Постанова № 57285006, 20.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/7154/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбникова Олександра Володимировича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбникова Олександра Володимировича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбникова О.В., в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту опису і арешту майна від 17.04.2015р. відповідно до постанови ВП №45925604, вилучення автомобіля марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 та передачі третім особам на відповідальне зберігання;

- зобов'язати державного виконавця Хлєбникова О.В. повернути вказаний автомобіль ОСОБА_2

Позов обґрунтовувала тим, що вона у визначений законом спосіб набула право власності на транспортний засіб марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, шляхом укладання мирової угоди у виконавчому провадженні, яке перебувало на виконанні в Другому Приморському ВДВС Одеського МУЮ, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 186 167,30 грн. Однак, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про порядок примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, державний виконавець Хлєбников О.В. здійснив дії з вилучення вказаного транспортного засобу та передачі його третім особам.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2016р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбникова О.В. із звернення стягнення на майно боржника в межах виконавчого провадження №45925604, які виразились в проведенні 17.04.2015р. опису й арешту, вилученні, передачі третім особам на відповідальне зберігання автомобіля марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) НОМЕР_2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбников О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, і прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч.3 ст.181 КАС України він не є належним відповідачем у справі, так як не відноситься до органів державної виконавчої служби, визначених статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, апелянт посилається на те, що на момент проведення 17.04.2015р. опису й арешту автомобіля марки LEXUS RX-300, державному виконавцю Хлєбникову О.В. не було відомо про наявність ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.2014р. по справі №2-7122/11, відповідно до якої ОСОБА_2 набула право власності на вищевказаний автомобіль. Вважає, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_2 надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбникова О.В., тобто в частині вимог ОСОБА_2, які задоволено оскаржуваною постановою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Суд першої інстанції встановив, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2014р. по справі №2-7122/11 задоволено подання Другого Приморського ВДВС ОМУЮ про визнання мирової угоди на стадії виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, відповідно до якої: ОСОБА_3 визнав заборгованість перед ОСОБА_2, що зазначена в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2011р. у розмірі 186167,30 грн.; в рахунок погашення заборгованості у розмірі 186167,30 грн. ОСОБА_3 передає у власність ОСОБА_2 автомобіль марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) НОМЕР_2. У зв'язку з досягненням домовленості вказаною ухвалою суду від 03.11.2014р. закінчено виконавче провадження №31752247.

Суд першої інстанції встановив, що зазначений транспортний засіб, в порядку Закону України «Про виконавче провадження», знаходився на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2.

Також, суд першої інстанції встановив, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження №45925604 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого за № 1114, виданого 13.05.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на квартиру, що розташована за адресою: Україна, АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, за рахунок реалізації якої підлягають задоволенню вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» в розмірі 4411454,57 грн.

В межах вказаного виконавчого провадження 05.01.2015р. державним виконавцем Хлєбниковим О.В., у зв'язку з невиконанням боржником вимог виконавчого документу в наданий для самостійного виконання строк, відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 441 145,56 грн. на користь держави. Постановами державного виконавця Хлєбникова О.В. від 05.01.2015р. накладено арешти на майно боржника: квартиру, що розташована за адресою: Україна, АДРЕСА_1, а також все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Суд першої інстанції встановив, що 06.03.2015р. ОСОБА_4, на зберіганні якого перебував автомобіль марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, звернувся до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області із заявою, в якій повідомив про неможливість подальшого зберігання майна та зазначив про факт передачі 03.03.2015р. транспортного засобу громадянці ОСОБА_5

17.04.2015р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області Хлєбниковим О.В., в межах виконавчого провадження №45925604 щодо стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 441 145,46 грн. на користь бюджету, проведено опис й арешт автомобілю марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 та передано його на відповідальне зберігання громадянці ОСОБА_5

Предметом спору є дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбникова О.В. із звернення стягнення на майно боржника в межах виконавчого провадження №45925604, які виразились в проведенні 17.04.2015р. опису й арешту, вилученні, передачі третім особам на відповідальне зберігання автомобіля марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) НОМЕР_2.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець Хлєбников О.В., при зверненні стягнення на майно боржника в межах виконавчого провадження №45925604, діяв без з'ясування фактичних обставин, що мають суттєве значення, зокрема, судом встановлено відсутність в матеріалах виконавчого провадження №45925604 доказів на підтвердження правомірності знаходження на зберіганні автомобіля марки LEXUS RX 300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 у громадянина ОСОБА_4, наявності інформації про хід виконавчого провадження, в рамках якого вказаний автотранспортний засіб був переданий на зберігання громадянину ОСОБА_4, повідомлення сторін зазначеного виконавчого провадження про опис зазначеного автомобіля.

Однак, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не враховано, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбников О.В., до якого подано ОСОБА_2 позов, не є належним відповідачем у даній справі.

Так, згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини четвертої статті 82 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною третьою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Такими органами державної виконавчої служби, відповідно до статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним.

Структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, а також їх державні виконавці - не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Таким чином, оскільки державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не входить до визначеного Законом України «Про державну виконавчу службу» переліку органів державної виконавчої служби, то, на думку колегії суддів, це виключає можливість його участі у даній справі в якості відповідача.

За правилами статті 52 КАС України суд першої інстанції може здійснити заміну первинного відповідача на належного або залучати належного відповідача як другого відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей встановлених главою 1 розділу IV КАС України.

Головною особливістю є те, що апеляційна інстанція не розглядає справу з початку, а переглядає рішення суду першої інстанції, тобто публічно-правовий спір вже вирішено.

Оскільки стаття 52 КАС України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони.

Таким чином, апеляційному перегляду підлягає справа, відповідачем по якій є неналежний орган, та в якій публічно-правовий спір вже вирішено.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник ОСОБА_2 посилається на те, що положення ч.3 ст.181 КАС України не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, оскільки ОСОБА_2 не є учасником виконавчого провадження №45925604 чи особою, яка залучалася до проведення виконавчих дій, і позов подано не в порядку ст.181 КАС України.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів позивача, оскільки пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» встановлено, що всі адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час проведення виконавчих дій, розглядаються з особливостями, установленими статтею 181 КАС України.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 має бути відмовлено, так як старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбников О.В. не є органом державної виконавчої служби, до якого можуть бути заявлені позовні вимоги, відповідно до ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу».

З цих підстав апеляційний суд не надає правову оцінку постанові суду першої інстанції від 29 січня 2016 року про суті заявлених позовних вимог.

Апеляційний суд вважає, що оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, зокрема, щодо розгляду справи відносно неналежного відповідача, тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбникова Олександра Володимировича задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Хлєбникова Олександра Володимировича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 20.04.2016р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.