Рішення № 57278591, 12.04.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23097/15ц

Провадження № 2/522/1348/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого-судді: Кічмаренка С.М.,

за участю секретаря: Мельник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит» в особі філії « Одеське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» «Про розірвання банківського договору та стягнення грошових коштів», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, який в подальшому не одноразово уточнювався, та за останніми вимогами просив суд розірвати договір № 328823/110178/07-14 від 23.12.2014 року про банківський строковий вклад ( депозит) « Блискуча сімка» в доларах США, укладений між позивачем та відповідачем; стягнути з відповідача на користь позивача суму вкладу в розмірі 236423,85 грн. за договором № 328823/110178/07-14 від 23.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір про банківський строковий вклад ( депозит), з виплатою суми вкладу та суми процентів в кінці терміну дії договору. Після закінчення якого позивач звернувся до банку з вимогою повернути грошовий вклад, що останнім виконано не було. Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав. Надав до суду заперечення проти позову.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної, надані докази, вважає позов позивача підлягаючим частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Позивач по справі є вкладником ПАТ « Банк « Фінанси та Кредит».

25.12.2014 року між позивачем та відповідачем в особі керуючого філії « Одеське РУ» АТ « Банк « Фінанси та Кредит», укладений договір № 328823/110178/07-14 про банківський строковий вклад ( депозит) в іноземній валюті строком до 25.03.2015 року, а саме кошти в розмірі 20 000 дол. США.

Позивач неодноразово звертався із заявами до відповідача, з вимогою розірвати договір та повернути кошти, копії яких наявні в матеріалах справи №5585 від 01.07.2015 року, претензія № 6459 від 29.07.2015 року.

Строки дії договору закінчився.

Станом на теперішній час грошові кошти позивачу повернуті не були.

Відповідно до умов публічного договору банківського вкладу ( депозиту) від банк зобовязується повернути вклад та сплатити проценти за його користування.

Позивачем зазначено, що за закінченням строку дії договору, банк не виконав взяті на себе зобовязання та не здійснив повернення коштів.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ч. 2 ст. 1058 ЦК України), що виключає можливість відступлень в договорі від умов про розмір процентів та від інших умов, які встановлені банком, оскільки умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обовязок надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Згідно зі ст. ст. 610 та 611 ч. 4 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання та у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: повернення грошового внеску.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Через те, що відповідач у теперішній час не виконав зобовязання по поверненню грошових внесків позивача, то це є грубим порушенням умов договорів щодо зворотності та платності.

Відповідно до умов вказаних договорів, відповідач розпоряджається внеском позивача протягом терміну дії договорів на свій розсуд, а також користується вказаними грошовими внесками позивача, у звязку з чим сплачує вкладникові позивачу процент за таке користування та розпорядження його грошовим внеском.

Дійсно, як стверджує позивач, строк дії договорів закінчились, але грошові внески позивача відповідачем ПАТ Банк « Фінанси та Кредит так і не були йому повернуті, у звязку з чим дані грошові внески на теперішній час залишаються у користуванні та розпорядженні фінансової установи ПАТ Банк « Фінанси та Кредит відповідача по справі.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника (ст. 1060 ЦК України).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не витребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (ст. 1061 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просточення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також статтями 526 та 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, але незважаючи на це відповідач не виконує свої зобов'язання відмовляється видати позивачу вклад на його вимогу, що суперечить чинному законодавству України.

Суд відмовляє позивачу у вимозі розірвати договір № 328823/110178/07-14 від 25.12.2014 року, оскільки на даний час строк дії договору закінчився.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 2364,24 грн.

Відповідно до ст.. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З наведеного вище, суд вважає позов законним, обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Розглянувши справу повно, всебічно, обєктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити частково.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 536, 625, 633, 1058, 1060, 1061, 1073 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 174, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит» в особі філії « Одеське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» «Про розірвання банківського договору та стягнення грошових коштів», - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит» в особі філії « Одеське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором № 328823/110178/07-14 від 23.12.2014 року в розмірі 236423,85 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит» в особі філії « Одеське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в дохід держави судовий збір в розмірі 2364,24 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: С.М. Кічмаренко

12.04.2016