Рішення № 57281977, 15.04.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м. Одеса, пр.Шевченка, 29

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2016 р.Справа № 916/470/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Мурачашвілі Х.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 916/470/16

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту)

до відповідача: приватного підприємства "ОЛІМП-ОХОРОНА"

про стягнення 351 611 грн. 52 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2737 від 03.12.2015р.

від відповідача: не зявився; про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але ухвали суду повернуто поштою "фірма не зареєстрована".

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № КД-17884 від 27.12.2012р. з урахуванням індексу інфляції у сумі 299 183 грн. 34 коп., пені у сумі 49 081 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 3 346 грн. 48 коп.

Відповідач позов визнає повністю, однак письмових пояснень до суду не надав.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

27 грудня 2012р. між Державним підприємством "Одеський морський торгівельний порт" (правонаступником якого є ДП "Адміністрація морських портів України") (Порт) та приватним підприємством "ОЛІМП-ОХОРОНА" (Підприємство) був укладений Договір про співпрацю № КД-17884, предметом якого є співпраця в галузі надання послуг конвенційним судам у виконанні ними вимог морської безпеки при взаємодії з конвенційними портовими засадами. Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015р. (зі змінами внесеними Додатковою угодою від 11.12.2014р. до прибуткового договору про співпрацю № КД-17884 від 27.12.2012р.).

Відповідно до п. 3.2. Договору (зі змінами внесеними Додатковою угодою від 11.12.2014р. до прибуткового договору про співпрацю № КД-17884 від 27.12.2012р.) перерахування належних Порту платежів здійснюється Підприємством щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем. ПДВ нараховується, згідно чинного законодавства.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним у жовтні та листопаді 2015р. були надані відповідачу відповідні послуги, що підтверджується актами виконаних робіт за Договором від 31.10.2015р. на суму 309 785 грн. 86 коп. та від 30.11.2015р. на суму 294 442 грн. 81 коп., а також рахунками від 31.10.2015р. № 621745 та від 30.11.2015р. № 621832. Однак, в порушення умов Договору відповідач оплатив послуги за жовтень 2015р. з простроченням, а за листопад 2015р. оплата була здійснена лише у ході розгляду справи, а саме 17.03.2016р.

Позивач зазначає, що оплата за надані послуги за жовтень 2015р. повинна була бути

виконана до 20.11.2015р. проте, рахунок позивача від 31.10.2015р. № 621745 за надані послуги за жовтень 2015р. у сумі 309 785 грн. 86 коп. сплачений відповідачем з простроченням (з 21.11.2015р. по 16.02.2016р.) таким чином: - 22.01.2016р. сплачено 100 000 грн. (прострочення становить 63 дні); - 28.01.2016р. сплачено 70 000 грн. (прострочення становить 69 днів); - 04.02.2016р. сплачено 130 000 грн. (прострочення становить 76 днів); 16.02.2016р. сплачено 9 785 грн. 86 коп. (прострочення становить 76 днів), що підтверджується банківськими виписками.

Крім того, позивач зазначає, що зобовязання відповідача щодо оплати за надані послуги за листопад 2015р. повинно було бути виконано до 20 грудня 2015р. Однак, відповідач повністю сплатив послуги за листопад 2015р. лише у ході розгляду справи, а саме: - 17.03.2016р. (100 900 грн. 29.02.2016р.; 100 000 грн. 14.03.2016р.; 93 542 грн. 81 коп. 17.03.2016р.).

Відповідно до п. 4.2. Договору за порушення строків оплати платежів, вказаних у розділі 3 цього Договору, підприємство сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 49 081 грн. 70 коп., яку також просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України покупець, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу постачальника зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 3 346 грн. 48 коп. та інфляційні втрати у сумі 4 740 грн. 53 коп., які також просить стягнути з відповідача.

Позивач зазначає, що за приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2012р. між Державним підприємством "Одеський морський торгівельний порт" (правонаступником якого є ДП "Адміністрація морських портів України") (Порт) та приватним підприємством "ОЛІМП-ОХОРОНА" (Підприємство) був укладений Договір про співпрацю № КД-17884, предметом якого є співпраця в галузі надання послуг конвенційним судам у виконанні ними вимог морської безпеки при взаємодії з конвенційними портовими засадами.

Відповідно до п. 3.2. Договору (зі змінами внесеними Додатковою угодою від 11.12.2014р. до прибуткового договору про співпрацю № КД-17884 від 27.12.2012р.) перерахування належних Порту платежів здійснюється Підприємством щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем. ПДВ нараховується, згідно чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем у жовтні та листопаді 2015р. були надані відповідачу відповідні послуги, що підтверджується актами виконаних робіт за Договором від 31.10.2015р. на суму 309 785 грн. 86 коп. та від 30.11.2015р. на суму 294 442 грн. 81 коп., а також рахунками від 31.10.2015р. № 621745 та від 30.11.2015р. № 621832. Однак, в порушення умов Договору відповідач оплатив послуги за жовтень 2015р. з простроченням, а за листопад 2015р. оплата відповідачем була здійснена лише у ході розгляду справи, а саме 17.03.2016р.

Оплата за надані послуги за жовтень 2015р. повинна була бути виконана до 20.11.2015р. проте, рахунок позивача від 31.10.2015р. № 621745 за надані послуги за жовтень 2015р. у сумі 309 785 грн. 86 коп. сплачений відповідачем з простроченням (з 21.11.2015р. по 16.02.2016р.) таким чином: - 22.01.2016р. сплачено 100 000 грн. (прострочення становить 63 дні); - 28.01.2016р. сплачено 70 000 грн. (прострочення становить 69 днів); - 04.02.2016р. сплачено 130 000 грн. (прострочення становить 76 днів); 16.02.2016р. сплачено 9 785 грн. 86 коп. (прострочення становить 76 днів), що підтверджується банківськими виписками.

Зобовязання відповідача щодо оплати за надані послуги за листопад 2015р. повинно було бути виконано до 20 грудня 2015р. Однак, відповідач повністю сплатив послуги за листопад 2015р. лише у ході розгляду справи, а саме: - 17.03.2016р. (100 900 грн. 29.02.2016р.; 100 000 грн. 14.03.2016р.; 93 542 грн. 81 коп. 17.03.2016р.).

Відповідно до п. 4.2. Договору за порушення строків оплати платежів, вказаних у розділі 3 цього Договору, підприємство сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 49 081 грн. 70 коп.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України покупець, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу постачальника зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 3 346 грн. 48 коп. та інфляційні втрати у сумі 4 740 грн. 53 коп.

Враховуючи те, що в період розгляду справи відповідачем було сплачено заборгованість за договором № КД-17884 від 27.12.2012р. у сумі 294 442 грн. 81 коп., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі у частині стягнення заборгованості за договором № КД-17884 від 27.12.2012р. у сумі 294 442 грн. 81 коп. у зазначеній сумі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) підлягає задоволенню частково.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80 , ст..ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "ОЛІМП-ОХОРОНА" (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 17, р/р 26007312074601 у АБ "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 35303880) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770; 65026, м. Одеса, Митна площа, 1, р/р 26009010288616 в ПАТ "Банк Восток", МФО 307123, код ЄДРПОУ 38728457) пеню у сумі 49 081 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 3 346 грн. 48 коп., інфляційні втрати у суми 4 740 грн. 53 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 5 274 грн. 16 коп.

3. У частині стягнення заборгованості у сумі 294 442 грн. 81 коп. провадження у справі припинити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 квітня 2016р.

Суддя Н.Д. Петренко