Постанова № 57285789, 21.04.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/3736/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Циганій С.І.,

суддів: Войтовича І.І., Кисильової О.Й.,

при секретарі: Пономаренко М.М.,

представника позивача - ОСОБА_1, представників відповідача - Кучерявого О.С., Мицкана І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

07.12.2015р. ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Головного управління національної поліції України в Херсонській області, в якому з урахуванням уточнених вимог просив визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України в Херсонській області №411 о/с від 06.11.2015р., яким ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ, а саме з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарного посту №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів забезпечення супроводження УМВС (м.Херсон); поновити ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарного посту №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів забезпечення супроводження УМВС (м.Херсон) з 06.11.2015р.; зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, а у випадку його ліквідації до фактичного виконання рішення суду Міністерство внутрішніх справ України, розглянути рапорт поданий ОСОБА_4 про звільнення за пунктом 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у звязку із виявленням бажання проходити службу в поліції; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_4 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну полінію», у Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області та видати відповідний наказ з цього приводу; стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, а у випадку відсутності достатніх коштів або у випадку ліквідації з Міністерства внутрішніх справ України, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом УМВС в Херсонській області від 06.11.2005р. №411о/с позивача незаконно звільнено з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу обслуговування стаціонарного поста №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м.Херсон) за скороченням штатів. При звільненні йому не пропонувались вакантні посади у новоствореної патрульної поліції Головного управління національної поліції України в Херсонській області, хоча він мав переважне право на залишення на посаді та не відмовлявся від проходження служби в поліції. В зв'язку з тим, що фактично йому безпідставно відмовлено у прийнятті на роботу до патрульної поліції ГУ національної поліції в Херсонській області, позивач просить задовольнити його позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідачів заперечували проти позову, зазначаючи, що в зв'язку із ліквідацією територіальних органів МВС у роботодавця відсутній обов'язок працевлаштування позивача у новоствореному територіальному органі національної поліції. Відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VII працівники міліції, які не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Враховуючи, що позивач не скористався своїм правом на подачу заяви про бажання проходити службу в органах поліції у встановлений законом строк, відповідачі просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 15.08.2005р.

Позивача звільнено наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015р. за №411о/с, згідно з пунктами 10 та 11 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивача звільнено у запас Збройних Сил України за п.63 "г" (через скорочення штатів) з посади інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарного поста №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон).

Згідно з ч.1 ст.8 Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення №114).

Відповідно до п.63 "г" Положення №114 звільнення осіб рядового і молодшого начальницького складу зі служби провадиться через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

З 07.11.2015р. втратив чинність Закон № 565-ХІІ, та набрав законної сили Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VIІI, згідно зі ст.1 якого Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Таким чином, позивач попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу вимог закону.

Приписами пунктів 9, 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що Законом №580-VIII передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

При цьому, суд зазначає, що УМВС у Херсонській області має дотримуватись процедури звільнення, що встановлена Положенням №114, яке не втратило сили та є спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини.

Зокрема, звільненню має передувати процедура атестації працівника, як це передбачено п.47 Положення №114 та п.1 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.03.2005р. №181, з метою встановлення можливості подальшого використання на службі.

Проте, звільненню позивача не передувало проведення атестації, жодної посади для подальшого проходження служби йому не було запропоновано. Відтак, УМВС у Херсонській області належним чином не була з'ясована можливість використання позивача для подальшого проходження служби.

Суд зазначає, що висновки управління МВС у Херсонській області, щодо відсутності у позивача бажання проходити службу в органах поліції ґрунтуються лише на формальній констатації факту відсутності його рапорту про звільнення в зв'язку із переходом на службу в поліцію.

Пояснення представника УМВС у Херсонській області, що такий рапорт позивач мав подати до керівництва УМВС, не підтверджується жодною нормою Закону №580-VIІI, на застосуванні якого наполягають відповідачі при розгляді даного спору. Зокрема, цим Законом не вказано в якій спосіб працівники міліції мають виявити бажання проходити службу в поліції та до якого органу (міліції або поліції) повинні звертатися.

Також, є непідтвердженими доводи вказаного представника відповідача про те, що серед працівників міліції, в т.ч. і позивачу, доводилось про необхідність складання таких рапортів в разі наявності бажання продовжувати службу в органах МВС.

До того ж, направлення позивачем, як діючим працівником міліції, заяви до органу поліції про прийняття на службу відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI, виключається обставинами звільнення позивача (06.11.2015р.) ще до часу утворення територіального органу поліції у Херсонській області (07.11.2015р.).

Суд звертає увагу, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28.10.2014р. у справі №21-484а14, від 19.01.2016р. № 810/1783/13а.

Враховуючи, що ліквідація територіальних органів міліції відбулась з одночасним створенням територіальних органів поліції з наділенням останніх повноваженнями ліквідованих установ, суд приходить до висновку, що держава в особі роботодавця має обов'язок працевлаштувати працівників у новоствореній установі.

Аналіз наведених обставин в їх сукупності дає підстав для висновку про незаконність звільнення позивача.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, порушене право ОСОБА_4 має бути відновлено шляхом визнання протиправним та скасування наказу про звільнення за скороченням штатів.

Щодо стягнення з УМВС України в Херсонській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацом 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року №6-648цс15.

Надана УМВС України в Херсонській області довідка №195 від 21.04.2016р. про грошове забезпечення за 2015р., що видана ОСОБА_4 не дає можливості суду здійснити передбачений розрахунок самостійно, оскільки в даній інформації не міститься детальний розрахунок заробітної плати за два місяці, які передували звільненню, а відповідач так і не надав суду дану інформацію.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу, починаючи із 06.11.2015р. по день поновлення на роботі, відповідно, позовні вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Вимога позивача про поновлення ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарного посту №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів забезпечення супроводження УМВС (м.Херсон) з 06.11.2015р. не підлягає задоволенню, оскільки УМВС України в Херсонській області ліквідовано, а його повноваження передані Головному управлінню Національної поліції України в Херсонській області.

Вимога позивача, щодо зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, а у випадку його ліквідації до фактичного виконання рішення суду Міністерство внутрішніх справ України, розглянути рапорт поданий ОСОБА_4 про звільнення за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в поліції не підлягають задоволенню, оскільки УМВС України в Херсонській області ліквідовано, а його повноваження передані Головному управлінню Національної поліції України в Херсонській області.

Також суд зазначає, що задоволення позову в частині скасування наказу про звільнення передбачає дотримання відповідачами процедури звільнення в зв'язку із переводом, в т.ч. пропонування вакантних посад в органі поліції.

З метою повного поновлення прав особи, яка звернулась за судовим захистом, суд дійшов висновку про необхідність також зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_4 для зайняття посади у відповідності до п.9 розділу ХІ прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про національну поліцію" у Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області.

Частиною першою ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною першою ст.162 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд робить висновок, що управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області не надано беззаперечних письмових доказів на підтвердження своєї позиції, суд дійшов висновку, що наказ в частині звільнення ОСОБА_4 органів внутрішніх справ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому, адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду про присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 11, 14, 69-71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ управління МВС України в Херсонській області №411о/с від 06.11.2015р. в частині звільнення ОСОБА_4 з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу обслуговування стаціонарного поста №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м.Херсон) за скороченням штатів.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_4 для зайняття посади у відповідності до п.9 розділу ХІ прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про національну поліцію" у Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області.

Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015р. по 21.04.2016р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати".

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Постанова в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 квітня 2016 р.

Головуючий суддя Циганій С.І.

Суддя Войтович І.І.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 12.3