Ухвала суду № 57285002, 19.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/538/15

Категорія: 3.6 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жук С.І.

- Семенюк Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, Державної установи територіального медичного об'єднання міністерства внутрішніх справ по Миколаївській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 27.05.2014 року № 81, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Управління МВС України в Миколаївській області (далі-відповідач 1), Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Миколаївській області" (далі-відповідач 2), Міністерства внутрішніх справ України (відповідач-3) з наступними позовними вимогами:

- визнати дії ВЛК МВС України в Миколаївській області пов'язані з відміною постанови ОВЛК МВС України в Миколаївській області №59 від 20.11.2009 року та Свідоцтва про хворобу №293 від 16.04.2008 року протиправними;

- визнати постанову ВЛК МВС України в Миколаївській області №81 від 27.05.2014 року та постанову ВЛК МВС України в Миколаївській області №86 від 24.10.2014 року протиправними та скасувати;

- визнати чинними Постанову ВЛК МВС України в Миколаївській області №59 від 20.11.2009 р. та Свідоцтва про хворобу №293 від 16.04.2008 р.

- зобов'язати ВЛК МВС України в Миколаївській області визнати втрату ОСОБА_2 працездатності на 70% у зв'язку з виконанням службових обов'язків по охороні громадського порядку, здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення ЦВЛК МВС України необґрунтовані, а у нього є підстави для визначення втрати працездатності саме у розмірі 70%, як це встановлено МСЕК, а тому, на його думку відповідач безпідставно скасував постанови обласної ВЛК.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії ВЛК МВС України в Миколаївській області пов'язані з відміною постанови ОВЛК МВС України в Миколаївській області №59 від 20.11.2009 р. та Свідоцтва про хворобу №293 від 16.04.2008 р. протиправними. Визнано постанову ВЛК МВС України в Миколаївській області №81 від 27.05.2014 р. та постанову ВЛК МВС України в Миколаївській області №86 від 24.10.2014 р. протиправними та скасовано. Зобов'язано ВЛК МВС УКраїни в Миколаївській області протягом одного місяца з моменту набрання рішення суду законної сили повторно розглянути у межах повноважень справу ОСОБА_2.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у лютому 2000 р., при виконанні службових обов'язків, отримав тілесні ушкодження у виді різаного поранення бокової поверхні лівого стегна, рани лівої поверхні живота (арк .с. 158-159).

16 квітня 2008 р. обласна ВЛК, у свідоцтві про хворобу № 293 (арк. с. 15), за сукупністю захворювань визнала позивача непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.

Постановою обласної ВЛК № 59 від 20 листопада 2009 р. (арк. с. 14), у свідоцтво про хворобу № 293 внесені зміни та визначено інший діагноз захворювання, але висновок лікарської комісії залишився незмінним: позивач непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку.

22 квітня 2010 р. ЦВЛК МВС України своєю постановою № 6 відмінила постанову обласної ВЛК № 59 від 20 листопада 2009 р.

Також, постановою ЦВЛК МВС України від 3 червня 2010 р. № 10 відмінено постанова обласної ВЛК № 293 від 16 квітня 2008 р.

30 травня 2011 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі 2а-5381/10/1470 визнані протиправними та скасовані постанови ЦВЛК МВС України №6 від 22.04.2010 р. та №10 від 03.06.2010 р.

Постановою ВЛК УМВС України в Миколаївській області №81 від 27.05.2014р. було відмінено Постанову ВЛК УМВС України в Миколаївській області в свідоцтві про хворобу №293 від 16.04.2008р., та постанову №59 від 20.11.2009р. про причинний зв'язок захворювань гіпертонічної хвороби та енцефалопатії ОСОБА_2 з травмою 2000року.

Постановою №86 від 24.10.2014р. повністю відмінено Постанови ВЛК УМВС України в Миколаївській області №59 від 20Л 1.2009р. та №81 від 27.05.2014р., а пЛ2 Свідоцтва про хворобу №293 прийнято в новій редакції, де травма від 24.02.2000р. - ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків, пов'язаних безпосередньо з участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.

Постановами ВЛК №81 від 27.05.2014р. та №86 від 24.10.2014р. з діагнозу гіпертонічна хвороба та дисциркуляторна енцефалопатія змішаного ґенезу вилучено (не враховано) встановлений лікарями посттравматичний генез, вилучено (не врахвано) те, що захворювання є наслідками травми та вилучено (не враховано) зв'язок з виконанням службових обов'язків, пов'язаних безпосередньо з участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.

Прийняті зміни ОВЛК потягнули за собою те, що МСЕК змінила причину інвалідності з травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, пов'язаних безпосередньо з участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю " на "захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС", що підтверджується довідками МСЕК №1 від 08.12.2014 р., довідками МСЕК№1 №357361 від 08.12.2014 р., МСЕК №1 №527350 від 30.11.2012 р. (арк. с. 10-12 ).

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно п. п. 3, 6 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідачів зазначили, що при винесені оскаржуваних постанов ВЛК МВС України в Миколаївській області для встановлення причинного зв'язку травм та захворювань отриманих ОСОБА_2 були повторно розглянуті медичні документи, матеріали службових розслідувань та інші документи, а також вбачається, що підставою для оскаржуваних рішень ЦВЛК МВС України послугували протиріччя у медичній документації позивача. Протиріччя у визначені травми позивача ЦВЛК МВС України розцінила як такі, що не дають підстав для визначення причинного зв'язку між травмою позивача та захворюваннями. Інших підстав для скасування рішень, прийнятих обласною ВЛК, у відповідачами не зазначено. Тобто, фактично вищезазначені рішення обласної ВЛК скасовані з формальної підстави, оскільки ЦВЛК МВС України не наведено жодної суто медичної підстави для визначення відсутності зв'язку травм позивача із подальшими захворюваннями, а лише констатується наявність протиріччя у медичній документації.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що ЦВЛК МВС України, скасовуючи рішення обласної ВЛК, повинна була надати медичну оцінку всім діагнозам захворювання позивача, які містяться у наданих на огляд комісії документах та навести доводи з яких нею приймаються або не приймаються до уваги ті чи інші дані.

Судом першої інстанції при вирішенні питання по суті були взяті до уваги вже встановлені при розгляді справи 2а-5381/10/1470 обставини щодо обстежень комісії МСЕК, якою зазначено, що між травмою позивача, яка отримана ним у 2000 р. при виконанні службових обов'язків та наявними у нього захворюваннями є причинний зв'язок, а сукупність захворювань позивача надає можливість МСЕК встановити позивачу втрату професійної працездатності у 70% (Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 р. у справі 2а-5381/10/1470, яка набрала законної сили, арк. с. 160-160з).

Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, є повноважним органом для встановлення групи інвалідності та визначення ступеня втрати працездатності.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що для захисту прав позивача необхідно зобов'язати ЦВЛК МВС України протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути справу позивача та прийняти рішення по суті і надати свою оцінку висновкам МСЕК, й у разі їх неприйняття зазначити підстави, з яких комісія не може погодитись із висновками цієї установи.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що 13 квітня 2016 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про те, що останній після ретельного вивчення наданої медичної документації визнано постанову ВЛК МВС України в Миколаївській області № 59 від 20.11.2009 року обґрунтованою та чинною .

Таким чином відповідач погодився з висновками суду першої інстанції та визнав обґрунтованими позовні вимоги.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.197, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, Державної установи територіального медичного об'єднання міністерства внутрішніх справ по Миколаївській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 27.05.2014 року № 81, зобов'язання вчинити певні дії,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.