Ухвала суду № 57285871, 20.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/5221/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання дій протиправними та стягнення пені,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - ТОВ "Васт-Транс") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - ГУ ДКС України у Київській області) про визнання протиправними дій щодо порушення термінів відшкодування бюджетної заборгованості за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 36906,00 грн.; стягнення з Державного бюджету України пені на рівні 120% облікової ставки Національного банку України у розмірі 4489,39 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо порушення термінів відшкодування позивачу бюджетної заборгованості за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 36906,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України у розмірі 4489,39 грн. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову ДПІ у Києво-Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 20.05.2015 р. ТОВ «Васт-Транс» направило до ДПІ у Києво-Святошинському районі електронною поштою пакет документів: податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 36906,00 грн.

Такі документи згідно квитанції №2 наявної в матеріалах справи, отримані ДПІ у Києво-Святошинському районі 20.05.2015 р. та зареєстровані за №9101359328.

Згідно даних такої податкової декларації, податкові зобов`язання позивача складають 74455,00 грн., податковий кредит - 111361,00 грн.; від'ємне значення 36906,00 грн.; бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає 36906,00 грн.

ДПІ у Києво-Святошинському районі складено та направлено позивачу повідомлення від 05.06.2015 р. №710/10/10-13-15-01 у якому вказано, що позивач не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 цієї статті у зв`язку з наявністю у нього податкового боргу у сумі 2326,18 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що доказів проведення камеральної перевірки відповідачем суду не надано. При цьому, як встановлено судом першої інстанції та не оскаржується ДПІ у Києво-Святошинському районі, акт про порушення за результатами камеральної перевірки податкової декларації ТОВ "Васт-Транс" з ПДВ за квітень 2015 року, відповідачем не складався та не направлявся позивачу.

За таких обставин вважається, що порушення з боку позивача були відсутні, тому такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Щодо посилання ДПІ у Києво-Святошинському районі на наявність у позивача податкового боргу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів складення та вручення позивачу податкового повідомлення-рішення щодо заборгованості на суму 2326,18 грн., тобто дотримання процедури визначення та узгодження грошового зобов'язання.

Відповідачем не надано суду жодних розрахунків та документів, які б підтверджували, з якого податку та за який період у позивача виник такий, на його думку борг. Обставин, що унеможливлюють надання суду таких документів не повідомлено.

Тому твердження відповідача про наявність у ТОВ "Васт-Транс" податкового боргу на таку суму станом на 05.06.2015 р., - відсутні.

Посилання відповідача на наявність у позивача фактичної заборгованості не свідчить про наявність у нього податкового боргу, оскільки його виникненню передує процедура узгодження грошового зобов'язання, що передбачена нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму заборгованості бюджету 36906,00 грн., з 17.06.2015 р. по 20.10.2015 р. на суму 4489,39 грн.

При цьому, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 р. у справі №21-131а14.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 р. в задоволенні клопотання ДПІ у Києво-Святошинському районі про звільнення від сплати судового збору - відмовлено та відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі. Станом на 20.04.2016 р. судовий збір заявником апеляційної скарги не сплачено, тому він підлягає стягненню судом в розмірі, встановленому ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", - 2679,60 грн. (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви). Згідно із ч. 1 ст. 9 цього Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 679,60 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.

Повний текст ухвали складено 20.04.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Земляна Г.В.