Постанова № 57285952, 19.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року № 876/3518/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Гользбергер А.П.

представника позивача - Аракчеєва Ю.Д.

представника відповідача - Гавришко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Червоноградводоканал» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області до Комунального підприємства «Червоноградводоканал» про стягнення коштів з рахунків у банку, -

встановив:

12.02.2015 ДПІ у м. Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася в суд із адміністративним позовом до КП «Червоноградводоканал» про стягнення з рахунків відповідача у банках податкового боргу з ПДВ в сумі 310123 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що станом на час звернення до суду у відповідача перед бюджетом наявний податковий борг з ПДВ в сумі 310123 грн, який виник на підставі самостійно задекларованих платником податкових зобов'язань за грудень 2014 року. Оскільки відповідач самостійно не погашає податковий борг, а вжиті податковим органом заходи щодо надіслання податкових вимог позитивного результату не дали, позивач просить стягнути цей податковий борг за рішенням суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 позов задоволено повністю.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційний вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції під час вирішення цієї справи не враховано того, що статтею 96 ПК України закріплено спеціальний порядок стягнення податкового боргу з комунальних підприємств, якого податковим органом не дотримано. Крім цього, суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги податкові вимоги від 27.12.2001 № 1/180 та від 28.01.2002 № 2/67, оскільки податковий борг за цими вимогами позивачем давно погашено.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив доводи апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити повністю.

Судом встановлено, що КП «Червоноградводоканал» 07.10.1999 зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Червонограді та є платником ПДВ.

Згідно поданої податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 20.01.2015 та уточнюючого розрахунку до неї від 04.02.2015 (а.с. 9-10), позивачем самостійно задекларовано податкові зобов'язання в сумі 309447 грн, а також штраф у зв'язку з самостійним виправленням помилок в сумі 676 грн.

Проте, внаслідок несплати відповідачем вказаних вище податкових зобов'язань та штрафних санкцій у нього утворився податковий борг в сумі 310123 грн, що підтверджується довідкою від 06.02.2015 № 905/555/13-13-25/10 (а.с. 7-8).

Також судом встановлено, що податковим органом надсилалися відповідачу перша податкова вимога № 1/180 від 27.12.2001 та друга податкова вимога № 2/67 від 28.01.2002 (а.с. 6).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки з матеріалів справи встановлено наявність у КП «Червоноградводоканал» податкового боргу в сумі 310123 грн, а вжиті податковим органом заходи щодо надіслання податкових вимог до позитивного результату не призвели.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Процедура стягнення податкового боргу з платника податку - комунального підприємства врегульована статтею 96 Податкового кодексу України.

На момент звернення до суду Податковий кодекс України не передбачав права податкового органу звертатись до суду із вимогою про стягнення податкового боргу з платника податку - комунального підприємства.

Такий висновок випливає з аналізу статті 96 Податкового кодексу України, у якій зазначено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як вбачається із матеріалів справи, КП «Червоноградводоканал» є комунальним підприємством Червоноградської міської ради, а тому, виходячи з наведених вище правових положень, звертаючись до суду з вимогою про стягнення податкового боргу з комунального підприємства податковий орган обрав невірний спосіб захисту права.

Суд першої інстанції не звернув увагу на встановлену статтею 96 Податкового кодексу України особливу процедуру стягнення податкового боргу з платника податку - комунального підприємства, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім цього, суд першої інстанції, прийнявши до уваги надані податковим органом першу та другу податкові вимоги за 2001-2002 роки, не дослідив їх належність та допустимість, з урахуванням того, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу, який виник за грудень 2014 року.

Так, згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, виходячи з наведених вище положень, для прийняття до уваги наданих позивачем податкових вимог за 2001-2002 роки необхідним є встановлення того, що податковий борг з моменту надіслання цих вимог не був погашений повністю, тобто жодного разу не зводився до нуля, а збільшувався.

З метою офіційного з'ясування обставин справи, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 15.03.2015 зобов'язав відповідача надати докази того чи зводився податковий борг позивача до нуля після надіслання йому вказаних вище податкових вимог.

На виконання вимог цієї ухвали позивачем надано облікову картку платника податків з ПДВ лише за період з 31.12.2014 по 31.12.2015, а відтак не доведено факт непереривання податкового боргу після надіслання відповідачу податкових вимог 2001-2002 років.

При цьому, своїм листом від 04.04.2016 № 1590/13-13-10-00-11 податковий орган повідомив, що податковий борг, який є предметом спору у цій справі, у повному обсязі погашено відповідачем.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови, якою у задоволенні відповідних позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Червоноградводоканал» задовольнити повністю.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 березня 2015 року у справі № 813/700/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 21.04.2016.