Ухвала суду № 57285084, 20.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17002/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Самсонова М.М., за участю сторін: представника відповідача Зайцева О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

14.08.2015 р. ОСОБА_3 подано до суду адміністративний позов до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на його лист № 2 від 09 червня 2015 року, про зобов'язання відповідача повторно розглянути лист № 2 від 09 червня 2015 року та надати відповідь на поставлені ним у листі запитання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не надав йому відповідь на його звернення від 09 червня 2015 р., як то передбачено положеннями Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2015 р. позовні вимоги задоволено частково, суд першої інстанції застосовуючи положення ст.11 КАС України постановив: визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо ненадання платнику податків ОСОБА_3 інформації на лист № 2 від 09 червня 2015 року, зобов'язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути лист ОСОБА_3 № 2 від 09 червня 2015 року, у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян». У решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у наданні запитуваної інформації є безпідставною та не ґрунтується на вимогах Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2015 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач просив надати інформацію, яка належить до інформації з обмеженим доступом, тому подана ним заява повинна розглядатися по Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Державної фіскальної служби України з інформаційним запитом № 1 про отримання інформації щодо результатів розгляду скарг платників податку в порядку ст. 56 Податкового Кодексу України стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, винесених органами Міністерства доходів та зборів/Державної фіскальної служби України протягом 2011-2014 років у формі таблиці згідно Додатку 1 до цього листа. Вказане звернення складено з посиланням на положення Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про звернення громадян».

23.04.2015р. ОСОБА_3 звернувся з іншим інформаційним запитом № 2 про отримання інформації щодо результатів розгляду скарг платників податку в порядку ст. 56 Податкового Кодексу України стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, винесених органами Міністерства доходів та зборів/Державної фіскальної служби України протягом 2011-2014 років у формі таблиці згідно Додатку 1 до цього листа.

Вказане звернення також було складено відповідно до положень Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про звернення громадян».

22.05.2015р. Державною фіскальною службою України на звернення позивача (вх.№ Х/2503 від 23.04.2015р.) була надана одна відповідь за № 4824/Х/99/99-10-04-02-14 (а.с.15).

09.06.2015р. позивач, з посиланням, що ним була отримана відповідь відповідача від 22.05.2015 року № 4824/Х/99-99-10-04-02-14, повторно звернувся до відповідача з інформаційним запитом № 2 від 09.06.2015р. (а.с.9).

Вказане звернення складено відповідно до положень Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про звернення громадян».

Позивач у запиті просив надати:

- інформацію щодо результатів розгляду скарг платників податків в порядку ст. 56 Податкового кодексу України стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, винесених органами Міністерства доходів та зборів/Державної фіскальної служби України протягом 2011-2014 років у формі таблиці згідно Додатку № 1 до цього листа;

- інформацію щодо суб'єктного складе платників податків щодо яких були винесені податкові повідомлення-рішення у звітному 2014 році (13375 справ згідно додатку до листа ДФС України № 4824/Х/99-99-10-04-02-14 від 22 травня 2015 року) у форматі таблиці згідно Додатку 2 до цього листа.

Відповдіач листом від 08.07.2015 року № 6625/Х/99-99-10-01-05-17 повідомив позивача про наступне, що органи ДФС України згідно з чинним законодавством можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише у межах та у спосіб, передбачений Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а також Податковим кодексом України. Запитувана заявником інформація щодо платників податків є інформацією з обмеженим доступом, а тому її надання можливе лише у передбачених законом випадках. Запитувачу може бути надана лише публічна інформація, до якої, зокрема, належать статистичні дані у знеособленому вигляді, а саме: кількість проведених перевірок, кількість прийнятих рішень за результатами перевірок, в тому числі кількість оскаржених в апеляційному/судовому порядку, кількість прийнятих рішень про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами їх розгляду (а.с.13).

Вказане звернення було розглянуто відповідачем відповідно до положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних».

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (надалі Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 19 Закону № 393 визначені обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, зокрема об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Статтею 20 Закону № 393 передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, -невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Закон України «Про інформацію» (надалі - Закон № 2657) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2657 кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Законом України "Про доступ до публічної інформації" (надалі Закон №2939) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав відповідь позивачу на його інформаційний запит № 2 від 09.06.2015р. у порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Проте, аналізуючи зміст відповіді відповідача від 08.07.2015 року № 6625/Х/99-99-10-01-05-17 вбачається, що відповідь не розглядалась, не складалась, отже, і не надавалась відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян». Відповідь відповідача не має посилань на норми Закону України «Про звернення громадян», що є порушенням, оскільки позивач звернувся за отриманням інформації відповідно і до цього Закону.

Вказані обставини апелянтом не спростовано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач протиправно не надав відповідь позивачу у порядку Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян».

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням зазначеного доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст ухвали виготовлено 21.04.2016р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 р. залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.