Постанова № 57278691, 14.04.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/609/15-а

Провадження № 2а/522/245/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Благодійного фонду «Дитяче село «АСТР» до Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року Благодійний фонд "Дитяче село "АСТР" звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання незаконним рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V “Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V “Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі” та № 1431-V “Про надання згоди на розробку проектів з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі”, затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення – парків та скверів у м. Одесі” в частині визначення парком території, що знаходиться у постійному користуванні Благодійного фонду “Дитяче село “АСТР” відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 12.06.2000 року І-ОД № 000331; скасування п. 6 Додатку № 1 до рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438- V.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2015 року позов задоволено: визнано незаконним рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V “Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V “Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі” та № 1431-V “Про надання згоди на розробку проектів з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі”, затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення – парків та скверів у м. Одесі” в частині визначення територією рекреаційного призначення – парком, території, що знаходиться у постійному користуванні Благодійного фонду “Дитяче село “АСТР” відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 12.06.2000 року І-ОД №000331; скасовано п.6 Додатку № 1 до рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V “Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V “Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі” та № 1431-V “Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі”, затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення – парків та скверів у м. Одесі”.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року постанову Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/609/15-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 р. касаційна скарга Одеської міської ради, до якої приєднався перший заступник прокурора Одеської області була задоволена частково – постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі № 522/609/15-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України звернув увагу суду на необхідність повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи, зокрема обставин щодо пропуску позивачем строків звернення до суду.

Позивач надав письмові пояснення з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України, де навів доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, зазначивши, що ним оскаржується рішення із змінами від 27.08.2014 р., які суттєво змінили первисне рішення. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що визнання оскаржуваним рішенням парком території, що знаходиться у його постійному користуванні, по суті є вилученням земельної ділянки, адже земельна ділянка отримала статус земель загального користування та Позивач позбавлений можливості здійснити переоформлення земельної ділянки для подальшого особистого користування нею.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та задовольнити позовні вимоги.

Представник Одеської міської ради наполягала на пропущені позивачем строків звернення до суду та заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що оскаржуваним рішенням права позивача не порушуються.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, вислухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними власних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що рішенням Одеської міської ради народних депутатів від 14 вересня 1999 року № 202-XXIII Благодійному фонду «Дитяче село «Астр» було надано земельну ділянку у постійне користування для експлуатації та обслуговування комплексу об’єктів фонду. Право постійного користування земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право постійного користування землею І-ОД № 00331 від 12.06.2000 р., що зареєстрований за № 96 у книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Виходячи з приписів ст. 92 Земельного кодексу України від 25.01.2001 р., що набрав чинності 01.01.2012 р. Благодійний фонд «Дитяче село «Астр» не входить до кола осіб, у яких може бути у постійному користуванні земельні ділянки.

Так, згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Частина друга даної статті визначає, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної і комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації.

Відповідно до п. 6 Розділу Х Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Земельним кодексом України не встановлено чітких матеріально-правових і процесуальних гарантій зміни юридичного титулу права постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. У зв’язку із зазначеним, положення пункту 6 Розділу X ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Таким чином, законодавством України не визначено терміну для переоформлення права постійного користування. Однак, користувач може його здійснити за власним бажанням у будь-який момент, так як земельним законодавством не передбачена можливість знаходження земельної ділянки у постійному користування осіб інших, ніж визначено у ч. 2 ст. 92 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2009 року Одеською міською радою було прийняте рішення № 4438-V «Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі» та № 1431-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі», затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі». Вказаним рішенням було затверджено попередній перелік територій рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі (додаток 1). У п.6 Додатку № 1 вказаного рішення зазначено: «парк на території благодійного фонду Дитяче село «АСТР» (в минулому територія санаторію ім. Чувиріна), 5 ст. Великого Фонтану».

Виходячи зі змісту рішення та з урахуванням пояснень представника відповідача спірним рішенням встановлено лише попередній перелік територій рекреаційного призначення – парків та скверів у м. Одесі та визначені заходи щодо їх організації, тоді як фактична організація парків передбачає розробку в установленому законодавством порядку землевпорядної документації та її подальше затвердження міською радою. Отже, само по собі спірне рішення, яке за своїм змістом має розпорядчий характер у вирішенні питання організації зон рекреаційного призначення на території міста шляхом надання радою відповідних доручень своїм виконавчим органам, не створює перешкод у користуванні позивачем наданою йому земельною ділянкою та не порушує будь-яких його охоронюваних законом прав.

Однак, ситуація змінилася після внесення до тексту оскаржуваного рішення змін рішенням Одеської міської ради №5276-VI від 27.08.2014 р., яким було вирішено: у пункті 4 замість слів «з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення» вважати вірним слова «щодо відведення земельних ділянок». Таким чином, рішення розпорядчого характеру перетворилося на рішення про надання згоди на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок – парків та скверів у м. Одесі.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Частиною 3 ст. 50 закону України «Про землеустрій» також передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають рішення Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як стверджує позивач, про порушення свого права він дізнався у грудні 2014 року коли стало відомо про неможливість переоформлення права постійного користування через те, що надано згоду на розробку проекту землеустрою «парку на території благодійного фонду Дитяче село «АСТР».

Суд вважає, що позивач міг дізнатися про порушення свого права 12.09.2014 року, коли на офіційному сайті Одеської міської ради було розміщено рішення Одеської міської ради №5276-VI від 27.08.2014 р. «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V “Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V “Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі” та № 1431-V “Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі”, затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення парків та скверів у м. Одесі”.

З моменту опублікування вказаного рішення до моменту звернення Позивача із адміністративним позовом минуло менше шести місяців. Однак, фактично права позивача порушено рішенням Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V, коли територію благодійного фонду Дитяче село «АСТР» було включено до попереднього переліку парків, згоду на розробку проекту землеустрою якого було надано рішенням Одеської міської ради №5276-VI від 27.08.2014р.

Отже, процесуальний строк щодо звернення до адміністративного суду, підлягає поновленню, оскільки пропущений Благодійним фондом «Дитяче село «АСТР» з поважних причин.

Відповідно до ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105 визначено, що парк - самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції та призначений для короткочасного відпочинку населення. Згідно ст. 83 Земельного кодексу України парки віднесені до земель загального користування населених пунктів.

Оскаржуваним рішенням Одеська міська рада фактично вилучила земельну ділянку, що знаходиться у постійному користуванні Благодійного фонду «Дитяче село «Астр», оскільки земельна ділянка отримала статус земель загального користування, а Позивач позбавлений можливості здійснити переоформлення земельної ділянки для подальшого особистого користування нею. Статєю 49 Земельного кодексу України визначені випадки та порядок вилучення земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні. Відповідно до приписів даної статті вилучення повинно здійснюватися виключно для суспільних та інших потреб, за відповідним рішенням органів місцевого самоврядування та за згодою землекористувачів.

Судом також встановлено, що на даний момент оскаржуване рішення в частині включення до переліку парків території благодійного фонду Дитяче село «АСТР» не відповідає затвердженій містобудівній документації – матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план території – це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Генеральним планом міста Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради №6489-VI від 25.03.2015 р. «Про затвердження Генерального плану м. Одеси», та детальним планом території у межах вулиць: Фонтанська дорога, Черняховського, Маршала Говорова, Піонерська у м. Одесі, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 10.09.2015 р. № 6933-VI «Про затвердження детального плану території у межах вулиць: Фонтанська дорога, Черняховського, Маршала Говорова, Піонерська у м. Одесі» не передбачено розташування парку на території благодійного фонду Дитяче село «АСТР».

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 

У відповідності до ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. 

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати поважними причини пропуску Благодійним фондом «Дитяче село «АСТР» строку звернення до адміністративного суду.

Поновити Благодійному фонду «Дитяче село «АСТР» строк звернення до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання незаконним рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V та скасування п. 6 Додатку № 1 до рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438- V.

Позовні вимоги Благодійного фонду «Дитяче село «АСТР» до Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради задовольнити повністю.

Визнати незаконним рішення Одеської міської ради № 4438-V від 07.07.2009 р. «Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі» та № 1431-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі», затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі» в частині визначення територією рекреаційного призначення - парком, території, що знаходиться у постійному користуванні Благодійного фонду «Дитяче село «АСТР» відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 12.06.2000 р. І-ОД №000331.

Скасувати п.6 Додатку № 1 до рішення Одеської міської ради № 4438-V від 07.07.2009 р. «Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі» та № 1431-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі», затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л. М. Чернявська

14.04.2016