Ухвала суду № 57285912, 20.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1569/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спец комбінат» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області звернулися в суд з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спец комбінат» про стягнення заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за період з 01.01.2015 року по 25.03.2015 року у сумі 6893292,99 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено звірку позивача по сумах заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за період січень-березень 2015. За результатами зазначеного складено відповідний акт звірки розрахунків, а також протокол розбіжностей в показниках по розрахунках по списку №1 за січень-березень 2015 року та табличний додаток до зазначеного протоколу розбіжностей. Відповідно до вказаних документів сума розбіжності заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з січень-березень 2015 склала 6264771,21 грн.

Надаючи оцінку законності рішенню суду першої інстанції колегія суду виходить із наступного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 (надалі - Закон № 400/97-ВР) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-ІV), страхувальниками є роботодавці, а саме, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст. 15 Закону №1058-ІV встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з абз. 2 п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України №1058-ІV, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 (далі - Інструкція), визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем отримано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за січень-березень 2015 року. Зазначені розрахунки відповідач не оскаржував.

Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком суми заборгованості (станом на 25.03.2015 року), карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період 011.01.2015 по 25.03.2015, таблицею ДСП «Чорнобильський спец комбінат» 2015 рік, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, протоколами про призначення пенсій, розрахунками стажу, розпорядженнями на перерахунок пенсій, довідками про безпосередню зайнятість на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком №1.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач добровільно суму заборгованості не сплатив, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.04.2016 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.