Ухвала суду № 57284903, 20.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аканов О.О.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року справа № 805/5134/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Куленко О.Д., за участю представника позивача - Кримчак М.А., представника відповідача - Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі № 805/5134/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення відповідача № 0000451502/13158/52/05-15-15-02-13-4 від 09.06.2015 щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 83832,80 грн.; скасування податкового повідомлення - рішення відповідача № 0000441502/13157/52/05-15-15-02-13-4 від 09.06.2015 щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 7009,70 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року позов задоволено частково. Суд першої інстанції постановив: скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Краматорську головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0000451502/13158/52/05-15-15-02-13-4 від 09.06.2015 у сумі 41774,60 грн.; в решті позовних вимог - відмовити.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати в частині відмовлених вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в цій частині, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «Компанія Алекс» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 13526413, місцезнаходження : 84307, Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, 16, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку у відповідача.

ТОВ «Компанія Алекс» подано до відповідача податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, за 2014 рік, уточнюючу за 2014 рік.

Відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за результатами якої складено акт від 25.05.2015 № 314/05-15-15-02-13526413, яким встановлено порушення термінів сплати узгодженого зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000451502/13158/52/05-15-15-02-13-4 від 09.06.2015 щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 83832,80 грн. та № 0000441502/13157/52/05-15-15-02-13-4 від 09.06.2015 щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 7009,70 грн.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань (чинна на час спірних правовідносин).

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Статтею 102 ПК України передбачено граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків в внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Позивачем було надано до суду першої інстанції два сертифікати ТПП України.

Торгово-промислова палата України видала сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили № 1999/05-4 від 25 липня 2014 відповідно до пунктів 100.4-100.5 статті 100 ПК України та засвідчила для позивача настання обставин непереборної сили з 15 квітня 2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Торгово-промислова палата України видала позивачу сертифікат про настання обставин непереборної сили № 919/05-4 від 27.02.2015, який засвідчує позивачу форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов'язку платника податків, а саме: сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами: авансового внеску з податку на прибуток серпень, вересень, жовтень 2014 року в строк 10 днів після граничного строку подання звітності, які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Статтею 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053», яким визначено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, зокрема м. Краматорськ Донецької області.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Згідно з додатком до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Краматорськ Донецької області.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Відповідно до частини 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, сертифікат Торгово-промислової палати України (висновок) про настання обставин непереборної сили № 919/05-4 від 27.02.2015 засвідчує позивачу форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов'язку платника податків, а саме: сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами: авансового внеску з податку на прибуток серпень, вересень, жовтень 2014 року в строк 10 днів після граничного строку подання звітності, які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 919/05-4 від 27.02.2015 встановлена неможливість сплати позивачем авансового внеску з податку на прибуток серпень, вересень, жовтень 2014 року в строк 10 днів після граничного строку подання звітності, тому податкове повідомлення-рішення № 0000451502/13158/52/05-15-15-02-13-4 від 09.06.2015 щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підлягає скасуванню тільки в частині суми у розмірі 41774,60 грн. (серпень 2014 - 13735,80 грн., вересень 2014 - 14019,40 грн., жовтень 2014 - 14019,40 грн.).

З приводу сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 1999/05-4 від 25 липня 2014 відповідно до пунктів 100.4-100.5 статті 100 ПК України, яким Торгово-промислова палата України засвідчила настання обставин непереборної сили з 15 квітня 2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 100 Податкового кодексу України визначено загальні положення перенесення строку сплати податку на більш пізній строк шляхом розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань платника податків під проценти, тобто перенесення строку виконання податкового обов'язку.

Таким чином, вбачається, що Податковий кодекс України передбачає обов'язок платника податків в строки, встановлені цим кодексом сплатити самостійно узгоджену ним суму грошового зобов'язання, а у зв'язку з неможливістю такої сплати в установлені законодавством строки, платник податків має право перенести строк сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк, шляхом розстрочення, або відстрочення грошових зобов'язань.

При цьому, підставою для такого розстрочення/відстрочення у відповідності до пункту 100.2 статті 100 наведеного кодексу є звернення платника податків із відповідною заявою до контролюючого органу про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

До того ж пунктами 100.4-100.5 Податкового кодексу України вищенаведеної статті встановлено, що підставою для відстрочення/розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Таким чином Податковий кодекс України встановлює певні підстави для розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань у зв'язку з неможливістю їх сплати у встановлений Законом строк.

Як зазначалось вище, 25 липня 2014 року № 1999/05-4 позивачеві Торгово-промисловою палатою України виданий Сертифікат із засвідченням настання обставин непереборної сили з 15 квітня 2014 року що стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів у відповідності до пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України.

Тобто, з наведеного вбачається, що позивачеві виданий сертифікат, із засвідченням настання обставин непереборної сили, який розповсюджується на реалізацію пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України, яка в свою чергу передбачає вищенаведену процедуру розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов'язань, а не процедуру звільнення від такої сплати, або взагалі підставу для не нарахування останньому штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Таким чином, наявність у позивача Сертифікату не є на думку колегії суддів підставою для несплати податкових зобов'язань, та не є обставинами, що звільняють платника податку від відповідальності за несплату узгоджених грошових зобов'язань, а засвідчує лише факт, який повинен братись до уваги контролюючим органом для надання платникові розстрочення/або відстрочення сплати таких зобов'язань через обставину непереборної сили.

Окрім викладеного, колегія суддів вважає, що для правильного вирахування контролюючим органом платнику податків строку розстрочення або відстрочення сплати таких грошових зобов'язань не достатньо лише наведеного Сертифікату, а потрібна самостійно подана платником податків разом із наведеним Сертифікатом заява у відповідності до пункту 100.2 статті 100 наведеного кодексу із визначенням платником строку розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, після якого останній зобов'язується сплатити розстрочену, або відстрочену суму грошового зобов'язання.

Як встановлено колегією суддів, апелянт з вищенаведеною заявою до контролюючого органу не звертався.

При цьому, якщо б платником податків був дотриманий вищенаведений порядок, то у контролюючого органу не було б підстав виносити спірні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі № 805/5134/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі № 805/5134/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 21.04.2016.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов