Рішення № 57281010, 17.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.16р. Справа № 904/841/16

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Синельникове

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Синельникове

про відшкодування шкоди

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, договір про надання юридичних послуг № 23 від 23.10.2015 року, адвокат;

від відповідача: Підуст О.М., дов. № 150/1001 від 12.05.2015 року, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Синельникове звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" Синельниківський РЕМ, м. Синельникове про стягнення збитків в розмірі 84000грн., пені в розмірі 4590 грн. та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, внаслідок невиконання відповідачем умов договору про приєднання до електричних мереж №06893-00 від 22.05.2015року щодо своєчасного підключення об'єкта позивача до електричних мереж, позивачем понесено збитки.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2016 року залучено до участі у справі в якості відповідача: Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Відповідач зазначає, що неможливість виконання умов договору про приєднання виникла через невиконання позивачем умов п.3.1.2 та п. 3.2.4 договору.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 15.03.2016 року до 22.03.2016 року, з 06.04.2016 року по 12.04.2016 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.04.2016року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2015 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі- позивач, Замовник) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі- відповідач, Виконавець послуг) був укладений Договір про приєднання до електричних мереж №06893-00 (далі-Договір), згідно до умов якого до електричних мереж Виконавця послуг або іншого власника мереж приєднується торгівельний павільйон (далі- об'єкт) Замовника за адресою: м. Синельникове, вул. 50 років Жовтня, 108 (п.1.1 Договору).

Пунктом 2,1 Договору передбачено, що Виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об'єкта Замовника відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення об'єкта Замовника до електричних мереж на умовах цього Договору.

Згідно з п.3.1.1 Договору, Виконавець послуг зобов'язаний забезпечити в установленому порядку приєднання електроустановок об'єкта Замовника у строки, зазначені в Договорі після виконання Замовником зобов'язань, визначених п.3.2 цього розділу ( п.3.2. Замовник зобов'язаний оплатити на умовах цього договору вартість наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок Замовника в точці приєднання. На дату 2015 року ввести в експлуатацію власний об'єкт та електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об'єкта.) Строки надання послуги з приєднання об'єкта Замовника визначаються у додатковій угоді, яка укладена між сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.

В п.1 Додаткової угоди №ДС-001/06893-00 до вказаного договору зазначено, що Сторони дійшли згоди, що строк надання послуги з приєднання складає 45 робочих днів від сплати вартості приєднання Замовником.

В п.2 Додаткової угоди міститься застереження, що у разі встановлення строку, іншого ніж передбачено п.2.1.3. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж від 17.01.2013 року №32 вказати одну або декілька з наведених нижче підстав (необхідне підкреслити) та підкреслено - необхідність закупівлі матеріалів обладнання відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» та Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».

На виконання умов договору, позивачем сплачено вартість робіт в розмірі 27000 грн., що підтверджується квитанцією №82 від 02.06.2015 року (а.с.26).

Згідно з п.2.1.3. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж від 17.01.2013 року №32 «Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника. Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.

Строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 15 робочих днів від дня оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить відповідно 30 та 45 робочих днів. Інший строк виконання зазначених заходів погоджується із замовником у договорі про приєднання з посиланням на вимоги нормативних документів, що визначають строки проектування та будівництва.

Тривалість надання послуги зі стандартного приєднання продовжується на строк, необхідний для погодження та оформлення права користування земельними ділянками під електроустановки зовнішнього електрозабезпечення відповідно до закону.

Про збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання електропередавальна організація повідомляє замовнику в день переривання встановленого абзацом третім цього підпункту строку із зазначенням кількості робочих днів продовження строку та переліку організацій, до яких звернулась електропередавальна організація щодо питання землевідведення з посиланням на офіційне листування.»

Як зазначено в Договорі у Загальних положеннях тип приєднання об'єкта Замовника є стандартним (п.1.4.), категорія надійності електропостачання - III (п.1.6.).

Відповідно до умов Договору підключення мало відбутися у строк до 07.08.2015 року.

З метою використання вказаного об'єкту за його цільовим призначенням 01.08.2015 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір оренди згідно до умов якого позивач зобов'язався протягом 10 днів з моменту підписання Договору оренди передати Орендарю на правах оренди Об'єкт, а Орендар мав його прийняти у користування. Відповідно до акту приймання - передачі вказаний Об'єкт був переданий в користування Орендарю 10.08.2015 року з приміткою про відсутність електропостачання (напруги в електричних мережах та приладах Об'єкта оренди).

Орендарем була внесена орендна плата у розмірі 28000,00 грн. за оренду приміщень. Проте, до 23.09.2015 року використовувати вказане приміщення за призначенням згідно до Договору оренди не було можливим у зв'язку з відсутністю електропостачання.

Згідно п. 6.2.3. Договору оренди у випадку несвоєчасного передання в оренду майна, або передання майна у неналежному стані (неможливо використовувати майно за ¦його цільовим призначенням п.2 Договору) Орендодавець сплачує іншій стороні пеню у розмірі 5% від вартості орендної плати за кожен день прострочення.

У зв'язку з чим ФОП ОСОБА_4 звернувся до позивача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 28000 грн. отриманої орендної плати за серпень - вересень місяць та 56000 грн. пені.

Позивачем зазначено, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору ним понесено збитки в розмірі 84000 грн., 28000грн. з яких за своєю правовою природою є упущеною вигодою, а 56000 грн. заявлені як реальні збитки.

Згідно з п.5.1 Договору про приєднання електричних мереж у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним Законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що за порушення строків виконання Зобов'язання за цим Договором винна Сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості приєднання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної вартості.

На підставі п. 5.4. договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4590 грн. штрафних санкцій.

Щодо нарахованих та заявлених до стягнення штрафних санкцій господарський суд зазначає наступне.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.5.1 Договору про приєднання електричних мереж у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним Законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що за порушення строків виконання Зобов'язання за цим Договором винна Сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості приєднання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було здійснено своєчасне приєднання до електроустановок, внаслідок чого виникло прострочення виконання зобов'язань та нараховано позивачем пеню в розмірі 810 грн. та штраф в розмірі 3780грн.

Частиною 2 ст. 613 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на неможливість своєчасного виконання зобов'язань через невиконання позивачем монтажу електроустновок, оскільки відповідачем не доведено, що саме через прострочення кредитора боржник об'єктивно не міг виконати покладені на нього обов'язки.

Так відповідачем належними та допустимими доказами не доведено того, що він намагався виконати свої зобов'язання вчасно та не доведено невиконання позивачем монтажу електроустановок до 07.08.2016 року.

Також не надано доказів звернення до позивача із заявою про відстрочення виконання зобов'язань та/або вимогами щодо монтажу електроустановок.

Здійснивши перерахунок штрафних санкцій господарським судом встановлено, що сума пені складає 864грн., однак зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 810 грн. за період з 07.08.2015 року по 23.09.2015 року та 7% штрафу в розмірі 1890 грн., оскільки згідно п. 5.4 договору 7% штрафу нараховується одноразово.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій підлягають задоволенню в розмірі 810 грн. пені та 1890 грн. штрафу.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків в загальному розмірі 84000 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати яких зазнала особа у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Суд наголошує на тому, що вимоги про стягнення завданої шкоди можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення (постанова ВСУ від 28.02.2011р. у справі №3-65гс10).

Окрім того, приписами ст.623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Зі змісту вказаної норми випливає, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, судом встановлено, що позивачем не надано доказів в підтвердження наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у вигляді упущеної вигоди.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування понесення збитків позивач зазначав, що ФОП ОСОБА_4 вимагав повернути суму орендної плати та нарахував позивачу пеню внаслідок неможливості використання приміщення за призначенням згідно умов Договору оренди у зв'язку з відсутністю електропостачання.

Як уже зазначалось судом, відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Позивачем не надано належних доказів, які б достовірно підтверджували вжиття позивачем комплексу заходів спрямованих на отримання доходів та наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у вигляді упущеної вигоди.

На думку суду, в порушення вищезазначених норм позивачем не доведено елементи складу правопорушення, не надано належних доказів, які б достовірно підтверджували вжиття позивачем комплексу заходів спрямованих на отримання доходів. Так, позивачем, всупереч ч. 4 ст. 623 ЦК України не доведено вчинення ним дії, спрямованих на зменшення або запобігання уникнення збитків, оскільки останній мав можливість забезпечити електропостачання іншим шляхом (наприклад шляхом встановлення дизельного генератора, тимчасового підключення об'єкту до іншого джерела, тощо)

Таким чином, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та нібито понесеними збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання, а відтак в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 28000грн. слід відмовити.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення 56000 грн., заявлених як реальні збитки з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди №1 нежитлового приміщення укладено між позивачем та ФОП ОСОБА_4 10.08.2015 року. Підключення електроустановок за договором №06893-00 від 22.05.2015 року мало бути здійснено 07.08.2015 року.

Таким чином, зважаючи на дату укладення договору оренди (10.08.2015 року) та дату підключення електроустановок за договором (07.08.2015 року), господарський суд дійшов висновку, що на момент укладення договору оренди позивач був обізнаний про наявність порушення з боку ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" строків підключення електроустановок та свідомо наражав себе на ризик понесення збитків по сплаті штрафних санкцій контрагенту.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків в загальному розмірі 84 000 грн. слід відмовити.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке 22, код ЄДРПОУ 23359034) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (52500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пеню в розмірі 810 грн., штраф в розмірі 1890 грн. та судовий збір в розмірі 42 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.04.2016року

Суддя С.В. Мартинюк