Ухвала суду № 57279165, 06.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1652/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,

секретаря Книгиницького О.І., Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2015 року, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, -

встановила:

27.07.2015 року представник ОСОБА_4 ОСОБА_7 звернулася до суду з заявою про забезпечення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідачів грошового боргу за договором позики, шляхом накладення арешту на майно Фермерського господарства «СІМУРГ», засновниками якого є ОСОБА_2 і ОСОБА_5 та передачі майна цього господарства на відповідальне зберігання голові цього господарства посилаючись на те, що отримані відповідачами грошові кошти були частково витрачені на розвиток і господарську діяльність цього господарства. При цьому позивач зазначав, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки іншого майна у відповідачів немає.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.12.2015 року заява представника ОСОБА_4 ОСОБА_7 про забезпечення позову задоволена у повному обсязі. Суд забезпечив позовні вимоги представника ОСОБА_4 ОСОБА_7 шляхом накладення арешту на майно ФГ «СІМУРГ», з передачею цього майна на відповідальне зберігання голові господарства ОСОБА_5, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати у звязку з порушенням судом норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі вказуючи, що ФГ «СІМУРГ» не є стороною у договорі позики, а тому не може відповідати своїм майном за зобовязаннями, які виникли у відповідачів у справі перед ОСОБА_4

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, що оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступних підстав;

За правилами п.2ч.1ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави для її застосування.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_4 ОСОБА_7 про забезпечення позову та накладаючи арешт на все майно ФГ «СІМУРГ» із передачею його на відповідальне зберігання голові цього господарства, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, так як вони не відповідають обставинам справи та нормам процесуального права.

Згідно ч.3ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п.1ч.1ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як розяснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ст.21 Закону України «Про фермерські господарства» за №973-ІУ від 19.06.2003 року, фермерське господарство несе відповідальність за своїми зобовязаннями у межах майна, яке є власністю фермерського господарства.

Судом першої інстанції вказані норми права були порушені.

Як вбачається із матеріалів справи, між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з іншої сторони виник спір з приводу неналежного виконання відповідачами умов договору позики, за якими ОСОБА_4 надав відповідачам грошову позику у розмірі 65500 дол. США, а вони її у визначений термін не повернули позикодавцю.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5 є засновниками Фермерське господарства «СІМУРГ», і їх частки у Складеному капіталі цього господарства становлять 45%, у кожного. Крім них, засновником цього господарства є також ОСОБА_8, і її частка у Складеному капіталі господарства становить 10%.

Відповідач у справі - ОСОБА_6 не є членом ФГ «СІМУРГ».

Фермерське господарства «СІМУРГ» не є стороною у договорі позики, яка укладена між сторонами у справі, а тому не може виступати стороною у зобовязаннях, які виникли між ОСОБА_4 з однієї сторони і ОСОБА_2 і ОСОБА_5 з іншої сторони. Тому не може забезпечуватися позов шляхом накладення арешту на майно юридичної особи, яка не є стороною договору позики.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву представника ОСОБА_4 ОСОБА_7 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ФГ «СІМУРГ» не встановив обставин, які мають значення для вирішення цього питання, та в порушення вказаних вище норм матеріального і процесуального права безпідставно наклав арешт на майно Фермерського господарства «СІМУРГ».

На підставі викладеного ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановлянням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_4 ОСОБА_7 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ФГ «СІМУРГ», так як майном Фермерського господарства «СІМУРГ» не може забезпечуватися позов фізичної особи, яка є засновником цього господарства.

Керуючись ст.304, п.2ч.2ст.307, п.2ч.1ст.312 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила;

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2015 року скасувати.

Постановити нову ухвалу:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про забезпечення його позовних вимог шляхом арешту майна фермерського господарства «СІМУРГ» та передачі його на відповідальне зберігання голові цього господарства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П.Фальчук

ОСОБА_9

ОСОБА_10