Постанова № 57283783, 21.03.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/312/11

"21" березня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Костецька Н.Т., Вальчук І.М., Винярський В.Я.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Мишковицький спиртовий завод" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та їх скасування.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Мишковицький спиртзавод»(далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -відповідач) про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення від 24 листопада2006 року № 0000222306/0 та податкового повідомлення-рішення від 02 лютого 2007 року №0000022306/0 (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 19 лютого 2007 року № 63).

Представник позивача ДП «Мишковицький спиртзавод»в судовому засіданні позовні вимоги підтримаів, просив їх задовольнити, оскільки вважає, що Тернопільською ОДПІ безпідставно було зменшено суму подааткового кредиту, так як по операціях з ТзОВ "Укренерго" було закуплено газ отриманий від вітчизняної газотрейдейноїь компанії, який оподатковувався податком на додану вартість 20%, так як видобувався на території України. Крім того вважає, шо позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 86109, 21 грн. за операціями з ТзОВ "Зерноторгівельна компанія "Подільський круп'яний дім".

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову зпаперечив, просив відмовити у його задоволенні, оскільки суми податку на додану вартість віднесені до податкового кредиту і пред'явлені покупцем товарів до відшкодування з бюджету не знаходять підтвердження податковими зобов'язаннями продавця цих товарів, а податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції тому ДП "Мишковицький спиртовий завод" слід виключити із податкового кредиту податкові накладні, виписані TOB "Зерноторгівельна компанія "Подільський круп'яний дім", у відповідності до укладеного договору купівлі - продажу з ДП "Мишковицький спиртовий завод", предметом якого постачальник (TOB "Зерноторгівельна компанія "Подільський круп'яний дім") зобов'язується поставити, а покупець (ДП "Мишковицький спиртовий завод") прийняти на умовах і в порядку, передбаченими вищевказаним договором (поставка зерна).Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону України № 168/97-ВР зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст 1 Закону України № 168/97-ВР). Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом України № 168/97-ВР встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону України № 168/97-ВР, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. А тому у позивача немає права на відшкодування податку на додану вартість, оскільки TOB "Зерноторгівельна компанія "Подільський круп'яний дім", якомуДП "Мишковицький спиртовий завод"перерахувало відповідні суми податку на додану вартість, не сплатило їх до Державного бюджету України.

Щодо операцій з ТзОВ "Укренерго" то слід зазначити, що природний газ власного видобутку в Україні реалізується виключно для задоволення потреб населення, а газ, реалізований TOB „Укренерго" позивачу (промисловому споживачу, який є платником податку на додану вартість), був ввезений на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, а тому операція з його продажу оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість. Відтак позивач не мав права на відшкодування податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТзОВ " Укренерго".

Таким чином, на думку відповідача, ДП "Мишковицький спиртовий завод" безпідставно включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість по операціях з ТзОВ "Укренерго", який у свою чергу безпідставно збільшив суму ПДВ за ставкою 20%.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Тернопільська ОДПІ провела виїзну позапланову перевірку ДП «Мишковицький спиртзавод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень місяць 2006 року, за результатами якої було складено акт № 18926/23-623/00375154 від 20 листопада 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем пункту п.1.8 статті 1, підпункту 1 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 98059,00 грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25 податкової декларації за вересень місяць 2006 року) за результатами перевірки становить 115081,00 грн. Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації за поточний (звітний) період) складає 0,00 грн. Зокрема, перевіркою було встановлено, що позивач у порушення підпункту 7.2.3 у 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 80109,21 грн., зазначені у податкових накладних, виписаних TOB «Зерноторгівельна компанія «Подільський круп'яний дім», яке звітувало з незначними показниками, а отже податок на додану вартість не сплачувався до бюджету. Також позивачем у порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пункту 11.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом»безпідставно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість 28327,95 грн., оскільки ТзОВ «Укренерго»реалізовуючи газ для ДП «Мишковицький спиртзавод»неправильно застосувало ставку податку на додану вартість. Виходячи з вищенаведеного, податковий орган дійшов висновку, що позивач завищив суму податкового кредиту за вересень 2006 року на суму податку на додану вартість 114437,16 грн. (86109,21 грн. + 28327,95 грн.).

24 листопада 2006 року Тернопільська ОДПІ на підставі акта перевірки № 18926/23-623/00375154 від 20 листопада 2006 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000222306/0, яким згідно з підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ДП «Мишковицький спиртзавод»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 98059,00 грн.

Тернопільська ОДПІ провела виїзну позапланову перевірку ДП «Мишковицький спиртзавод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень місяць 2006 року, за результатами якої було складено акт № 551/23-623/00375154 від 18 січня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 39659,00 грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25 податкової декларації за жовтень місяць 2006 року) за результатами перевірки становить 0,00 грн. Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації за поточний (звітний) період) складає 0,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що позивачем у порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пункту 11.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом»безпідставно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість 39659,13 грн., оскільки TOB «Укренерго»реалізовуючи газ для ДП «Мишковицький спиртзавод»неправильно застосувало ставку податку на додану вартість. Виходячи з вищенаведеного, податковий орган дійшов висновку, що позивач завищив суму податкового кредиту за жовтень 2006 року на суму податку на додану вартість 39659,13 грн.

02 лютого 2007 року Тернопільська ОДПІ на підставі акта перевірки № 551/23-623/00375154 від 18 січня 2007 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000022306/0, яким згідно з підпунктами «б», «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ДП «Мишковицький спиртзавод»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2006 року на 25586,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.6 - 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-І цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або

поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену заначеними цим підпунктом документами.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному кодуванню), та строки проведення розрахунків регламентований пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на дану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2006 року між TOB «Зерноторгівельна компанія «Подільський круп'яний дім»(продавець) та ДП «Мишковицький спиртзавод»(покупець) був укладений договір № 20/02/06 купівлі-продажу зерна ячменю, відповідно до пункту 2.1 якого загальна кількість товару, ціна, сума та умови поставки вказуються в специфікаціях до даного договору, які в силу положень пункту 2.2 договору є його невід'ємною частиною.

На виконання умов вказаного договору за період з 01 вересня 2006 року по 30 вересня 2006 року позивач отримав від TOB «Зерноторгівельна компанія «Подільський круп'яний дім»зерно, що підтверджується податковими накладними.

Оплату за отриманий товар ДП «Мишковицький спиртзавод»було проведено у готівковій формі згідно платіжних доручень. Суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових ладних та включені до податкового кредиту за вересень 2006 року згідно декларації по податку на додану вартість.

Придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на думку суду, є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника датку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що матеріали справи доказів несплати TOB «Зерноторгівельна компанія «Подільський круп'яний дім»податку на додану вартість до бюджету не містять.

За таких обставин, суд прийшов до переконання, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 86109,21 грн. за операціями з TOB «Зерноторгівельна компанія «Подільський круп'яний дім».

Крім цього, 16 листопада 2005 року між TOB «Укренерго»(постачальник) та ДП «Мишковицький спиртзавод»(покупець) було укладено договір № 1-т-06/м про постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю природний газ в обумовлених цим договором порядку та кількості, а купець зобов'язується прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 статті 1 Договору). Ціна природного газу, що поставляється за даним говором, становить 478,66 грн. за одну тисячу кубічних метрів, в тому числі цільова надбавка до тарифу на природний газ - 7,82 грн. та податок на додану вартість - 79,78 грн. пункт 3.5 статті 3 Договору). Транспортування природного газу підтверджується актами прийому-передачі між власником газу TOB «Укренерго»та газотранспортною організацією Тернопільоблгаз.

Як вбачається з довідки ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 15 листопада 2006 року № 1029, TOB «Укренерго»є посередником реалізованого газу.

Постачальниками реалізованого газу є: ДП «АЛЬФА ексім», TOB «Персей Гарант», ЗАТ Укргаз-Енерго».

Крім цього, судом встановлено, що згідно договору № 197/77/П купівлі-продажу природного газу від 29 червня 2006 року, укладеного між ЗАТ «Укргаз-Енерго»(продавець) та TOB «Укренерго»(покупець), відповідно до пункту 1.1 статті 1 якого продавець передає за цим договором газ, імпортований за зовнішньоекономічним контрактом.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»встановлено, що у 2006 році: операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість, а операції з продажу такого газу, крім операцій з його продажу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Положення цієї норми слід розуміти так, що законодавством не дозволяється оподатковувати за ставкою 20% операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України і звільненого від обкладання ПДВ при ввезенні. При цьому таке обмеження стосується як першого продавця, так і останнього.

У пункті 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (у редакції Постанови від 2 березня 2006 року № 244), зокрема встановлено, що в 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», дочірньою компанією «Газ України»та дочірнім підприємством «Газ-тепло», а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності: договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ; договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача - платника податку на додану вартість; вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-І цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. З аналізу пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що не відносяться до об'єктів оподаткування операції, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість.

Таким чином, покупець, сплативши продавцю ПДВ за ставкою 20% з операцій, що не є обєктом оподаткування згідно зі ст. 3 Закону №168/97-ВР або звільняються від оподаткування на підставі ст. 5 цбого Закону, а також які оподатковуються за нульовою ставкою, не може включати суми такого податку до податкового кредиту та вимагати відшкодування зазначених сум з бюджету.

Оскільки судом встановлено, що позивачем ОСОБА_3 спиртовий завод" придбав у TOB «Укренерго»газ, який в свою чергу, згідно договору № 197/77/П купівлі-продажу природного газу від 29 червня 2006 року, укладеного з ЗАТ «Укргаз-Енерго»(продавець) придбало газ, імпортований за зовнішньоекономічним контрактом по операціях, які оподатковуються за нульовою ставкою. відтак ОСОБА_3 спиртовий завод" не може включати суми податку до податкового кредиту та вимагати відшкодування сум ПДВ з бюджету.

Розмежовуючи визначені податковим органом суми, судом на підставі розшифровки Тернопільської ОДПІ сум зменшення бюджетного відшкодування ПДВ від18.03.2011 року № 11549/7/10-15 встановлено , що податковим повідомленням - рішенням № 0000222306/ 0 від 24.11. 2006 року податковим органом зменшено суму бюджетного відшкодування позивачу з податку на додану вартість, на загальну суму 98059,00 грн., з яких 67977,02 грн. по операціях з ТзОВ " Укренерго" і 30081,91 грн. по операціях з ТзОВ " Зернозаготівельна компанія «Подільський круп'яний дім», а податковим повідомленням - рішенням № НОМЕР_1 від 02.02.1007 року податковим органом зменшено суму бюджетного відшкодування позивачу з податку на додану вартість, на загальну суму 25589 грн. 00 коп. по операціях з ТзОВ " Укренерго".

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.

керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України " Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Податкове повідомлення - рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції № 0000222306/0 від 24 листопада 2006 року визнати нечинним в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 30081 грн. 91 коп. з податку на додану вартість та скасувати.

3. У решті позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 22 березня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.