Постанова № 57279681, 20.04.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/1434/16-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євтюшенкова В. І.Номер провадження 33/788/72/16 Суддя-доповідач Матус В. В. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року суддя Апеляційного суду Сумської області Матус В. В. ,за участю ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 березня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на десять діб, без оплатного вилучення транспортного засобу. Строк відбування адміністративного арешту відраховується з моменту затримання.

Стягнуто з ОСОБА_3 275 грн. 60 коп. судового збору на користь держави, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 березня 2016 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03 березня 2016 року близько 14 год. 15 хв. по вул. Полтавській в м. Ромни, Сумської області, потворно протягом року, керував автомобілем марки «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, і починаючи рух від правого краю проїзної частини, не надав дорогу автомобілю марки «Хюндай акцент», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, допустивши зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Місце вчинення дорожньо-транспортної ОСОБА_3пригоди залишив, чим порушив п. 2.9, п. 2.10, п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, потерпіла ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить судове рішення скасувати та прийняти нову, наклавши адміністративне стягнення у виді позбавлення ОСОБА_3 права керування транспортними засобами на строк 3 року без оплатного вилучення транспортного засобу, так як автомобіль належить іншій особі, з приєднанням одного з додаткових стягнень, передбачених статями про відповідальність за вчинені правопорушення. Так, на думку потерпілої, суд ухвалюючи постанову не застосував до правопорушника стягнення за кожне адміністративне правопорушення окремо та не визнав керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння повторно протягом року, як обтяжуючу обставину. Визнання вини як пом'якшуючу обставину, потерпіла не визнає, оскільки ОСОБА_3 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди не прийняв міри по відтворенню шкідливих наслідків правопорушення, не вибачився, втік з місця пригоди.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи та піддавши аналізу доводи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суддя обґрунтовано дійшов до висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Ці обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 серії АП2 № 184852 від 04 березня 2016 року (а.с.2), схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих від 03 березня 2016 року (а.с.3,13,22), письмовими поясненнями потерпілої та правопорушника (а.с.4,5,14,15,23,24), постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.7,17,26), протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП серії АП 2 № 184851 від 04 березня 2016 року (а.с.12), протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП серії АП 2 № 183950 від 04 березня 2016 року (а.с.23).

Повно і об'єктивно дослідивши обставини справи, суддя обґрунтовано дійшов до висновку про винність ОСОБА_3 та вірно кваліфікував його дії за ст. ст. 122-4, 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння повторно протягом року, порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та залишення водієм транспортного засобу, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Разом з тим, при визначенні стягнення, у порушення вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП, не в повному обсязі враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Однак, ухвалюючи рішення, суддя в повному обсязі не врахував обставин даної справи та даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Повне визнання вини правопорушником та щире каяття, не може переважати над вчинення одночасно трьох адміністративних правопорушень, одне з яких вчинене повторно протягом року, що вказує на не бажання правопорушника ставати на шлях виправлення та усвідомлення їх характеру.

Метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Тобто, в даному випадку суддею першої інстанції не вірно застосовав дану норму закону та не застосував стягнення за кожне правопорушення окремо, тому доводи апелянта про не вірне застосування ст. 36 КУпАП є обґрунтованими.

Вимога потерпілої ОСОБА_5 про приєднання одного з додаткових стягнень передбачених статтями вчинених правопорушень, суд не бере до уваги, оскільки санкції статей 122-4 та 124 КУпАП не передбачають такий вид покарання як додатковий.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судя, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 березня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення: за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу; за ст. 124 КУпАП - штраф в розмірі 340 гривень; за ст. 122-4 КУпАП - штраф у розмірі 255 гривень.

На підставі ст. 36 ч. 2 КУпАП накласти на ОСОБА_3 остаточне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіМатус В. В.