Рішення № 57281944, 15.04.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2016 рокуСправа № 912/4944/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський", м. Кіровоград

про стягнення 149 697,61 грн.,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції);

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 29.12.2015 року (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Терещенко Д.Л., довіреність від 20.01.2016 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 17.12.2015 року, яка містить вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" (надалі - ТОВ "МКС") заборгованості по договору про надання послуг від 22.04.2013 року за № 130419-02, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, в сумі 149 697,61 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором № 130419-02 від 22.04.2013 року.

Ухвалою від 23.12.2015 року господарським судом прийнято вказану позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 912/4944/15; розгляд даної справи в судовому засіданні призначено на 21.01.2016 року; сторін зобов'язано надати документи та докази, необхідні для розгляду даної справи.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2016 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 05.02.2016 року о 12 год. 00 хв., сторін зобов'язано надати документи та докази, необхідні для розгляду спору по суті.

В ході судового засідання 05.02.2016 у господарського суду виникла необхідність оголосити перерву в с удовому засіданні до 14 год. 15 хв. 12.02.2016 року.

Однак, розгляд даної справи у судовому засіданні 12.02.2016 року не відбувся, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Тимошевської В.В.

Ухвалою від 19.02.2016 року господарським судом у складі судді Глушкова М.С. прийнято справу № 912/4944/15 до свого провадження; розгляд справи та клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову призначено в судове засідання на 21.03.2016 року о 14 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 21.03.2016 року розгляд справи відкладався до 06.04.2016 року. В судовому засіданні 06.04.2016 року господарським судом оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 15.04.2016 року.

В судовому засіданні 15.04.2016 року ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В своєму відзиві на позов ТОВ "МКС" просило у задоволені позовних вимог відмовити зважаючи на те, що позивачем неправильно нараховано заявлені до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, акт ЧЄ-130419-02-10 від 31.01.2013 року не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт виконаних робіт (наданих послуг) за період з 03.02.2014 року по 21.02.2014 року відсутній. Проте, відповідачем у відзиві також зазначено, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ "МКС" має заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 в сумі 12 400 грн.

В своїх поясненнях від 15.03.2016 року в доповнення своєї правової позиції відповідач також зазначив, що останнім здійснено оплату позивачу за надані послуги готівкою на суму 74 000 грн., що підтверджується відповідними видатковими касовими ордерами.

Станом на час проведення судового засідання будь-які заяви чи клопотання від сторін до господарського суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

22.04.2014 року між сторонами укладено договір про надання послуг № 130419-02 (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого замовник (ТОВ "МКС") доручає, а виконавець (ФОП ОСОБА_1) за обумовлену грошову винагороду приймає на себе зобов'язання надати замовнику консультаційні послуги щодо опису бізнес-процесів на підприємстві замовника, а замовник зобов'язується сплачувати виконавцеві грошову винагороду в порядку та на умовах, визначених цим договором. Перелік бізнес-процесів, які підлягають опису, а також порядок здійснення такого опису визначено п. 1.2 договору.

Також сторонами укладено доповнення № 1 від 12.07.2013 року та № 2 від 13.12.2013 року, якими сторони погодили внесення ряду змін до договору.

Пунктами 3.5 - 3.7 договору в редакції доповнення № 2 сторони погодили наступне: за результатами кожного календарного місяця та після закінчення надання всього комплексу послуг виконавець складає щомісячний акт наданих послуг та підсумковий акт наданих послуг і надає їх на розгляд та підписання замовнику. За відсутності зауважень щодо якості наданих послуг замовник повинен підписати як щомісячний, так і підсумковий акти наданих послуг протягом 3 банківських днів з дня отримання або в той же термін заявити про наявність зауважень. У випадку ненадходження зауважень до актів наданих послуг протягом встановленого терміну послуги вважаються прийнятими без зауважень; строк виконання робіт передбачений договором з 22.04.2013 року по 28.02.2014 року включно.

Відповідно до п. 3.9 договору сторони визначили, що протягом дії договору, з врахуванням положень пунктів 3.7, 3.8 замовник відшкодовує виконавцю вартість залізничних квитків Київ-Знам'янка в обидва боки щотижня та встановлені законодавством добові за три доби щотижня. Замовник власним транспортом забезпечує перевезення виконавця по маршруту Знам'янка-Кіровоград в обидва боки не більше одного разу на тиждень. Замовник за свій рахунок надає виконавцю житло у дні, коли виконавець фактично виконує роботи та надає послуги. Про кожний приїзд та строк робіт виконавець попереджує замовника не пізніше ніж за 5 діб до приїзду.

Пунктом 4.2. договору в редакції доповнення № 2 сторони визначили, що за належне виконання робіт, передбачених цим договором, у визначених обсягах, замовник сплачує виконавцю грошову винагороду, розмір якої становить: 24 000 грн. (без ПДВ) щомісяця.

Договір, відповідно до п. 7.1, вступає в дію з 22.04.2013 року по 31.12.2013 року. З дня припинення договору, незалежно від підстав такого припинення, надання послуг за цим договором припиняється, а в іншій частині договір зберігає свою дію до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.2 договору).

Договір та доповнення до нього підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору та доповнень до нього позивач надав відповідачу послуги за договором на загальну суму 206 400 грн.:

по акту здачі-прийняття робіт від 17.05.2013 року № ЧЄ-130419-02-01 на суму 24 000 грн.;

по акту здачі-прийняття робіт від 14.06.2013 року № ЧЄ-130419-02-02 на суму 24 000 грн.;

по акту здачі-прийняття робіт від 09.08.2013 року № ЧЄ-130419-02-04 на суму 24 000 грн.;

по акту здачі-прийняття робіт від 06.09.2013 року № ЧЄ-130419-02-05 на суму 24 000 грн.;

по акту здачі-прийняття робіт від 04.10.2013 року № ЧЄ-130419-02-06 на суму 24 000 грн.;

по акту здачі-прийняття робіт від 01.11.2013 року № ЧЄ-130419-02-07 на суму 24 000 грн.;

по акту здачі-прийняття робіт від 29.11.2013 року № ЧЄ-130419-02-08 на суму 24 000 грн.;

по акту здачі-прийняття робіт від 24.12.2013 року № ЧЄ-130419-02-09 на суму 20 400 грн.;

по акту здачі-прийняття робіт від 31.01.2014 року № ЧЄ-130419-02-10 на суму 18 000 грн.

Вказані акти підписані як позивачем так і позивачем, скріплені печатками останніх без будь-яких зауважень.

Крім того, за твердженням позивача, останнім відповідачу в період з 01.02.2014 по 21.02.2014 року також надавались послуги, передбачені договором про надання послуг від 22.04.2013 року за № 130419-02 на загальну суму 18 000 грн.

Однак, відповідачем не в повному обсязі виконано свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема, не оплачено послуги надані за актами від 04.10.2013 року № ЧЄ-130419-02-05 на суму 24 000 грн., від 29.11.2013 року № ЧЄ-130419-02-08 на суму 24 000 грн., від 24.12.2013 року № ЧЄ-130419-02-09 на суму 20 400 грн., від 31.01.2014 року № ЧЄ-130419-02-10 на суму 18 000 грн., а також за період з 01.02.2014 по 21.02.2014 року на суму 18 000 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 01.04.2015 року з вимогою в семиденний строк від дня отримання вказаної претензії сплатити на користь ФОП ОСОБА_1 вартість наданих послуг за актами від 04.10.2013 року № ЧЄ-130419-02-05 на суму 24 000 грн., від 29.11.2013 року № ЧЄ-130419-02-08 на суму 24 000 грн., від 24.12.2013 року № ЧЄ-130419-02-09 на суму 20 400 грн., від 31.01.2014 року № ЧЄ-130419-02-10 на суму 18 000 грн., а також за період з 01.02.2014 по 21.02.2014 року на суму 18 000 грн., з врахуванням нарахованих 3% річних та інфляційних втрат (а.с.34-40).

Вказана претензія отримана відповідачем 10.04.2015 року, проте залишена останнім без реагування (а.с.105-106).

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень належними та допустимими доказами.

Твердження відповідача стосовно того, що ним здійснювалась часткова оплата вартості саме наданих позивачем послуг за договором №130419-02 від 22.04.2013 року готівкою на загальну суму 74 000 грн., що підтверджується відповідними видатковими касовими ордерами, спростовується наступним.

Надані господарському суду видаткові касові ордери, складені всупереч вимогам пункту 3.10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (надалі - Положення), яким визначено порядок складання та необхідні реквізити відповідних первинних документів.

Так, в порушення п. 3.10. Положення у видаткових касових ордерах від 14.05.2013 року, від 06.06.2013 року, від 21.06.2013 року, від 08.07.2013 року, від 22.07.2013 року, від 12.08.2013 року, від 22.08.2013 року, від 06.09.2013 року, від 20.09.2013 року та від 04.11.2013 року відсутній обов'язковий реквізит - підстава їх складання.

Вказані вище видаткові касові ордери, а також касовий ордер від 31.01.2014 року, містять зазначення кореспондуючого рахунку (субрахунку) 3721, що відображає операції в обліку розрахунків з підзвітними особами, тобто лише працівниками, посадовими особами або власником підприємства.

Видатковий касовий ордер від 13.02.2014 року не містить підпису одержувача коштів, крім того, за касовими ордерами від 31.01.2014 року та від 13.02.2014 року в порушення п. 2.3. Положення перевищено граничні суми проведення розрахунків готівкою (видано готівкою 24 000 грн. за відповідним ордером).

У зв'язку з викладеним, господарським судом не можуть бути прийняті вказані видаткові касові ордери як належні докази виконання ТОВ "МКС" зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг.

На вимогу суду відповідачем не було надано звіти, на підставі яких було видано грошові кошти готівкою ФОП ОСОБА_1 та іншу бухгалтерську документацію, яка обґрунтовує видачу грошових коштів готівкою позивачу.

Крім того, п. 4.5. договору передбачає, що розрахунок між стонами проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Відповідач, на час розгляду справи, не надав суду належних доказів сплати заборгованості за надані позивачем послуги по актах від 04.10.2013 року № ЧЄ-130419-02-05 на суму 24 000 грн., від 29.11.2013 року № ЧЄ-130419-02-08 на суму 24 000 грн., від 24.12.2013 року № ЧЄ-130419-02-09 на суму 20 400 грн., від 31.01.2014 року № ЧЄ-130419-02-10 на суму 18 000 грн.

В частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг наданих позивачем за договором за період з 03.02.2014 по 21.02.2014 року на суму 18 000 грн. господарський суд враховує таке.

Відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з 03.02.2014 по 21.02.2014 року у позивача відсутні підстави стверджувати, що ним надавались послуги протягом вказаного періоду визначені договором про надання послуг від 22.04.2013 року за № 130419-02.

Проте, твердження відповідача спростовується наступним.

Відповідно до підпункту 2.1.2 договору сторони погодили, що співвиконавцями щодо надання визначених договором послуг з боку замовника є директор, головний технолог та заступник з якості ТОВ "МКС", тобто позивач при наданні послуг з опису бізнес-процесів на підприємстві замовника безпосередньо співпрацював з вказаними особами.

В матеріалах справи містяться пояснення начальника цеху по виробництву масложирової продукції ОСОБА_4, а також заступника директора з якості ОСОБА_5, відповідно до яких позивач дійсно виконував умови договору надавши відповідачу відповідні послуги включно до 21.02.2014 року, як на підтвердження своїх пояснень надано електронний лист позивача щодо погодження посадовими особами ТОВ "МКС" форми журналу реєстрації технологічних операцій (а.с.109).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія проїзного документа виданого на ім'я позивача по напрямку Кіровоград-Київ, датована 23.02, який підтверджує факт перебування позивача в м. Кіровоград у лютому 2014 року.

У зв'язку з тим, що відповідачем не надано доказів спростування підтверджень виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання послуг протягом 03.02.2014 - 21.02.2014 року, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг наданих позивачем за договором за період з 03.02.2014 по 21.02.2014 року на суму 18 000 грн. є обґрунтованим.

За таких обставин, позовні вимоги ФОМ ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ "МКС" суми основного боргу за отримані послуги відповідно до договору про надання послуг від 22.04.2013 року за № 130419-02 в сумі 104 400 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи, що відповідачем оплата наданих послуг здійснена не в повному обсязі та з порушенням строків встановлених договором про надання послуг від 22.04.2013 року №130419-02 позивач нарахував відповідачу 3% річних 4 746,09 грн. та 40 551,52 грн. інфляційних втрат.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат (а.с.8) нарахованих на суму основного боргу, враховуючи направлення позивачем претензії від 01.04.2015 року на адресу відповідача, яка отримана останнім 10.04.2015 року (а.с.105-106), господарський суд встановив його відповідність умовам договору, зокрема п. 4.3. (з врахуванням доповнень), фактичним обставинам справи та нормам чинного, в тому числі положенням п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року № 14.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 15.04.2016 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 77, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" (адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Ельворті, 5, офіс 520; ідентифікаційний код 37628106) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: 04116, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 104 400 грн., інфляційні втрати в сумі 40 551,52 грн., 3% річних в сумі 4 746,09 грн., а також 2 245,46 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Належним чином засвідчений примірник рішення направити позивачу за адресою: АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 20.04.2016 року.

Суддя М.С. Глушков