Постанова № 57285552, 20.04.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 р. Справа №805/100/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя: Куденков К.О.

секретар судового засідання: Притула С.С.

за участю:

позивача: не з'явився

представника відповідача-1: ОСОБА_1

представника відповідача-2: не з'явився

третьої особи: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни (надалі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-2) про, з урахуванням заяви про часткову зміну позовних вимог: - визнання протиправним та скасування наказу відповідача-1 №204 від 09.11.2015р. «Про визнання правочинів нікчемними» в частині визнання нікчемним правочину (транзакції) з внесення позивачем 09.07.2015р. на власний банківській рахунок у Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. із призначенням платежу: «внесення коштів на власний рахунок»; - зобов'язання відповідача-1 надати до відповідача-2 додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, за рахунок включення до їх числа позивача, яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2016р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк» (надалі - ПуАТ «Радикал Банк»).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.07.2015р. було укладено договір банківського рахунку №18589/П-1 та внесено 200 000,00 грн. на відповідний рахунок. У наступному, позивачу було відмовлено у включенні до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з визнанням нікчемним правочину (транзакції) з внесення 09.07.2015р. на банківський рахунок позивача у ПуАТ «Радикал Банк» грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн. Позивач вважає, що рішення про визнання вказаного правочину (транзакції) нікчемним є безпідставним та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що відповідачами не надано доказів на підтвердження нікчемності вказаного правочину (транзакції). Позивач вказує, що протиправність спірного рішення вказує на наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання подати додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення до їх числа позивача.

Також, у наданих додаткових поясненнях позивач посилається на те, що грошові кошти були внесені в операційний час банку, вирок у кримінальній справі - відсутній, а грошові кошти були внесені до запровадження тимчасової адміністрації. Крім того, позивач вважає, що: п.1 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не підлягає застосуванню; відповідачами не надано доказів, які підтверджують те, що внаслідок вчиненої позивачем транзакції банк став неплатоспроможним або виконання грошових зобов'язань банку перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, що виключає ознаки нікчемності, які визначені п.2 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; проведення транзакції одночасно з відображенням інших транзакцій, які здійснені в одній касі банку одним касиром - не є обставиною для визнання нікчемним правочину з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач звертає увагу на відсутність судового рішення про визнання недійсним договору банківського рахунку.

Відповідач-1 надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач-1 зазначає, що 09.07.2015р. в Дніпропетровському відділені ПуАТ «Радикал Банк» було відкрито 36 поточних рахунків в проміжок часу між 16 год. 25 хв. та 17 год. 05 хв. з документальним оформленням внесення готівки на загальну суму 7 073 531,00 грн., які були прийняті і внесені одним і тим самим касиром, що є фізично неможливим. Відповідач-1 вважає, що у спірних правовідносинах позивачу була надана перевага перед іншими кредиторами банку. Також, відповідач-1 вважає, що оскільки рішення про визнання нікчемним правочину (транзакції) з внесення позивачем 09.07.2015р. на власний банківський рахунок грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. є законним та обґрунтованим, вимога позивача про зобов'язання надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію є безпідставною.

Відповідач-2 письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Позивач та його представник, представник відповідача-2 до судового засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у судовому засіданні адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача-1 та третьої особи, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Згідно з копією паспорту громадянина України НОМЕР_1, виданого 05.02.2004р. Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1

До суду надана копія договору банківського рахунку №18589/П-1 від 09.07.2015р., який укладено між ПуАТ «Радикал Банк» (Дніпропетровське відділення №3) та позивачем щодо відкриття поточного рахунку НОМЕР_2.

Також, до суду надана копія квитанції №13030 від 09.07.2015р., в якій зазначено, що платником «Лінченко Андрій Васильович» внесено 200 000,00 грн. на рахунок НОМЕР_2 (з рахунку НОМЕР_4), отримувач - ОСОБА_2, призначення платежу «Внесення коштів на власний рахунок».

У копії вказаного договору та копії вказаної квитанції зазначено, що вони видані головним економістом ОСОБА_4

Відповідно до виписки з рахунку НОМЕР_2 вказана транзакція була проведена 09.07.2015р. о 16 годині 25 хвилині 06 секунд.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015р. №130, на підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015р. №452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних», вирішено розпочати з 10.07.2015р. процедуру виведення ПуАТ «Радикал Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Згідно з відомостями з офіційного інтернет-представництва Національного Банку України (http://www.bank.gov.ua/files/Licences_bank/319111.pdf), 09 листопада 2015 року відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПуАТ «Радикал Банк».

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.11.2015р. №203, на підставі постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015р. №769 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк»», вирішено розпочати процедуру ліквідації ПуАТ «Радикал Банк» з 10.11.2015р по 09.11.2017р. включно, з відшкодуванням з боку Фону коштів за вкладами фізичних осіб.

Також, вказаним рішенням призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПуАТ «Радикал Банк» Савельєвій Анні Миколаївні на два роки з 10.11.2015р. по 09.11.2017р.

Відповідно до п.1 наказу відповідача-1 №204 від 09.11.2015р. визнано такими, що є нікчемними відповідно до ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (транзакції в системі АБС Б2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси Банку 09.07.2015р. поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також транзакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси Банку 09.07.2015р. за одним й тим самим часом проведення транзакції в одній касі одним і тим же касиром), які пов'язані з вкладними (депозитними) операціями за договорами банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб в ПуАТ «Радикал Банк», згідно з додатком №1 до наказу.

До суду наданий витяг з вказаного додатку, з якого вбачається, що до нього включено транзакцію з поповнення рахунку позивача НОМЕР_2 з рахунку НОМЕР_4 на суму 200 000,00 грн., яка була здійснена 09.07.2015р. о 16 годині 25 хвилині.

Також, у вказаному витязі наведені інші транзакції (в АБС Б2 щодо внесення коштів на поточний рахунок клієнта через касу Банку одночасно з відображенням інших транзакцій, здійснених в одній касі Банку одним касиром) з рахунку НОМЕР_4 щодо перерахування 31 іншими особами, у тому числі ОСОБА_5, на інші рахунки по 200 000,00 грн. о 16 годині 25 хвилині.

З копії витягу з виписки по рахунку 10027001036 каса Дніпропетровського відділення №3 за 09.07.2015р. вбачається, що 09.07.2015р. в 17 год. 05 хв. по поточному рахунку НОМЕР_3 проведена транзакція по видачі коштів ОСОБА_6 на суму 7 073 531,00 грн. після того як о 16 год. 25 хв. на користь 32 осіб, у тому числі позивача, о 17 год. 03 хв. на користь однієї особи та о 17 год. 05 хв. на користь 3 осіб вносені кошти на загальну суму 7 073 531,00 грн. При цьому, всі вказані транзакції на суму 200 000,00 грн. крім транзакції за №34 на суму 73 531,00 грн.

До суду надано відповідну виписку з рахунку НОМЕР_3 ОСОБА_6 щодо видачі коштів у розмірі 7 073 531,00 грн. з рахунку.

Відповідно до копії заяви позивача від 23.11.2015р. до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПуАТ «Радикал Банк», ОСОБА_2 просить внести його до реєстру виплат на отримання гарантованого платежу.

Вказана заява отримана ПуАТ «Радикал Банк» 24.11.2015р.

До суду надана копія акта від 07.10.2015р., який затверджено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПуАТ «Радикал Банк» Савельєвою А.М., та в якому зазначено, що з використанням сортувальника банкнот SBM SB-1050 зафіксовано хронометраж часу необхідного для прийому і перерахунку грошових коштів в обсязі 200 000,00 грн., а саме: купюрами номіналом по 100 грн. - протягом 3 хвилин 20 секунд; купюрами номіналом по 200 грн. - протягом 1 хвилини 40 секунд, купюрами номіналом по 500 грн. - протягом 0 хвилин 40 секунд.

Листом від 23.03.2016р. №5514/125/23/2-16 слідче управління Головного управління Національної поліції України повідомляє відповідача-1 про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100000000504 відомостей щодо виявлених фактів протиправної діяльності з боку службових осіб ПуАТ «Радикал Банк», а саме: протягом 2015 року службові особи ПуАТ «Радикал Банк» зловживаючи своїм службовим становищем, діючі всупереч інтересам ПуАТ «Радикал Банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з порушенням ряду нормативних актів НБУ та ПуАТ «Радикал Банк», шляхом проведення банківських операцій з перерахування грошових коштів з рахунків вкладників та клієнтів банку, сума яких перевищувала гарантовані 200 000,00 грн., на рахунки фізичних осіб, відкритих в банку протягом 2015 року, а також щодо дострокового припинення депозитних договорів фізичних осіб розтратили грошові кошти ПуАТ «Радикал Банк» в особливо великому розмірі, з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній до 12.08.2015р., визначено, що вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній з 12.08.2015р., визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній до 12.08.2015р. встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції Закону України № 629-VIII від 16.07.2015 встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом

Частиною другою ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.27 вказаного Закону, встановлено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частинами 1 та 2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній з 12.08.2015р. встановлено, що фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.38 вказаного Закону, в редакції чинній до 12.08.2015р. встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Таким чином, прийняття на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій та укладання правочину, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку - є підставою вважати такі правочини нікчемними.

Частиною першою ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави

У відповідності до абзацу першого ч.1 та ч.3 ст.216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

При цьому, статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до п.1.17 підрозділу «1. Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу «IV. Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №174, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011р. за №790/19528, передбачено, що за операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формується та роздруковується відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) на паперовому носії, який видається клієнту. За операціями з видачі готівки із застосуванням банкомата формується і роздруковується чек банкомата на вимогу клієнта.

У відповідності до п.2.7 та п.2.9 підрозділу «2. Приймання готівки» розділу «IV. Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні передбачено, що банк (філія, відділення) приймає від клієнтів готівку в операційну касу так: банкноти шляхом суцільного поаркушного перерахування, монети - за кружками.

Банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

З позовної заяви вбачається, що на підтвердження фактичного внесення коштів у сумі 200 000,00 грн. надана копія квитанції №13030 від 09.07.2015р.

Проте, з наданих до суду доказів вбачається, що вказана квитанція була роздрукована одночасно з проведенням в цій касі, протягом хвилини, інших 31 транзакцій з поповнення рахунків по 200 000,00 грн. (в межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми), які у наступному були визнані нікчемними. Тобто, протягом хвилини касир мала прийняти кошти від 32 осіб по 200 000,00 грн., здійснити заходи щодо перевірки та перерахунку цих коштів, та роздрукувати всім цим особам відповідні квитанції.

Суд зазначає, що наявність формально оформлених (складених) документів щодо залучення грошових коштів не може слугувати підставою для твердження по фактичне залучення коштів за такими документами за відсутністю факту реального здійснення транзакцій.

Встановлення такої обставини, як проведення через рахунок каси протягом однієї хвилини 32 транзакції по 200 000,00 грн. щодо залучення коштів від фізичних осіб свідчить про нереальність фактичного залучення на користь позивача коштів у розмірі 200 000,00 грн. за квитанцією №13030 від 09.07.2015р.

Також, суд зазначає, що такі обставини як відсутність судового рішення про визнання недійсним договору банківського рахунку, проведення транзакції протягом операційного час банку, відсутність вироку у кримінальній справі та внесення грошових коштів до запровадження тимчасової адміністрації не спростовують правомірність визнання відповідачем-1 нікчемним правочину (транзакції) з підстав відсутності факту реального залучення коштів.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній з 12.08.2015р. встановлено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідач-1 правомірно прийняв спірний наказ в частині визнання нікчемною транзакції правочину (транзакції) з внесення 09.07.2015р. на банківській рахунок позивача у Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» грошових коштів у сумі 200 000,00 грн.

При цьому, в межах спірних правовідносин суд не розглядає питання визнання дійсним або недійсним правочину, а перевіряє дії, рішення бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

У зв'язку із наведеним, суд вбачає відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу відповідача-1 №204 від 09.11.2015р. в частині визнання нікчемним правочину (транзакції) з внесення 09.07.2015р. на банківській рахунок позивача у ПуАТ «Радикал Банк» грошових коштів у сумі 200 000,00 грн. та зобов'язання відповідача-1 надати до відповідача-2 додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення до їх числа позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 20 квітня 2016 року, складання постанови у повному обсязі - 21 квітня 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.