Ухвала суду № 57276260, 19.04.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Косован Т. Т.

Суддів Давнього В.П. та Попова Г.Г.

секретар судового засідання Дзюбак М.В.

учасники судового провадження:

прокурор Кирницька І.Г. та Гінгуляк Ю.В.

захисник ОСОБА_1

обвинувачений ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3, апеляційні скарги із зміненими вимогами захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_4, кожного окремо, які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 червня 2015 року, по кримінальному провадженню №12015260140000162 від 11.04.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 червня 2015 року, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимого 17 грудня 2014 року Новодністровським міським судом Чернівецької області за ч.1 ст. 186 та ст.128 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, і на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строк на 1 (один) рік,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 1(одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте ОСОБА_2, покарання за вироком Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17 грудня 2014 року і остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 обрано у вигляді тримання під вартою, і взято його під варту в залі суду та вказано, що строк відбування покарання слід відраховувати з 18 червня 2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, за залучення експертів, в розмірі 306 грн. 90 коп.

На вказаний вирок суду першої інстанції подали апеляційні скарги потерпілий ОСОБА_3, захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_4, кожний окремо, які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_3 також подав апеляційну скаргу та просить суд вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.06.2015 року змінити, і призначити ОСОБА_2 покарання не пов'язане з позбавленням волі, при цьому посилається на те, що претензій до останнього в нього не має.

Захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, подали апеляційні скарги, кожний окремо, та просили апеляційний суд, вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.06.2015 року, щодо ОСОБА_2 змінити та пом'якшити йому призначене покарання за даним вироком.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 27.08.2015 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3, апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2,- задоволено частково, вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.06.2015 року, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,- скасовано, а дане кримінальне провадження закрито у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості останнього в суді, і вичерпані можливості їх отримання.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 березня 2016 року касаційну скаргу прокурора задоволено. Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 27.08.2015 року щодо ОСОБА_2 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції на підставі того, що апеляційний суд під час постановлення ухвали про закриття даного кримінального провадження щодо останнього, не дотримався вимог кримінального процесуального закону.

До початку розгляду кримінального провадження, захисники ОСОБА_1, ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_3 змінили вимоги поданих апеляційних скарг в яких не заперечують вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, просили закрити відносно останнього кримінальне провадження за п.7 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Посилаються у зміні до апеляцій на те, що обвинувачений ОСОБА_2 працював у потерпілого в якості найманого працівника і потерпілий ОСОБА_3, за виконану роботу постійно розраховувався з обвинуваченим, що крім показів потерпілого підтверджується актом обстеження умов проживання ОСОБА_3, затверджений головою сільської ради ОСОБА_5, від 19.08.2015 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час працював у господарстві ОСОБА_3

Згідно вироку районного суду, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 09.04.2015 року, приблизно о 19 год. 00 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по місцю проживання ОСОБА_3, в приміщенні житлового будинку, який розташований на території господарства за адресою: АДРЕСА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_3 є особою похилого віку та має поганий зір, діючи повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, знаходячись в приміщенні однієї із кімнат вказаного будинку, із тумбочки умисно таємно викрав грошові кошти в сумі 404 грн., після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд, завдавши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Своїми діями ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, захисника ОСОБА_1, який підтримав зміненні вимоги своєї апеляційної скарги, апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 та клопотання потерпілого ОСОБА_3 і просив суд їх задовольнити, дослідивши змінені вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_4, про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши клопотання потерпілого ОСОБА_3, який просив суд кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2, закрити в зв'язку з його відмовою від обвинувачення, думку прокурорів, які не заперечували проти задоволення як клопотання потерпілого так і змінених вимог апеляційних скарг захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи клопотання потерпілого та змінені вимоги апеляційних скарг захисників, вислухавши доводи учасників судового провадження в дебатах та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія судді вважає, що клопотання потерпілого та змінені вимоги апеляційних скарг захисників підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Так як вбачається із досліджених в суді апеляційної інстанції показів потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду від 27.08.2015 року останній показав суду, що обвинувачений ОСОБА_2, на підставі усної домовленості тривалий час допомагав йому по господарству, за що регулярно отримував грошові кошти, останній знав де він зберігає грошові кошти, оскільки неодноразово сам брав їх на придбання продуктів харчування, за виконану роботу, після чого повідомляв його про це.

11.04.2015 року, коли його унучка ОСОБА_6 виявила пропажу грошей, він попросив останню викликати працівників міліції. Співробітникам міліції він повідомляв, що гроші міг взяти його робітник ОСОБА_2, за виконану роботу.

Допитана, за клопотанням прокурора, в судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_6 показала суду, що вона є унукою потерпілого, 11.04.2015 року, вона прийшла до нього та запропонувала свою допомогу у придбанні продуктів харчування, нащо останній погодився, та сказав її взяти гроші з шухляди тумбочки, яка знаходиться в одній із кімнат будинку. Про відсутність грошових коштів вона повідомила ОСОБА_3 який попросив її викликати працівників міліції. Працівникам міліції, останній повідомив, що грошові кошти міг взяти за виконану роботу ОСОБА_2, який тривалий час працює у нього. Крім того, їй відомо, що ОСОБА_2, як найманий працівник працює у ОСОБА_3 на протязі двох років, проте ОСОБА_3, за усною угодою, регулярно розраховується за виконану ОСОБА_2 роботу, приблизно на протязі 6-ти останніх місяців

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду показав, що 11.04.2015 року він їхав на ринок, де мав купити певні речі, гроші він хотів взяти у своїх батьків, але їх не було вдома, а тому він вирішив взяти грошові кошти, за раніше виконану роботу у ОСОБА_3 в якого тривалий час працює за усною домовленістю, що й зробив. Оскільки поспішав на автобус він не встиг повідомити останнього про те, що він самовільно взяв гроші.

Про наявність трудових відносин між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3, крім показів досліджених у судовому засіданні потерпілого, показів свідка ОСОБА_6 і обвинуваченого свідчить акт фактичного обстеження умов проживання жителя с. Коболчин ОСОБА_3, затверджений головою сільської ради ОСОБА_5 від 19.08.2015 року згідно якого громадянин ОСОБА_2 дійсно постійно надавав допомогу ОСОБА_3 у веденні домашнього господарства, а саме купляв продукти харчування, ліки та інші потрібні речі, допомагав у веденні домашнього господарства, обробляв земельну ділянку, тощо (а.с.101).

При таких обставинах, колегія суддів вважає доведеним фактом, що обвинувачений ОСОБА_2 працював у потерпілого ОСОБА_3, в якості найманого працівника.

Так, відповідно до ч.1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених п. 3 ч.1 вказаної статті, в тому числі і ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка, крім крадіжки вчиненої організованою групою) - якщо вона вчинена чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого, або якщо вони вчиненні особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, провадження по якому було розпочате саме за заявою потерпілого ОСОБА_3 (а.с.20). Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 працював у потерпілого ОСОБА_3 в якості найманого працівника, колегія суддів вважає, що дане кримінальне провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

В своєму клопотанні потерпілий ОСОБА_3 просить кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення відносно ОСОБА_2 закрити в зв'язку з його відмовою від обвинувачення.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України якщо обставини передбачені п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України виявляються під час судового провадження суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Так, згідно ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини передбачені ст. 284 КПК України скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитись від неї до закінчення апеляційного розгляду. Апеляційний розгляд даної справи не закінчений, потерпілий ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду із клопотанням про відмову від апеляційної скарги, а тому колегія суддів вважає, що таку відмову слід задовольнити.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що клопотання потерпілого та зміненні вимоги апеляційних скарг захисників підлягають задоволенню, а тому відповідно до вимог ст. 417 КПК України вирок суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 284, 403, 405, 407, 417, 418 та 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Змінені вимоги апеляційних скарг захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_4, клопотання потерпілого ОСОБА_3, про відмову від апеляційної скарги і про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою від обвинувачення відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.06.2015 щодо ОСОБА_2, - скасувати.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 та ст. 417 КПК України кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 закрити у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий Косован Т.Т.

Судді Давній В.П.

Попов Г.Г.

Копія вірна суддя