Ухвала суду № 57285893, 19.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р. № 876/10072/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Гользбергер А.П.

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Негівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Негівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

20.05.2015 ОСОБА_7 звернувся в суд із адміністративним позовом до Негівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_5 у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його звернень від 02.06.2014 та від 09.02.2015, а також зобов'язати сільську раду розглянути ці звернення в установленому порядку та строки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_7 є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 та згідно рішення сільської ради від 25.12.1993 йому передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,85 га, з яких: 0,60 га ріллі, 0,25 га під подвір'ям, садом та будівлями. У зв'язку з виникненням із суміжним землекористувачем ОСОБА_5 конфлікту щодо меж земельної ділянки, позивач 02.06.2014 та повторно 09.02.2015 звернувся до відповідача із заявами про встановлення меж земельної ділянки позивача із земельною ділянкою ОСОБА_5 та твердих межових знаків. Однак, сільською радою всупереч ст. 158 ЗК України та Закону України «Про звернення громадян» його заяви не розглянуто, внаслідок чого допущено протиправну бездіяльність.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.09.2015 позов задоволено повністю.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що у процесі судового розгляду чітко встановлено, що сільською радою 24.06.2014 та 02.03.2015 надано відповіді на звернення позивача, а відтак висновки суду першої інстанції про допущення відповідачем протиправної бездіяльності є безпідставними. Крім цього, апелянт вказує на те, що зазначеними відповідями позивачу надано роз'яснення про відсутність підстав для повторного встановлення меж його земельної ділянки, оскільки такі були встановлені 01.12.1977 згідно свідоцтва на забудову садиби ОСОБА_7

У процесі апеляційного розгляду судом в порядку ст. 55 КАС України допущено заміну відповідача Негівську сільську раду на Верхнянську сільську раду об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, оскільки внаслідок добровільного об'єднання територіальних громад відповідно до рішення 20.08.2015 № 482-32/2015 Негівська сільська рада об'єдналася з рядом територіальних громад інших сіл Верхнянську об'єднану територіальну громаду.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представники позивача та третя особа у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили та просять залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які прибули у судове засідання, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 21.03.1991, яке зареєстроване в реєстрові книзі № 1 за № 144, ОСОБА_7 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 4).

Рішенням Негівської сільської ради від 25.12.1993 ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,85 га, з яких 0,60 га ріллі та 0,25 га під подвір'ям, садом, будівлями (а.с. 5-6).

04.06.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив вирішити наявний між ним та ОСОБА_5 спір щодо користування земельними ділянками, а саме встановити межі між їхніми земельними ділянками та межові знаки, повідомити про час та місце розгляду спору, а також для повного та всебічного розгляду питання залучити представників управління Держземагентства у Калуському районі (а.с. 7).

09.02.2015 позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою (а.с. 8).

Із матеріалів справи вбачається, що листами відповідно від 24.06.2014 № 108 та від 02.03.2015 № 28, які аналогічні за змістом, відповідач повідомив що межові знаки між земельними ділянками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було встановлено 01.12.1977, згідно свідоцтва на забудову садиби ОСОБА_7 Межі земельної ділянки і кути споруд визначив і передав забудовнику представник Калуської районної архітектури Корнійчук Ю.М. в присутності голови сільської ради Іщук Н.Г. та районного архітектора Мисюри. З огляду на викладене, сільська рада повідомила позивача про відсутність будь-яких підстав для зміни межових знаків.

Також із матеріалів справи встановлено, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.07.2013 по справі № 0908/4262/2012 скасовано рішення Негівської сільської ради від 20 червня 2012 року про затвердження акта земельної комісії про встановлення межових знаків (а.с. 47-49).

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що рішенням Калуського міськрайонного суду від 23.07.2013 по справі № 0908/4262/2012 скасовано рішення Негівської сільської ради від 20.06.2012 про затвердження акта земельної комісії про встановлення межових знаків, а відтак відповідач у відповідності до ст. 158 ЗК України та Закону України «Про звернення громадян» повинен розглянути звернення позивача з встановленням меж в натурі.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи постанову суду першої інстанції, зазначає таке.

Частинами 1, 3 статті 158 ЗК України визначено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Відповідно до ст. 159 цього Кодексу земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Згідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом частин 1-2 ст. 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, з аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що звернення громадян про вирішення земельного спору, які подані у порядку ст. 158 ЗК України, розглядаються у тижневий строк з дня подання заяви, про що повідомляються сторони спору. За результатами розгляду такої заяви на сесії сільської, селищної, міської ради приймається відповідне рішення.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, звернення позивача, які у відповідача зареєстровані 04.06.2014 за № 28 та 12.02.2015 за № 2, не були винесені на розгляд сесії сільської ради та за їх наслідками жодного рішення не прийнято. Натомість такі звернення вирішені одноосібно сільським головою, який за своїм підписом надав відповідні відповіді від 24.06.2014 № 108 та від 02.03.2015 № 28.

Посилання апелянта на відсутність необхідності встановлення меж спірної земельної ділянки, з огляду на те, що такі встановлені 01.12.1977 згідно свідоцтва на забудову садиби ОСОБА_7, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.07.2013 № 0908/4262/2012, яке 03.08.2013 набрало законної сили, встановлено, що згідно висновку Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 03.04.2013 № 04-01/1137, площі земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не відповідають тим розмірам площ, що їм виділялися та що на земельній ділянці позивача, окрім його житлового будинку, розміщено ще і фундамент гр. ОСОБА_5

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Негівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2015 року у справі № 345/1922/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 20.04.2016.