Ухвала суду № 57283299, 19.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 квітня 2016 року м. Київ К/800/10440/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кочан В.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2016р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2016р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016р., позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату різниці в розмірі одноразової грошової допомоги в разі інвалідності. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення різниці в розмірі одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013р. №975. В решті позовних вимог відмовлено.

Суди виходили з того, що позивачем подано повний перелік документів, перелічених у Наказі Міноборони № 530 від 14.08.2014р. "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей", які Житомирським OMBK було надіслано до Міністерства оборони України для вирішення питання щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги. Однак, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду зазначених документів та прийняття комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, що діє у складі Міністерства оборони України відповідного рішення в установленому Порядку.

Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятих судами рішень, просить судові рішення скасувати та відмовити у позові в повному обсязі.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить переконливих доводів, які б давали підстави вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2016р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними.

Матеріали касаційної скарги повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Суддя В.М. Кочан