Ухвала суду № 57283911, 13.04.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2427/15-а

Провадження № 2-а/210/13/16

У Х В А Л А

іменем України

"13" квітня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.,

секретаря Куксенко О.В.,

особи, які беруть участь у справі: позивач ОСОБА_2, представник позивача - ОСОБА_3, представники співпозивача ОСОБА_4 ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_5, представників третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Управління освіти і науки виконкому КМР ОСОБА_6, відділу освіту виконкому Жовтневої районної у місті ради ОСОБА_7, виконкому КМР ОСОБА_5, Управління комунальної власності міста виконкому КМР - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_4, до Криворізької міської ради про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, дій та бездіяльності та скасування рішення, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Управління освіти та науки виконкому Криворізької міської ради, відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради; Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради; Виконавчий комітет Криворізької міської ради; виконкоми Жовтневої та Саксаганської районної у місті ради, Криворізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 11, Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції.

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду перебуває на розгляді вищевказаний адміністративний позов.

Представником позивача ОСОБА_3 до канцелярії суду 25 вересня 2015 року (вх.. № 14693) подана заява про розширення позовних вимог в порядку ч. 1 ст. 51 КАС України, в якій сторона позивача, окрім вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Криворізької міської ради № 3566 від 29 квітня 2015 року «Про припинення юридичних осіб (окрім навчальних комунальних закладів) шляхом їх ліквідації та удосконалення мережі районних методичних кабінетів галузі освіти», просить суд: зобовязати юридичну особу з назвою «Криворізька міська рада» не виносити будь-які рішення щодо передачі в оренду або продаж будівлі, споруд, землі, комунікації, інших матеріальних цінностей, вартість яких відображено у балансі закладу, що перебували в користуванні Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 54. Поряд із додатковими вимогами, представник позивача просить відстрочити сплату судових витрат до винесення рішення у справі (т. 2, а.с. 210).

У судовому засіданні 25 вересня 2015 року, за участі учасників процесу, вказану заяву прийнято до розгляду, про що постановлено протокольну ухвалу із занесенням до журналу судового засідання. Одночасно, копію заяву вручено іншим учасникам справи для ознайомлення.

У подальшому, під час судового розгляду встановлено, що стороною позивача не надано доказів сплати судового збору за збільшення розміру позовних вимог, про що було розяснено позивачу та її представнику у відкритому судовому засіданні, одночасно з розясненням підстав звільнення від сплати судового збору, та відстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд у відкритому судовому засіданні неодноразово звертав увагу сторони позивача про необхідність надання документів, зазначених у позові, на які позивач посилається як на підстави предявлення позову, а саме: протоколу засідання батьківського комітету від 29 травня 2015 року, яким уповноважено ОСОБА_2 як заступника голови правозахисної організації КМГО «Наша правда» вчиняти всіма незабороненими способами дії, щоб не допустити ліквідацію школи № 54, а також документи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 діє в інтересах шестирічної хресниці, яка планує навчатись в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 54.

Станом на 13 квітня 2016 року такі документи суду не надано.

Разом із тим, ОСОБА_2 подала до суду довідку про розмір пенсії, яку фактично просила взяти до уваги при вирішення питання щодо судового збору за розширення позовних вимог. Крім того, ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, заперечують вчиняти дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин у справі без винесення письмової ухвали щодо раніше поданої заяви про розширення позовних вимог, та не погоджуються з протокольною ухвалою суду.

Враховуючи, що сторона позивача затягує судовий розгляд справи, та не погоджується з ухвалою суду про прийняття до розгляду заяви про розширення позовних вимог із занесенням до журналу судового засідання, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів учасників процесу, судом постановлено на обговорення питання щодо винесення письмової ухвали з питань, заявлених стороною позивача розширення позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 не заперечувала проти винесення такої ухвали, та просила суд врахувати її довідку про розмір пенсії при вирішенні питання щодо відстрочення сплати розміру судового збору.

Представник позивача ОСОБА_3 відмовилась надати пояснення, не реагуючи на зауваження головуючого, почала викликати поліцію, оскільки вважає, що такої установи яка йменується як «Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу» не існує.

Представник відповідача заперечував проти винесення письмової ухвали, оскільки судом ще в вересні 2015 року заява сторони позивача про розширення позовних вимог прийнято до розгляду, вручена учасникам для ознайомлення, по ній надано заперечення.

Представники третіх осіб, які були присутні у судовому засіданні, заперечували з аналогічних підстав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. . Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

Одночасно із технічним записом судового засідання секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості, зокрема: порядковий номер вчинення процесуальної дії; назва процесуальної дії; час вчинення процесуальної дії, тощо (ст. 42 КАС України).

Відповідно до змісту ст.ст. 49, 51 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки; зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, та мають право, зокрема позивач, - до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову, а до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог.

У відповідності до ст.ст. 158, 160 КАС України судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали. Окремим документом викладаються ухвали з питань: залишення позовної заяви без руху; повернення позовної заяви; відкриття провадження в адміністративній справі; об'єднання та роз'єднання справ; забезпечення доказів; визначення розміру судових витрат; продовження та поновлення процесуальних строків; передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду; забезпечення адміністративного позову; призначення експертизи; виправлення описок і очевидних арифметичних помилок; відмови в ухваленні додаткового судового рішення; роз'яснення постанови; зупинення провадження у справі; закриття провадження у справі; залишення позовної заяви без розгляду. Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду. Ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання.

З системного тлумачення положень ст. 49, 51, 137, 158, 160 КАС України вбачається, що суд має право вирішити питання про прийняття до розгляду заяви про розширення позовних вимог та надати відповідачу час для ознайомлення, постановивши ухвалу на місці без видалення до нарадчої кімнати. При цьому, судове рішення (ухвала) прийнята за результатами розгляду такої заяви не підлягає окремому оскарженню.

Подана 25 вересня 2015 року заява про розширення позовних вимог за формою та змістом формально відповідала положенням ст. 106 КАС України, та містить фактично додаткове обґрунтування раніше заявлених позовних вимог, без зміни предмету та підстав раніше заявленого позову, а також додаткову вимогу щодо зобовязання відповідача субєкта владних повноважень КМР утриматись від вчинення певних дій (п. 3 ч. 4 ст. 105 КАС України) тому на момент прийняття її до розгляду, підстав для залишення її без руху, повернення позивачу, чи відмову в її прийнятті не вбачалось, що надало право суду постановити усну ухвали із занесенням до журналу судового засідання.

Оскільки сторона позивача не погоджується з тим, що суд прийняв до розгляду заяву про розширення позовних вимог та надав у порядку, визначеному ст. 137 КАС України відповідачу час для ознайомлення, у формі ухвали із занесенням до журналу судового засідання, що унеможливлює суду вчиняти процесуальні дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин у справі, суд, з метою недопущення зловживання учасниками процесу процесуальними правами, безпідставного затягування судового розгляду, а так само і не допущення порушення процесуальних прав та обовязків сторін та третіх осіб, вважає за необхідне постановити письмову ухвалу про прийняття заяви про розширення позовних вимог, оскільки позивачу надане право протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

В той же час, після прийняття до розгляду заяви про розширення позовних вимог, та при дослідження письмових матеріалів справи під час вирішення клопотань, та їх обговорення в судовому засіданні стало відомо, що при поданні заяви про розширення позовних вимог заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позивач, від імені якого при поданні заяви про розширення позовних вимог діяв представник ОСОБА_3, у судовому засіданні представила суду довідку про розмір пенсії, яку просила долучити до матеріалів справи та врахувати при вирішенні питання щодо судового збору.

При вирішенні питання про сплату судового збору за заявою про розширення позовних вимог, суд враховує наступне.

Питання щодо звільнення від сплати судового збору врегульовані ст.88 КАС України та ст.8 Закону України Про судовий збір.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач ОСОБА_2 сплатила судовий збір у розмірі 73,08 грн., а також надала квитанцію щодо сплати коштів за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб на суму 60,90грн., яку суд не приймає до уваги.

Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобовязання відповідача субєкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобовязання відповідача субєкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача субєкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших обєктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Згідно з частиною пятою цієї статті адміністративний позов субєкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Отже, частини четверта та пята статті 105 КАС України містять формулювання позовних вимог, що може використати позивач, звертаючись до суду про захист прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Перелік позовних вимог не є вичерпним.

Як вимагають положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.

Як вбачається зі змісту позову, позивач просила суд визнати протиправним та скасувати рішення субєкта владних повноважень. У подальшому, збільшивши позовні вимоги, позивач просить суд зобовязати відповідача не виносити рішень щодо передачі в оренду або продажу будівлі, споруд, землі, комунікацій, тощо вартість яких відображено в балансі закладу, що перебували в користуванні КЗОШ І-ІІ ступенів № 54.

Вимога, заявлена в заяві про розширення позовних вимог не є безпосередньо повязана з вимогою щодо визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, тому є окремим обєктом справляння судового збору.

Заява про розширення позовних вимог подана 25 вересня 2015 року після внесення змін до законодавства, що регулює порядок та підстави сплати судового збору.

Відповідно до Закону України Про судовий збір, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015р. №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, а саме частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, в редакції чинній на час подання заяви про розширення позовних вимог, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року. Станом на 01.01.2015 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1278 грн. Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні заяви про розширення позовних вимог за вимогу немайнового характеру складав 487,20 грн. (1218 грн. х 0,4 ), а відтак, позивачу слід сплатити 487,20 грн..

При цьому, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки з матеріалів справи не вбачається обставин, визначених ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції на момент вчинення процесуальної дії «подання заяви про розширення позовних вимог»).

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на викладене, враховуючи майновий стан позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання заяви про розширення позовних вимог у строк до 15 травня 2016 року.

Судовий збір у розмірі 487,20грн. позивачу слід сплатити за наступними реквізитами: р/р 31216206700020, Код банку отримувача (МФО) 805012, отримувач коштів УДКС України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, код отримувача 38032510, код класифікації доходів бюджету 22030001.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 10, 11, 49, 51, 88, 105, 106, 137, 158, 160 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду заяву про розширення позовних вимог, подану представником позивача - ОСОБА_3, 25 вересня 2015 року.

Відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору у розмірі 487,20грн. за вимогу немайнового характеру, викладену в пункті «2» заяви про розширення позовних вимог від 25 вересня 2015 року - до 15 травня 2016 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 18 квітня 2016 року.

Суддя: О. В. Чайкіна