумі 14892 (чотирнадцять тисяч вісімсот девяносто дві)грн. 54коп. , заборгованість по відсоткам за користування кредитним коштами в сумі 2384,31грн., 3% річних за кредитом в сумі 198,06грн, 3% річних за відсотками в сумі 33,98грн., також стягнути судові витрати в сумі 1516 (одна тисяча пятсот шістнадцять) грн 47коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати в сумі 281 (двісті вісімдесят одна)грн 47коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга; у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя: Т. Л. Панова