Рішення № 57282058, 20.04.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 915/155/16

ПозивачОСОБА_1 підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство», вул. Дружби народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

ВідповідачОСОБА_2 підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032

в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС»,

Промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_3 довіреність № 03/447 від 22.03.16 року

Від відповідача - ОСОБА_4 довіреність № 425 від 25.03.15 року

ОСОБА_5 довіреність № 347 від 09.03.16 року

ОСОБА_6 довіреність № 348 від 10.03.16 року

СУТЬ СПОРУ визнання протоколу врегулювання розбіжностей від 16.02.16 р. за договором водопостачання № 144 від 29.12.15 року, укладеним між сторонами в редакції позивача

Ухвалою господарського суду від 29.03.16 року прийнято до розгляду заяву № 03/472 від 25.03.16 р., якою позивач змінив предмет позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

При укладенні договору № 144 від 29.12.15 року на водопостачання між сторонами виникли розбіжності.

ОСОБА_1 підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (надалі - відповідач) про викладення пунктів договору № 144 від 29.12.15 року на водопостачання в такій редакції:

« 1.2 Виробник бере на себе зобов'язання забезпечити Споживача питною водою згідно ГОСТ 2874-82 в обсязі 3200,00 тис.м3, що є лімітом споживання питної води. Фактична потреба Споживача в питній воді в обсязі 2700,00 тис. м.»;

« 1.4 Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі крім випадків, передбачених діючим законодавством України.»;

« 3.1 Об'єм споживання води за звітний період, встановлений з 1 по 31 (30) число поточного місяця, визначається за показниками приладів обліку, встановлених належним чином, а при їх відсутності облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.»;

« 4.1 Оплату за фактично спожиту питну воду Споживач проводить щомісячно на підставі пред'явлених Виробником рахунків на оплату протягом 30-календарних днів з дня отримання рахунку. Розрахунковим період є календарний місяць. Виробник направляє Споживачу рахунки цінним листом з повідомленням про вручення. Грошові кошти перераховуються Споживачем по платіжним реквізитам, вказаним у рахунку, пред'явленому Виробником до оплати.»;

« 3.2 Розрахунки за спожиту питну воду здійснюються по встановленим тарифам, діючим на період розрахунків. Порядок встановлення і застосовування тарифів регулюється уповноваженими органами відповідно з вимогами чинного законодавства. При зміні тарифів розрахунки проводяться за новими тарифами з дня їх введення. Виробник письмово повідомляє Споживача про зміну тарифів. Повідомлення являється невід'ємною частиною договору. Тариф на момент оформлення договору складає 3,44 грн. за 1 м3 води, без урахування ПДВ 20%. Орієнтовно вартість за використану питну воду по договору складає 11 145 600,00 грн. (Одинадцять мільйонів сто сорок п'ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) з врахуванням ПДВ.»;

« 6.1.3 При виявленні помилки в обліку обсягу спожитої води провести перерахунок за період від попередньої перевірки.»;

« 6.2.1 Нести повну експлуатаційну відповідальність за стан своїх мереж, вчасно виявляти і ліквідовувати пориви, витоки на них.»;

« 6.2.2 Щомісячно, в перший робочий день місяця, наступного за розрахунковим разом з Виробником складати акт про обсяг використаної питної води за показниками приладів обліку, встановлених на межі експлуатаційної відповідальності Сторін.»;

6.2.7 Відсутній; 6.2.8 Відсутній; 6.2.9 Відсутній;

« 7.6.1 Виробник несе відповідальність за спричинення збитків, завданих юридичним і фізичним особам внаслідок порушення вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, що сталося з його вини.»;

« 7.7.1 Споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору, викладених в п.п. 6.2.1-6.2.6.»;

« 7.7.2 У випадку своєчасного попередження Виробника про вихід з ладу водолічильника, кількість відпущеної води визначається по середній витраті за попередні два розрахункові місяці, виключаючи показники водолічильника за останній місяць.

Цей порядок розрахунків зберігається до установки нового водолічильника, але на термін не більше ніж два місяці.»;

7.7.3 Відсутній; 7.7.4 Відсутній;

« 10.4 Будь-які зміни і доповнення до даного договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені додатковими угодами і підписані уповноваженими представниками Сторін.»;

« 11.1 Відповідальним за підписання актів обсягів споживання води за договором призначається головний інженер КП ТВКГ ОСОБА_7, тел. (05136) 5-76-15»;

Юридичні адреси та платіжні реквізити Сторін:

Виробник:

Юридична адреса: ДП НАЕК «Енергоатом», вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ІПН 245846626653, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100340092, поштова адреса: ВП ЮУАЕС м. Южноукраїнськ Миколаївської обл. Промзона, 55000, р/р 26023010308702 в ПАТ «Альфа- Банк», м.Київ, МФО 326182, ОКПО 20915546

Споживач:

ОСОБА_1 підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство», а/с № 37, вул. Дружби Народів,8 м. Южноукраїнськ Миколаївської обл., 55000, ІПН 3194886144095, Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №20105561 р/р 26008415985 в АТ «ОСОБА_8 Аваль» м. Київ МФО 380805, ЄДРПОУ 31948866.

Позивач послався на те, що при укладенні договору № 144 від 29.12.15 року між сторонами виникли розбіжності, у звязку з чим, просить зобовязати відповідача укласти з позивачем договір на умовах проекту, наданого позивачем з урахуванням протоколу врегулювання розбіжностей від 16.02.2016 року за договором, обґрунтовуючи свої вимоги ст. 179 ГК України, ст. 627 ЦК України.

Відповідач надав відзив, яким просив частково задовольнити позовну заяву про врегулювання розбіжностей до договору № 144 від 29.12.15 року в частині п.п. 1.4, 3.2, 6.2.2, 10.4, 11.1 договору, а в іншій частині позовні вимоги відхилити (детальніше викладено у відзивах, а.с. 47-92, 111-132).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Листом № 03/2128 від 29.12.15 року (а.с. 12) позивач направив відповідачу для підписання два примірники договору № 144 (код 36.00.11) питна вода (водопостачання).

25.01.16 року листом № 51/1005 (а.с. 13) відповідач надіслав позивачу договір № 144 від 29.12.15 року та протокол розбіжностей до нього (а.с. 21-23), які позивач отримав 28.01.16 року, про що свідчить штамп КП «ТВКГ» за вх. № 161 від 28.01.16 року.

Розглянувши протокол розбіжностей, позивач погодився з редакцією відповідача по пунктам 1.4, 4.1, 3.2, 6.2.2, 10.4, 11.1 договору.

Листом № 03/245 від 16.02.16 року позивач направив відповідачу протокол врегулювання розбіжностей від 16.02.16 року по пунктах договору, які залишилися не врегульованими (а.с. 24-27), а 19.02.16 року звернувся до суду за врегулюванням спору в судовому порядку.

Згідно ч.ч. 4, 7 ст. 181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як зазначалось вище, відповідно до протоколу врегулювання розбіжностей від 16.02.16 року (а.с. 24) сторони узгодили пункти 1.4, 4.1, 3.2, 6.2.2, 10.4, 11.1 договору в редакції відповідача, а саме:

« 1.4 Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобовязань Сторонами у повному обсязі крім випадків, передбачених діючим законодавством України»;

« 4.1 Оплату за фактично спожиту питну воду Споживач проводить щомісячно на підставі предявлених Виробником рахунків на оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання рахунку. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Виробник направляє Споживачу рахунку цінним листом з повідомленням про вручення. Грошові кошти перераховуються Споживачем по платіжним реквізитам, вказаним у рахунку, предявленому Виробником до оплати»;

« 3.2 Тариф на момент оформлення договору складає 3,44 грн. за 1 куб.м. води, без урахування ПДВ 20%»;

« 6.2.2 Щомісячно, в перший робочий день місяця наступного за розрахунковим, разом з Виробником складати акт про обсяг використаної питної води за показниками приладів обліку, встановлених на межі експлуатаційної відповідальності Сторін»;

« 10.4 Будь-які зміни і доповнення до даного договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені додатковими угодами і підписані уповноваженими представниками Сторін»;

« 11.1 Відповідальним за підписання актів обсягів споживання води за договором призначається головний інженер КП ТВКГ ОСОБА_7, тел. (05136) 5-76-15».

Отже, за визначеними пунктами у сторін відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в цій частині припиняє провадження в звязку з відсутністю предмету спору щодо узгодження п.п. 1.4, 4.1, 3.2, 6.2.2, 10.4, 11.1 договору.

Заявою від 05.04.16 р. (а.с. 140) позивач відмовився від позовних вимог в частині п. 6.1.3 договору та визнав його укладеним в редакції відповідача, а саме: «При виявленні помилки в обліку обсягу спожитої води провести перерахунок за період від попередньої перевірки».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи, що відмова від п. 6.1.3 договору не суперечить діючому законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача, її слід прийняти, провадження в частині врегулювання п. 6.1.3 договору припинити.

Таким чином, не врегульованими залишились пункти 1.2, 3.1, 6.2.1, 6.2.7, 6.2.8, 6.2.9, 7.6.1, 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 договору.

Викладена позивачем редакція п. 1.2 договору: «Виробник бере на себе зобов'язання забезпечити Споживача питною водою згідно ГОСТ 2874-82 в обсязі 3200,00 тис.м3, що є лімітом споживання питної води. Фактична потреба Споживача в питній воді в обсязі 2700,00 тис.м3.» обґрунтована тим, що ліміт водоспоживання не передбачений законом. Споживач визначає самостійно в залежності від визначених ним особистих потреб, а пропозиції відповідача порушують принцип свободи договору.

Натомість редакція відповідача пропонує забезпечувати позивача питною водою теж в обсязі 2700,00 тис. м3, при цьому ліміт водоспоживання для позивача встановлюється на рівні 7 395,96 тис.м3.

Ухвалою суду від 29.03.16 року позивача було зобовязано письмово зясувати, яким чином зазначений в договорі ліміт споживання питної води в обсязі 7395,96 тис.м3, визначений відповідачем, впливає на права та обовязки позивача.

На що позивачем, з посиланням на ст. 1 Водного кодексу України, ст. 627 ЦК України, зазначено, що відповідачу не надано право встановлювати ліміт забору води та порушувати свободу договору.

Згідно ст. 16. ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання.

Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність на підставі дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод).

Відповідач отримав дозвіл на спеціальне водокористування, який діє до 20.09.16 року (а.с. 55-58).

Статтею 1 ВК України визначені поняття: «ліміт використання води - граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування; ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування».

Отже, посилання позивача на те, що відповідачу не надано право встановлювати ліміт забору води не заслуговують на увагу, оскільки, ліміт 7 395,96 тис.м3 є лімітом використання води, а ліміт використання води та ліміт забору води не є тотожними термінами.

До того ж, ст. 66 ВК України передбачено, що ліміти споживання питної води для промислових потреб з комунальних і відомчих господарсько-питних водопроводів встановлюються місцевими радами за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Южноукраїнської міської ради № 162 від 22.10.15 року (а.с. 59-60, 101-201) затверджено ліміти використання та водовідведення абонентам відповідача, у тому числі позивачу в обсязі 7395,96 тис.м3, яке є чинним та, відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є обов'язковим для виконання всіма розташованими на території міста органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста.

Позивач рішення Южноукраїнської міської ради № 162 від 22.10.15 року не оскаржував.

Крім того, до укладення договору № 144 від 29.12.15 року (код 36.00.11) питної води (водопостачання) (а.с. 15-19) діяв договір на відпуск води і прийом стічних вод № 06-05/0-2003-ЦВКХ від 26.02.03 року (а.с. 120), в п. 2.1.1 якого визначено, що відповідач зобовязаний забезпечити позивача питною водою згідно ГОСТ 2874-82 в кількості 7 395 956 м3/рік, яке є лімітом водопостачання і підтверджується розрахунком-заявкою, доданою до договору (а.с. 124).

При наданні позивачу нового договору № 144 від 29.12.15 року відповідачем розрахунок-заявка до нього не надавалась.

За змістом ч. 1 ст.ст. 7, 20 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» ОСОБА_2 гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання, у тому числі шляхом: забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання; зобов'язання підприємств питного водопостачання здійснювати заходи щодо забезпечення нормативів питного водопостачання та додержання державних стандартів у сфері питної води та питного водопостачання.

Одною із істотних умов договору є обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання.

Отже, водопостачання, відповідно ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», повинно відбуватись на підставі обґрунтованих нормативів, кількості та якості питної води щодо кожного споживача.

При визначення своєї редакції, відповідачем було враховано попередній розрахунок-заявку (додаток № 2 до договору № 06-05/0-2003-ЦВКХ), в якій були визначені обсяги водоспоживання населенням, орендарями в жилих приміщеннях, іншими споживачами за договорами, господарськими потребами, втратами в мережах міста та рішення Южноукраїнської міської ради № 162 від 22.10.15 року.

Натомість, позивач не визначив та не обґрунтував самостійно потреб водоспоживання відповідно до діючих нормативів.

Враховуючи викладене, п. 1.2 договору слід викласти в редакції відповідача, а саме: «Виробник бере на себе зобов'язання забезпечити Споживача питною водою згідно ГОСТ 2874-82 в обсязі 2 700,00 тис.м3, при цьому ліміт водоспоживання для Споживання встановлюється Виробником на рівні 7 395,96 тис.м3».

Згідно п. 3.1 договору слід зазначити наступне.

Викладена позивачем редакція п. 3.1 «Об'єм споживання води за звітний період, встановлений з 1 по 31 (30) число поточного місяця, визначається за показниками приладів обліку, встановлених належним чином, а при їх відсутності облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.» обґрунтована тим, що порядок розрахунку обсягів водопостачання при поривах передбачено загальними нормативними актами у сфері водопостачання, навіть якщо вказане не передбачено договором.

Пункт 3.1 в редакції відповідачем викладено: «Об'єм споживання води за звітний період, встановлений з 1 по 31 (30) число поточного місяця, визначається за показниками приладів обліку, встановлених належним чином, а при їх відсутності чи при поривах, які виникли на мережах Споживача облік питної води тимчасово здійснюється згідно з вимогами викладеними в розділах 3 та 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України».

Враховуючи, що при відсутності приладу обліку слід застосовувати Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, а в разі пориву (аварії), який може виникнути на мережах споживача Методику розрахунку втрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 180 від 25.06.14 року (а.с. 148-163), п. 3.1 договору слід викласти в редакції позивача.

Пункт 6.2.1 договору викладений в редакції позивача: «Нести повну експлуатаційну відповідальність за стан своїх мереж, вчасно виявляти і ліквідовувати пориви, витоки на них.», позивач обґрунтував граматично неправильною постановкою речення в редакції відповідача.

В редакції відповідача п. 6.2.1 договору зазначений: «Нести повну експлуатаційну відповідальність за стан своїх мереж (додаток № 1 до цього договору), вчасно виявляти і ліквідовувати пориви, витоки на них».

Додатком № 1 до договору є акт розмежування експлуатаційної відповідальності сторін від 29.12.15 року (а.с. 20), відповідно до якого межі експлуатаційної відповідальності між сторонами визначаються балансовою належністю і встановлюються по водопровідним мережам. Експлуатаційна відповідальність сторін полягає в підтримці нормального технічного стану мереж, арматури, контрольно-вимірювальних приладів, водолічильників, санітарно-технічних пристроїв і їх своєчасному ремонті в межах, встановлених цим актом.

Враховуючи викладене, п. 6.2.1 договору слід викласти в редакції відповідача.

В розділі 6 проекту договору позивача № 144 від 27.12.15 року пункти 6.2.7, 6.2.8, 6.2.9 відсутні.

Відповідач запропонував доповнити розділ 6, в якому передбачені обовязки позивача, пунктами 6.2.7, 6.2.8, 6.2.9, а саме:

пункт 6.2.7 викласти в такій редакції: «Для обліку споживання питної води контролювати справність водолічильників, встановлених в місцях врізки в магістральні мережі Виробника, контролювати строки повірки і цілісність пломб органів Держстандарту та Виробника. Установка, експлуатація і повірка проводиться відповідно до діючих СНІП і ГОСТ. Всі водолічильники, у встановлені паспортом і Держстандартом України терміни, підлягають повірці представником Держстандарту з установкою пломби з повірочним відтиском. Водолічильники, що не мають відповідного відтиску Держстандарту, до установки та експлуатації не допускаються»;

пункт 6.2.8 викласти в редакції: «Один раз на тиждень контролювати роботу водолічильників, мати необхідну їх кількість в запасі, щоб при виході з ладу зробити заміну протягом не більше ніж два місяці»;

пункт 6.2.9 викласти в редакції: «Негайно повідомляти Виробника про всі несправності (аварії) на мережах, порушеннях в роботі водолічильників, зрив пломб на водолічильниках, обвідних лініях».

Враховуючи, що правовідносини між споживачем питної води та виробником щодо системи обліку водопостачання та водовідведення врегульовані ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», згідно якої споживачі питної води зобов'язані: вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються, ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» та розділом 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, не є доцільним включати ці пункти до договору в редакції відповідача.

Щодо п. 7.6.1 договору слід зазначити наступне.

Пункт 7.6.1 договору викладений в редакції позивача: «Виробник несе відповідальність за спричинення збитків, завданих юридичним і фізичним особам внаслідок порушення вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, що сталося з його вини.» та обґрунтований тим, що даним пунктом передбачається відповідальність за спричинення збитків, за наявності вини виробника, що в повній мірі відповідає чинному законодавству.

Відповідачем запропонована редакція п. 7.6.1 договору, а саме: «Виробник несе відповідальність за постачання Споживача питною водою у відповідності з договором, за виконання обовязків, викладених в п.п. 6.1.1-6.1.6 договору, згідно діючого законодавства України».

Згідно ч. 3 ст. 626 ЦК України договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що підприємства питного водопостачання зобов'язані забезпечити виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору.

Отже, редакція відповідача відповідає вимогам законодавства, згідно якого сторона по договору несе відповідальність за виконання саме умов двостороннього договору.

Пункт 7.7.1 договору викладений позивачем в редакції: «Споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору, викладених в п.п.6.2.1-6.2.6».

Відповідач запропонував викласти зазначений п. 7.7.1 в наступній редакції: «Споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору, викладених в п.п.6.2.1-6.2.9. Споживач несе матеріальну відповідальність за оплату фактично спожитої питної води в повному обсязі і в установлені строки».

Враховуючи, що судом визнано не доцільним включення п.п. 6.2.7, 6.2.8, 6.2.9 до договору, а відповідальність за порушення грошових зобовязань передбачена п. 7.3 договору, п. 7.7.1 слід залишити в редакції позивача.

Пункт 7.7.2 договору викладений в редакції позивача: «У випадку своєчасного попередження Виробника про вихід з ладу водолічильника, кількість відпущеної води визначається по середній витраті за попередні два розрахункові місяці, виключаючи показники водолічильника за останній місяць.

Цей порядок розрахунків зберігається до установки нового водолічильника, але на термін не більше ніж два місяці.»;

Враховуючи, що редакція відповідача, яка викладена в протоколі врегулювання розбіжностей (а.с. 26), передбачає розрахунок кількості витраченої води при безобліковому водокористуванні, яке вважається таким, в разі якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п.п. 3.2, 3.3 Правил), пункт 7.7.2 слід викласти в редакції позивача.

В редакції проекту договору № 144 пункти 7.7.3, 7.7.4 відсутні.

Відповідач запропонував наступну редакцію п. 7.7.3: «При не дотриманні Споживачем обовязків, викладених у п. 6.2.1, кількість відпущеної питної води визначається за пропускною спроможністю введення при швидкості руху води в трубопроводі 2м/сек і дії його повним перерізом протягом 24 годин щодоби».

Як зазначено вище, суд вважає, що п. 6.2.1 договору слід прийняти в редакції відповідача, а саме: «Нести повну експлуатаційну відповідальність за стан своїх мереж (додаток № 1 до цього договору), вчасно виявляти і ліквідовувати пориви, витоки на них».

Порядок розрахунку витоків види при поривах передбачено Методикою розрахунку втрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 180 від 25.06.14 року (а.с. 45, 148-163), відповідачу не надано право його змінювати, тому п. 7.7.3 слід залишити в редакції позивача, тобто не включати цей пункт до договору.

Відповідач запропонував доповнити договір пунктом 7.7.4 в наступній редакції: «Споживач не має права здійснювати відступлення вимоги та переведення боргу за цим договором до третьої сторони без письмового погодження такого правочину з ДП «НАЕК «Енергоатом».

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи, що порядок відступлення вимоги та переведення боргу передбачений ст.ст. 516, 530 ЦК України, п. 7.7.4 слід викласти в редакції позивача, тобто не включати цей пункт до договору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача прийняті судом до уваги частково.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести за рахунок сторін, рівними частинами.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Викласти пункти договору (код 36.00.11) питна вода (водопостачання) № 144 від 29.12.15 року в наступній редакції:

Пункт 1.2 в редакції відповідача: «Виробник бере на себе зобов'язання забезпечити Споживача питною водою згідно ГОСТ 2874-82 в обсязі 2 700,00 тис.м3, при цьому ліміт водоспоживання для Споживання встановлюється Виробником на рівні 7 395,96 тис.м3».

Пункт 3.1 в редакції позивача: «Об'єм споживання води за звітний період, встановлений з 1 по 31 (30) число поточного місяця, визначається за показниками приладів обліку, встановлених належним чином, а при їх відсутності облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами».

Пункт 6.2.1 в редакції відповідача: «Нести повну експлуатаційну відповідальність за стан своїх мереж (додаток № 1 до цього договору), вчасно виявляти і ліквідовувати пориви, витоки на них».

Пункти 6.2.7, 6.2.8, 6.2.9 договору в редакції позивача.

Пункт 7.6.1 в редакції відповідача: «Виробник несе відповідальність за постачання Споживача питною водою у відповідності з договором, за виконання обовязків, викладених в п.п. 6.1.1-6.1.6 договору, згідно діючого законодавства України».

Пункт 7.7.1 в редакції позивача: «Споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору, викладених в п.п.6.2.1-6.2.6».

Пункт 7.7.2 в редакції позивача: «У випадку своєчасного попередження Виробника про вихід з ладу водолічильника, кількість відпущеної води визначається по середній витраті за попередні два розрахункові місяці, виключаючи показники водолічильника за останній місяць.

Цей порядок розрахунків зберігається до установки нового водолічильника, але на термін не більше ніж два місяці».

Пункти 7.7.3, 7.7.4 договору в редакції позивача.

Стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, код 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (Промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область) на користь комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (вул. Дружби народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, код 31948866) 689,00 грн. (шістсот вісімдесят девять грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати позивачу.

Провадження щодо п.п. 1.4, 4.1, 3.2, 6.1.3, 6.2.2, 10.4, 11.1 договору припинити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Повне рішення складено 20.04.16 року.

Суддя Т.М. Дубова