Ухвала суду № 57285031, 14.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 678/59/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Ходоровський І.Б.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

14 квітня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

за участю: секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Роюк Вікторії Юріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 31 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити пенсію,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд позовом до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області (далі УПФУ в Летичівському районі) про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити пенсію.

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 31 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні позивач заперечував щодо задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_1, виданого 30.12.1992 року Хмельницькою облдержадміністрацією та перереєстрованого 05.06.1997 року, ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).

В жовтні 2015 року позивач звернувся до УПФУ в Летичівському районі з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Листом від 03.11.2015 року № 8065/02 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії, посилаючись на те, що в документах поданих разом з завою про призначення пенсії відсутня інформація про конкретну кількість днів виїзду у населений пункт зони відчудження.

Вказана відмова слугувала підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем доказами доведено його право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-12 умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12 від 28.02.1991 року (далі Закон № 796-12), цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Статтею 9 Закону № 796-12 встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Відповідно до статті 10 Закону №796-12, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До ІІ категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (пункт 2 статті 14 Закону №796-12 ).

Згідно частини 1 статті 15 Закону № 796-12, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 55 Закону №796-12 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-15 (далі Закон №1058-15) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років і страхового стажу не менше 15 років.

Згідно частини 1 статті 65 Закону №796-12 документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій; порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 4 ст.65 Закону № 796-12).

Безпосередньо такий порядок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" й відповідно до п.10 вказаного Порядку посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі, зокрема, одного з таких документів: посвідчення про відрядження в зону відчуження; військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(зареєстрований в Мін'юсті 27 грудня 2005 року за № 1566/11846) з урахуванням змін, внесених постановою Правління Пенсійного Фонду України від 15 жовтня 2009 року №23-1 (далі - Порядок).

В пункті 7 Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що для призначення пільгової пенсії, передбаченої ст.55 Закону № 796-12 необхідною умовою є підтвердження первинними документами відомостей щодо тривалості періоду роботи у зоні відчуження з зазначенням населених пунктів де працювала особа з моменту аварії.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження перебування в зоні ЧАЕС позивачем надано наступні документи:

-копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серія НОМЕР_1 від 30 грудня 1992 року, з відміткою "перереєстровано".

-трудову книжку серії НОМЕР_2, в якій міститься запис, що ОСОБА_2 в період з 17 січня 1986 року по 26.03.2004 року працював водієм третього класу на вантажний транспорт категорії «С» у Летичівське АТП-22037 (Летичівське автопідприємство 16842 Хмельницького обласного управління автомобільного транспорту);

-копію наказу № 60 Летичівського АТП- 22037 від 08 серпня 1986 року, про відрядження водія ОСОБА_2 в Чорнобильський район Київської області з автомобілем ІЖ 27-15 по обслуговуванню будбригади на строк з 09 серпня по 23 серпня 1986 року;

-довідку № 19, видану Міністерством автомобільного транспорту Української РСР Зводної автоколони №1 на будівництві автодороги Зелений Мис--Чорнобиль про те, що ОСОБА_2 в період з 10 серпня по 21 серпня 1986 року працював на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в тому числі 12 днів на будівництві автодороги Зелений Мис--Чорнобиль;

-уточнені списки учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1990 роках, наданими Хмельницьким територіально-виробничим обєднанням автомобільного транспорту для Української державної корпорації автомобільного транспорту за вих.№ 2/1-81-331 від 25 грудня 1991 року, в яких ОСОБА_2 значиться за № 14;

-довідку, видану Летичівським автотранспортним підприємством 16842 від 15 жовтня 1992 року № 159, відповідно до якої ОСОБА_2 з 10 по 21 серпня 1986 року був командирований в зону ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і знаходився на будівництві автодороги Зелений Мис-Чорнобиль (наказ №60 від 08 серпня 1986 року). Проживав в Зеленому Мисі Київської області та отримав підвищену заробітну плату в трьохкратному розмірі 105 руб. 19 коп.;

-грамоту, якою ОСОБА_2 нагороджений Летичівською районною державною адміністрацією та районною радою, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії;

-лист Відомчого архіву Міністерства інфраструктури України від 24 липня 2015 року вбачається №27 з якого вбачається, що в архіві зберігаються списки працівників, які були у відрядженні в 1986-1987-1988 роках для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, надані Хмельницьким територіально-виробничим обєднанням автомобільного транспорту від 25 листопада 1990 року. У списку Летичівського АТП 16842 на стор. 102 за порядковим номером 14 значиться ОСОБА_2

Також судом першої інстанції під час розгляду справи в відкритому судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_4, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АСЕ І категорії (посвідчення Серія НОМЕР_3) та якому з 19.08.2011 року призначено пенсію інваліда І групи, постраждалого від аварії на ЧАЕС (пенсійне посвідчення НОМЕР_4) показав, що був начальником звідної автоколони №1 і прибув для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 25 липня 1986 року. Спочатку його водієм був ОСОБА_7, а йому на зміну прибув ОСОБА_2, який працював на автомобі ІЖ 2715 та перебував в зоні відчудження з 10 серпня по 21 серпня 1986 року. Автодорога Зелений Мис-Чорнобиль проходила через населені пункти Опачичі, Городище, які знаходились в 30-кілометровій зоні відчуження. В'їжджаючи в зону відчуження отримували маски і захисні костюми, а при виїзді автомобілі повністю дезінфіковували, постійно брали аналізи крові і вимірювали кількість отриманого опромінення, мали посилене харчування.

Свідок ОСОБА_7, який в період з 31.07.1986 року по 13.08.1986 року був зайнятий на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою Летичівського АТП 16842 №20 та уточненими списками учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1990 роках, наданими Хмельницьким територіально-виробничим обєднанням автомобільного транспорту для Української державної корпорації автомобільного транспорту за вих.№ 2/1-81-331 від 25 грудня 1991 року показав, що працював водієм в Летичівському АТП і був командирований в зону ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де перебував в період з 30 липня по 15 серпня 1986 року та працював на будівництві автодороги Зелений Мис-Чорнобиль. Йому на заміну, 12 серпня 1986 року прибув ОСОБА_2 і вони ще кілька днів працювали разом. Позивач був водієм начальника звідної автоколони ОСОБА_4 Вони проживали на території добровільної зони відчуження, а дорога Зелений Мис--Чорнобиль, до будівництва якої їх було задіяно, проходила через населені пункти Іванівка, Опачичі, Городище, які знаходились в зоні відчуження, декілька разів вони були в Чорнобилі. При в'їзді в зону відчуження отримували маски і захисні костюми, а при виїзді автомобілі повністю дезінфіковували.

Згідно Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", населені пункти Іванівка, Опачичі, Городище, Чорнобиль входять до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, а саме: до зони відчудження.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне:

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. N 135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень" Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київською та Севастопольській міським державним адміністраціям утворено тимчасові комісії, яким здійснювалась перевірка правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".

Тимчасові комісії розглядають первинні документи, на підставі яких видано посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", заслуховують пояснення громадян, представників державних органів, громадських організацій, перевіряють інші докази (пункт 1 Постанови).

Відповідно до п.3 вказаної Постанови, у посвідченнях, щодо правильності видачі яких немає сумнівів, на правій сторінці по діагоналі зліва направо ставиться штамп червоного кольору "перереєстровано" і на вільному місці сторінки робиться запис про дату перереєстрації за підписом заступника керівника, який скріплюється печаткою.

Як вже зазначалось вище, на посвідченні учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серія НОМЕР_1 від 30 грудня 1992 року, виданому ОСОБА_2 наявний штамп "перереєстровано" та запис про дату перереєстрації 05.06.1997року за підписом керівника Хмельницької облдержадміністрації Овчарука А.О, який скріплений печаткою, що свідчить про те, що тимчасовою комісією, утвореною Хмельницькою облдержадміністрацію здійснювалась перевірка правильності видачі вказаного посвідчення і підстав для його вилучення чи сумнівів щодо його видачі не було.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі залишити без задоволення, а постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 31 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 квітня 2016 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.