Ухвала суду № 57276758, 18.04.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4354/16-ц

Провадження № 2-с/127/23/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2016 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Тонкопій Ю.І.,

стягувача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці заяву Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про скасування судового наказу, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» заборгованості за нараховану, але не виплачену заробітну плату, -

ВСТАНОВИВ :

10.03.2016 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бар»як А.С. за заявою ОСОБА_1 видав судовий наказ про стягнення з Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» заборгованості за нараховану, але не виплачену заробітну плату.

До Вінницького міського суду Вінницької області 04.04.2016 року надійшла заява Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про скасування судового наказу від 10.03.2016 року у справі №127/4354/16-ц, в якій заявник просить скасувати вищевказаний судовий наказ, через неврахування всіх обставин справи які необхідно дослідити для правильного вирішення справи. Боржник борг не визнає.

Заявник мотивує свою заяву тим, що Державним підприємством «Центр Державного земельного кадастру», як правонаступником Державного підприємства «Державна картографічна фабрика», виконано рішення судів щодо виплати громадянам заборгованості ДП «Державна картографічна фабрика» по заробітній платі. На підставі того, що заборгованість по заробітній платі перед працівниками Державного підприємства «Державна картографічна фабрика» відсутня, заявник вважає вимоги стягувача необґрунтованими, а судовий наказ від 10.03.2016 року таким, що підлягає скасуванню.

Зазначене на думку заявника свідчить про спірність вимог стягувача та наявність спору про право, який має бути вирішений шляхом повного та всебічного зясування судом всіх обставин справи в порядку позовного провадження.

В судове засідання представник заявника не зявився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, вніс на розгляд суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції, мотивуючи його віддаленістю місця розгляду справи і місцезнаходження боржника а також скрутним матеріальним становищем боржника.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти проведення судового засідання в режимі відео конференції, оскільки такі дії боржника спрямовані на затягування розгляду справи, просила в задоволенні такого клопотання відмовити, заперечувала можливість задоволення заяви про скасування судового наказу, оскільки заборгованість по заробітній платі перед нею боржником не погашено. Також повідомила, що на час реорганізації її заробітна плата була їй не виплачена, і станом на той час рішення суду про стягнення з боржника заборгованості по заробітній платі у неї не було. До суду, як інші стягувачі, яких було звільнено з займаних посад вона не зверталась, оскільки продовжувала працювати у боржника та керівництво обіцяло в найближчий час погасити заборгованість. Разом з тим, згодом, керівництво боржника змінилось. Нове керівництво зазначило, що заробітну плату працівникам, по яким станом на момент реорганізації та правонаступництва були судові рішення - виплатять, що і було зроблено, а по іншим заперечували наявність заборгованості. Також вказала на те, що реальна заборгованість щодо невиплаченої їй заробітної плати боржником становить близько 10 тисяч гривень.

Суд, керуючись ч. 6 ст. 105 1 ЦПК України (зважаючи на встановлені законом скорочені строки розгляду заяви про скасування судового наказу) розглянувши в судовому засіданні клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції (без винесення окремого процесуального документу) ухвалою суду відмовив в задоволенні вказаного клопотання через його необґрунтованість та невмотивованість, враховуючи те, що заявником не представлено жодних доказів скрутного матеріального становища боржника а також неможливості забезпечення явки представника боржника в судове засідання.

Суд, розглянувши доводи заяви про скасування судового наказу, враховуючи позицію стягувача, дослідивши матеріали судового наказу, зважаючи на зміст поданої заяви та наявність спору про право, який слід вирішувати в позовному проваджені, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 року № 14 у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог.

У цьому звязку боржник зазначає те, що Наказом Державного земельного агентства ресурсів України від 09.01.2013 року № 5 прийнято рішення реорганізувати ДП «Державна картографічна фабрика», шляхом приєднання до Центру ДЗК та визначити Центр ДЗК правонаступником майнових прав і обовязків ДП «ДКФ». 30.06.2015 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення ДП «ДКФ» та Центром ДЗК прийнято на баланс матеріальні цінності, балансові рахунки, активи та зобовязання ДП «ДКФ» відповідно до передавального акту. З огляду на зазначене, боржник стверджує те, що саме з цієї дати Центр ДЗК став правонаступником майнових прав і обовязків ДП «ДКФ».

Боржник стверджує те, що Центр ДЗК, невідкладно 30.06.2015 року, виконав рішення судів щодо виплати громадянам заборгованості ДП «ДКФ» по заробітній платі, наявність інших зобовязань заперечується.

Вказані обставини суд оцінює як такі, що свідчать про наявність спору про право, та необхідність перевірки наведених боржником обставин в судовому засіданні в порядку позовного провадження з дослідженням доказів, що свідчили б про відсутність або наявність означених обставин з необхідністю встановлення реальної заборгованості.

Про вказані обставини також свідчать пояснення самого стягувача, яка в судовому засіданні зазначила, що реальний розмір заборгованості боржника перед нею становить близько 10 тисяч гривень.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст.105-1, 209, 210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 10.03.2016 року у справі №127/4354/16ц про стягнення з Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» заборгованості за нараховану, але не виплачену заробітну плату на користь ОСОБА_1.

Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку позовного провадження з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки таке не передбачено ЦПК України.

СУДДЯ :